Є чимало професій, з представниками яких людина може не зіткнутися протягом усього життя. А є такі професії, без яких жодне суспільство не може існувати. Це: лікарі, вчителі, нотаріуси. Перелік можна продовжувати, але йдеться саме про нотаріусів.

Щодня до нотаріуса звертаються громадяни з різними питаннями, вони потребують поради та допомоги.

Основна функція представника цієї професії полягає у захисті права власності та інших прав громадян. Наділений державою відповідними повноваженнями, нотаріус має високу відповідальність перед суспільством. Відповідно до Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Внесення відповідних змін до зазначеного закону у 2013 році дозволило Україні стати членом Міжнародного союзу нотаріату – міжнародної неурядової організації, що об’єднує країни, де поширене законодавство про нотаріат класичної школи як результат рецепції римського права. Українські нотаріуси отримали право на професійне самоврядування, що здійснюється через Нотаріальну палату України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення та спрощення процедури державної реєстрації земельних ділянок та речових прав на нерухоме майно» на нотаріусів покладено повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як на спеціальних суб’єктів із функціями державного реєстратора.

Серед актуальних та важливих функцій у діяльності нотаріуса-реєстратора є захист робочого місця. У контексті нових загроз у сфері кіберзлочинності ефективними заходами протидії є технічна профілактика робочого місця, спрямована на недопущення «злому» ключів доступу до реєстрів.

На думку експертів Інституту права та післядипломної освіти при Міністерстві юстиції України уніфікація всіх реєстрів, що пов’язані з реєстрацією окремих видів нотаріальних дій в один єдиний реєстр, на сьогодні є нагальною потребою для нотаріату. Такий реєстр повинен отримати визначений законом статус Єдиного державного реєстру та має бути уніфікованим з величезною кількістю тих реєстрів, що зараз адмініструються Міністерством юстиції та іншими міністерствами й відомствами. Проте така єдина база даних може бути серйозною спокусою для шахраїв, а тому має бути надійно захищена від зламу, пошкодження та/або зміни інформації.

Як повідомили редакції газети «Урядовий кур’єр» в управлінні взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, за 7 місяців 2018 року на урядову «гарячу лінію» надійшло близько 600 звернень з питань діяльності нотаріату. Громадяни порушували питання, пов’язані з оформленням спадщини, переоформленням права власності, термінами розгляду справ, оплатою за вчинення нотаріальних дій. Зокрема, скаржилися на відсутність нотаріусів у невеликих населених пунктах, у тому числі в м. Ічня Чернігівської області, смт Золочів Львівської області, смт Золочів Харківської області, смт Отинія Івано-Франківської області.
На урядову «гарячу лінію» зателефонувала жителька міста Кременчук Полтавської області зі скаргою на дії приватного нотаріуса, який, за її словами, при оформленні документів спадщини на дітей у декількох копіях паспорта заявниці ставив свої печатки (завіряв). Вона вважає, що її особисті дані могли бути використані третіми особами і тому просила надати оцінку діям нотаріуса.

У Головному територіальному управлінні юстиції у Полтавській області за результатами розгляду звернення висловили правову позицію із зазначеного питання, яка може бути корисною для інших громадян.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про нотаріат» при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії (паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний чи службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний паспорт іноземця або документ, що його замінює, посвідчення інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи). Посвідчення водія, особи моряка, інваліда чи учасника Великої Вітчизняної війни, посвідчення, видане за місцем роботи фізичної особи, не можуть бути використані громадянином України для встановлення його особи під час укладення правочинів.

Згідно зі ст. 46 Закону нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Крім того, згідно з вимогами п.п. 5, 7 гл. 7 р. І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 р. № 296/5 (зі змінами) документи, за якими встановлено особу, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, чи уповноваженого представника, повертаються особам, що їх подали. На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відмітка «згідно з оригіналом» з датою та підписом нотаріуса. Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов'язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялася.

Заявниця з міста Бориспіль Київської області повідомила, що її чоловік звернувся до приватного нотаріуса з метою оформлення дарчої на 1/4 частину будинку на сина. Проте нотаріус не запросила старшого сина, який має 1/4 частину власності на будинок та є спадкоємцем. Крім того земельна ділянка була оформлена на чоловіка, але право володіння мали всі члени сім'ї заявниці. Внаслідок чого, на її думку, договір дарування був оформлений на молодшого сина з порушеннями, а син став власником всього майна. Жінка просила сприяння у скасуванні приватним нотаріусом договору дарування, з метою розділу майна між усіма спадкоємцями.

Розглянувши звернення, Головне територіальне управління юстиції у Київській області провело, в межах компетенції, документальну перевірку викладених у зверненні обставин та надало таку відповідь.

Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Крім того, згідно з частиною шостої статті 8 Закону «Про нотаріат» довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв’язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться в провадженні цих органів, з обов’язковим значенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу.

У зв’язку з тим, що заявниця не є особою, щодо якої вчинялися нотаріальні дії, надати детальну інформацію щодо посвідчення договору дарування частки житлового будинку та договору дарування земельної ділянки, за адресою, вказаною у зверненні, приватним нотаріусом Бориспільського міського нотаріального округу не вбачається можливим.

За період з 17 по 23 липня 2018 року на урядовій «гарячій лінії» зареєстровано 24 122 звернень, з них, 1160 звернень зареєстровано через Інтернет.

Отримати відповідь, роз’яснення чи довідкову інформацію можна, звернувшись на урядову «гарячу лінію» за номером телефону 1545 у цілодобовому режимі та безкоштовно з мережі фіксованого зв’язку Укртелекому, телефонів мобільних операторів Київстар, Vodafone Україна, Lifecell.

Особи з порушенням слуху можуть звернутися на урядову «гарячу лінію» за допомогою Skype-зв’язку за таким іменем:

Урядова гаряча лінія 1545 -1

Урядова гаряча лінія 1545-2

Урядова гаряча лінія 1545-3

Працює «Гаряча лінія» для кандидатів на посади фахівців з питань реформ: (044) 284-19-64.

Для підприємців діє «гаряча лінія» за номером: 0-800-503-045.

Для громадян України, які перебувають за кордоном, номер телефону урядової «гарячої лінії»: +38(044)284-19-15.

Оформити звернення можна також через веб-сайт Урядового контактного центру за адресою: www.ukc.gov.ua