Чи потрібно повідомляти органи про отримання або знищення печатки?
Відповідно до п. 4 ст. 62 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зі змінами та доповненнями, підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
Особливості статусу громадянина як суб’єкта господарювання визначаються ст. 128 Господарського кодексу, яка не містить вимог щодо обов’язкової наявності печатки у суб’єкта господарювання. Тобто фізичні особи-підприємці рішення про отримання печатки приймають самостійно залежно від специфіки діяльності.
Нормативно-правові акти з питань оподаткування не передбачають обов’язку платника податків повідомляти органи ДФС про отримання або знищення печатки.
Водночас з огляду на норми Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (в тому числі п. 48.3 ст. 48) форми документів, які подаються до органу ДФС (заяви, повідомлення, податкові декларації тощо), передбачають засвідчення підпису платника податків — фізичної особи або посадової особи — юридичної особи печаткою платника податків (за наявності).
Це роз’яснення на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у категорії 135.01.
Пояснення до електронної декларації
Платники податків мають змогу подати податкові декларації (розрахунки) засобами електронного зв’язку. Якщо у них виникає необхідність подати разом з такою декларацією доповнення до неї, які складаються в довільній формі, не мають затвердженого формату (стандарту) електронного вигляду та вважаються невід’ємною частиною податкової декларації, вони можуть зробити це так.
Пояснення, копії дозволів тощо слід подавати до контролюючих органів особисто або через уповноважену на це особу. Також такі доповнення до декларації можна надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Крім того, таке доповнення можна подавати з поясненням мотивів його подання.
Нагадаємо, податкова декларація подається за вибором платника в один із таких способів:
а) особисто платником або уповноваженою на це особою;
б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
в) засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Подаючи податкові документи в електронній формі телекомунікаційними каналами зв’язку платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.
Відповідну норму визначено п. 46.4 ст. 46, п. 49.3 ст. 49 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями та Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.08 № 233. Це роз’яснення у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у категорії 135.03.
Заповнення розрахункових документів під час сплати грошового зобов’язання
Наказом Міндоходів від 22.10.2013 р. № 609 «Про затвердження Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів», зареєстрованого Міністерством юстиції України від 05.11.2013 р. №1878/24410 передбачено, що до результатів проведеної контрольно-перевірочної роботи підрозділам податкового та митного аудиту враховують такі коди видів сплати:
- 130 — сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами камеральної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;
- 131 — сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;
- 134 — сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки підрозділів податкового та митного аудиту (інші надходження);
- 354 — сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної невиїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту;
- 355 — сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної виїзної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту.
Пам’ятка із заповнення розрахункового документа під час сплати грошового зобов’язання, визначеного органом Міндоходів
за результатами проведеної підрозділом податкового
та митного аудиту контрольно- перевірочної роботи (згідно
з вимогами наказу МФУ
від 22. 10. 2013 р. №609)
Під час сплати грошового зобов’язання, визначеного органом Міндоходів за результатами докумен?тальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту поле «Призначення платежу» розрахункового документу слід заповнювати так:
|
* |
; 131 |
; |
сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту |
; |
; |
; |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
* ;131 ; сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту ; ; ; 1 2 3 4 5 6 7 1 — службовий код ( * );
2 — код виду сплати (131);
3 — код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату;
4 — друкується роз’яснювальна інформація про призначення платежу (сплата грошового зобов’язання, визначеного за результатами документальної/фактичної перевірки підрозділів податкового та митного аудиту);
5 — не заповнюється;
6 — не заповнюється;
7 — не заповнюється.
Якщо втратили документи
У разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, платник податків зобов’язаний у п’ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому Податковим кодексом України для подання податкової звітності, та контролюючий орган, який здійснював митне оформлення відповідної митної декларації.
Крім того, платникові необхідно відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
Нагадаємо, для цілей оподаткування платник податків повинен вести облік доходів, витрат та інших показників на підставі зазначених документів. Формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, не допускається.
Суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити зберігання документів (вказаних в абзаці першому), а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи.
Відповідну норму передбачено ст. 44 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ із змінами та доповненнями. Це роз’яснення у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у категорії 135.01.
Виправлення помилки у звіті про суми податкових пільг
Порядок обліку сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1233 (далі — Порядок №1233).
Цей Порядок обов’язковий для виконання суб’єктами господарювання, які відповідно до Податкового кодексу України не сплачують податків та зборів до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг.
Так, суб’єкт господарювання веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг, який подає за три, шість, дев’ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. Якщо суб’єкт господарювання пільгами не користується, звіту не подає.
Форму Звіту про суми податкових пільг визначено додатком до Порядку №1233.
Порядок визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, затверджено наказом ДПА України від 29.03.2011 р. №167.
З огляду на те, що формою звіту про суми податкових пільг, а також Порядком визначення сум податків та зборів, не сплачених суб’єктом господарювання до бюджету у зв’язку з отриманням податкових пільг за операціями, які здійснюються на митній території України, не передбачено механізму подання уточненого звіту, а також на те, що цей звіт складається наростаючим підсумком з початку року, то допущені помилки слід виправляти у черговому звіті про суми податкових пільг у межах року. При цьому виправлення помилок у звіті про суми податкових пільг не призводить до нарахування штрафних санкцій.
Це роз’яснення у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі у категорії 135.02.
Зарплата найманих працівників, які проживають на території ВЕЗ «Крим», оподатковується за місцезнаходженням роботодавця
Доходи найманих працівників, постійне місце проживання яких — на території ВЕЗ «Крим», як заробітна плата та інші подібні виплати та компенсації, які виплачує роботодавець з місцезнаходженням на іншій території України, оподатковуються за загальними правилами за місцезнаходженням такого роботодавця.
На території вільної економічної зони «Крим» не справляють загальнодержавних податків та зборів, визначених статтею 9 Податкового кодексу України, та збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, передбаченого Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування».
Нагадуємо, вільна економічна зона «Крим» запроваджується на десять повних календарних років, починаючи з дня набрання чинності Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12 .08. 2014 р. №1636-VII, тобто з 26 вересня 2014 року. Строк дії може бути продовжено або скорочено законом України. Закінчення режиму тимчасової окупації не є підставою для припинення дії ВЕЗ «Крим».
Термін дії довідки про декларування валютних цінностей
Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18 червня 1994 року №319/94 зі змінами та доповненнями, встановлено обов’язковість щоквартального декларування суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які перебувають за межами України.
На підставі п. 3 наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. №207 «Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами» обов’язкове декларування валютних цінностей, доходів та майна здійснюють суб’єкти підприємницької діяльності за затвердженою формою щоквартально в терміни, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності, — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Порядок подання суб’єктами підприємницької діяльності Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентові України і перебувають за її межами (далі — Декларація), та отримання ними довідки про проведення декларування за встановленою формою передбачено спільним листом Національного банку України та ДПА України від 17.04.2003 р. №28-311/1929-2823, №3368/5/23-5316.
Суб’єкт підприємницької діяльності подає Декларацію зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи до територіального управління Національного банку України за своїм місцезнаходженням. Після отримання Декларації територіальне управління Національного банку України видає довідку про проведення декларування, засвідчену підписом начальника (заступника начальника) територіального управління Національного банку України та відбитком печатки відповідного територіального управління.
Цю довідку суб’єкт підприємницької діяльності подає контролюючому органу, до якого попередньо було подано Декларацію, для засвідчення підписом начальника відповідного контролюючого органу або його заступника та відбитком печатки.
Довідка про декларування валютних цінностей діє до отримання нової довідки, засвідченої та скріпленої печатками територіального управління Національного банку України і контролюючого органу.
Інформаційно-комунікаційний департамент ДФС