Цієї середи міністри заходили до оновленої зали засідань уряду. Для чого потрібне нове програмне забезпечення з фіксації ухвалення рішень, обробки тексту, електронний документообіг? Аби довести, що в Будинку уряду працюють відкрито, витрачаючи набагато менше коштів на внутрішні потреби, зокрема, операційну діяльність. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман позитивно оцінив видозміни, назвавши їх єдиним інформаційно-медійним і комунікаційним середовищем: «Нам потрібно підвищити прозорість роботи і нашу технологічність, зменшувати витрати на операційну діяльність уряду. Впровадження нових технологій дає змогу оперативно й швидко ухвалювати потрібні рішення».
Цього разу найдовше тривала дискусія про перспективи нормального життя в нашій країні людей з особливими потребами. Спершу Володимир Гройсман висунув вимогу посадовцям запроваджувати безбар’єрність та підтримувати цю категорію українців. Думки щодо трактування слова «безбар’єрність» у Прем’єра такі: «Наполягаю і вимагаю, щоб ми по-людськи підходили до розв’язання цих проблем.
Це стосується соціальної політики, будівельників, охорони здоров’я, інфраструктури. Щодня маємо працювати на побудову справжнього безбар’єрного середовища, дати змогу людям з інвалідністю відчути турботу, розуміння і можливості для повноцінного життя».
Першочерговий крок у цьому напрямі — створення по всій країні центрів для реабілітації людей із функціональними обмеженнями. На успішний старт роботи вплине й План заходів із виконання Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю. Нині Володимир Гройсман вкрай незадоволений підготовкою цього документа. Його слова передає департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ: «Хто не звертає уваги на бар’єрність щодо людей з особливими потребами, той хай сяде у візок і проживе бодай тиждень. Тоді все розумітиме. Я б хотів, щоб ми мали чуйне серце і підтримували цих людей правильними рішеннями».
Потім глава уряду висловлював повагу до тих людей, які, попри непрості обставини в житті, виявляють стійкість і мужність. Конкретні рішення дня втілилися у схвалених законопроектах: «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо поліпшення доступу до інформації осіб з порушенням слуху»; «Про внесення змін до деяких законів України щодо створення умов для забезпечення виборчих прав осіб з інвалідністю»; «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Норми останнього здатні стесати гострі кути у питанні архітектурної доступності для осіб з інвалідністю. Понад 90% будівель і споруд громадського й цивільного призначення люди на візках змушені просто уникати. Не менш важливий і проект закону «Про внесення зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Після того, як КМУ призначив директора вінницького центру соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями «Гармонія» Раїсу Парасюк на посаду урядового уповноваженого з питань прав людей з інвалідністю, Прем’єр повів мову про роботу державних підприємств. Головна вимога — працювати на державний бюджет. Чергове застереження — уряд не ігноруватиме спроб набути тіньових доходів за допомоги держактивів. Особливо це стосується ДП «Укрспирт». «Уряд спрямовуватиме кошти з держбюджету на зарплати, дороги і подальший розвиток», — сказав Прем’єр. Аби ситуація змінилася на краще, правоохоронці мають запобігати спробам злочинних угруповань заробити на держпідприємствах. Тобто — у правомірний і оперативний спосіб реагувати на дії правопорушників.
До речі, висновок про «операції, які проводилися щодо контрафактного («лівого») спирту на державних підприємствах» (так ситуацію означив Володимир Гройсман) глава уряду зможе зробити після перевірок Службою безпеки, Міністерством внутрішніх справ та Державною фіскальною службою. Питання стало відкритим після того, як міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий припустив, що організаторами пікетів під будівлею уряду можуть бути особи, причетні до виробництва контрафактного спирту на підприємствах корпорації ДП «Укрспирт».
З його слів стало зрозуміло, що за чотири місяці роботи нового керівництва «Укрспирту» запрацювало вісім нових заводів (тепер їх 20), а обсяги виробництва спирту зросли в 1,8 раза. Заводи, на яких виготовляли контрафактний спирт, зупинено. «За чотири місяці відбулася колосальна детінізація, а це в грошах для держави становить приблизно п’ять-шість мільярдів гривень на рік, якщо ситуація стабілізується. Обсяг «білого» і фактично продаж компанією «білого» спирту зріс удвічі з 320 тисяч декалітрів», — розповів міністр.
Щодо цього питання глава уряду висловився останнім: «Цей показник за чотири місяці — максимальний за чотири роки. 250 мільйонів гривень викрадали з державного бюджету щомісячно. Підприємства ДП «Укрспирт» використовували, щоб «гнати чорний лівий» спирт, потім його перепродавати на чорному ринку, і ці десятки мільйонів доларів клали собі в кишеню. А кожна гривня має йти в бюджет».
Низка урядових рішень стосувалася майбутнього освітян. Одне з них — постанова щодо збільшення оплати праці вчителів на два тарифні розряди. Це рішення разом із підвищенням мінімальної зарплати вдвічі й виведе щомісячний дохід викладачів на суму, більшу за 50% від нинішньої.
Володимир Гройсман вважає, що рішення КМУ — складові належної якості освіти у країні. «Якість знань, підготовка необхідних спеціальностей, працевлаштування — це все починається з дитячого садочка. Якщо ми хочемо, щоб наша країна мала перспективне майбутнє, наші діти не повинні бути обділені якісною освітою. Освіта забезпечить нам прорив в економіці та інших сферах».
Якісною має бути й професійно-технічна освіта. Тож завдання місцевої влади — готувати якісні професійні кадри для реального сектору економіки.
Ми в Google+