НОРМОТВОРЧІСТЬ
Регуляторні процедури у будівництві залишаються складними, однак уряд та профільне міністерство працюють над їх спрощенням
Нормативно-правові акти, ухвалені відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» для актуалізації їхнього змісту та спрощення дозвільних процедур слід переглянути. Саме така вимога Указу Президента України від 12. 06. 2013 р. № 327 «Про невідкладні заходи щодо прискорення здійснення економічних реформ».
На цей закон, який було ухвалено вже більш ніж півтора року тому, давно чекали будівельні та девелоперські компанії, адже такий нормативний акт значно спрощує їхню діяльність та бюрократичну тяганину. Проте документ не може ефективно діяти сам по собі, бо чимало підзаконних актів не було змінено, такими вони і залишаються.
Кореспондент «УК» звернувся по роз’яснення щодо цього до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіон).
Системна робота триває
У департаменті державних програм та розвитку житлового будівництва цього відомства відповіли, що на виконання закону було прийнято 21 постанову Кабміну, 15 наказів та 3 настанови Мінрегіону, а також 5 Державних будівельних норм. Для популяризації проведеної реформи серед громадськості та суб’єктів господарювання направлено відповідні роз’яснення місцевим органам виконавчої влади та самоврядування для їх розміщення в офісах відділків містобудування, у яких здійснюється прийом забудовників, а також на їхніх офіційних веб-сайтах.
У міністерстві зазначають, що розроблено і перебувають на різних стадіях опрацювання чимало нормативно-правових актів. Так, видано накази Мінрегіону від 20. 05. 2013 р. № 198 «Про внесення змін до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об’єктів», від 20. 05. 2013 р. № 199 «Про внесення змін до деяких наказів Мінрегіону України», № 95 від 19. 03. 2013 р. «Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, і проведення технічного обстеження їх будівельних конструкцій та інженерних мереж».
Важливо також те, що Мінрегіон затвердив Порядок знесення самочинно збудованих об’єктів. Як ми знаємо, це завжди було дуже гострим питанням, яке викликало неабиякий суспільний резонанс. Слід сподіватися, що незабаром пересічні люди не страждатимуть від незаконних будівель та від компаній, які їх збудували. Цей порядок також буде дуже корисним і для чесних забудовників.
Тож у самому Мінрегіоні робота кипить.
У нормативно-правових актах слід прописати чіткий механізм взаємодії держави і забудовників. Фото Світлани СКРЯБЫНОЇ
Девелопери — за кримінальну відповідальність чиновників
Цікавою для «УК» була думка самих девелоперсько-будівельних компаній. Приміром, член ради директорів Конфедерації будівельників України Віталій Грусевич зазначив, що на сьогодні регуляторні процедури загалом складні, тому Президент України і дав таке доручення своїм указом.
«Наприклад, це стосується і порядку розрахунку пайової участі, й порядку видачі дозвільних документів на початок та закінчення будівництва, проходження процедури відведення земельних ділянок, реєстрації права власності на об’єкти завершеного будівництва тощо. Проблема полягає в тому, що, з одного боку, спостерігаються зловживання чиновників, зокрема зволікання з розглядом тих чи інших питань. Тому багато з них просто «висять у повітрі», — додав він.
Девелопер також упевнений, що, з іншого боку, чинні нормативно-правові акти не передбачають чітких правил щодо надання документів, часу їх розгляду, виконання яких гарантувало б суб’єктам господарської діяльності отримання необхідного дозволу або свідоцтва у визначений час.
Звісно, що такий підхід до справи сприяє зловживанням чиновників.
Цікаво, що в такому питанні, як відповідальність за свою працю та за помилки в ній, держава більше говорить про девелоперів, забудовників та інші компанії. А перші, у свою чергу, переймаються корупційними діями чиновників та непрозорими правилами гри на ринку, які фактично керуються державою.
Віталій Грусевич — непримиримий поборник введення адміністративної та кримінальної відповідальності для чиновників за зловживання чи зволікання під час розгляду тих чи інших питань у сфері будівництва. «Ще один шлях встановлення прозорих і зрозумілих відносин між державою і забудовниками — створення нормативно-правових актів, в яких буде прописано чіткий механізм взаємодії», — констатує він.
Кожен правий по-своєму
У свою чергу фахівці Мінрегіону переймаються запобіганням порушенням законодавства у сфері містобудування, наголошуючи на тому, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності та вдосконалення державного регулювання у сфері містобудівної діяльності» від 22 грудня 2011 року № 4220-VI (із змінами) внесено зміни у Кодекс України про адміністративні правопорушення, Закон України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування». І справді всі ці зміни працюють проти порушень законодавства у будівельній сфері.
Однак і девелопери, і чиновники Мінрегіону — правий кожен по-своєму, і нормативно-правові акти та нововведення, про які вони вказують, треба втілювати в життя.
Редакцію «УК» також цікавило питання, яке завжди непокоїть суспільство: чи не впаде якість будівництва після значного спрощення дії підзаконних актів? Виявилося, як держава в особі Мінрегіону, так і девелопери не вбачають тут проблеми. А Віталій Грусевич так відповів на це запитання: «Говорячи про це, треба розуміти не зниження стандартів будівництва, а виключно спрощення процедури співпраці регулятора і забудовника».