Наступний термін повноважень місцевої влади в адміністративних районах Молдови пройде під знаком міжпартійного компромісу. Проєвропейським ліберальним демократам, демократам та лібералам, а також проросійським соціалістам і комуністам доведеться домовлятися про коаліції. Згідно з офіційними даними, проєвропейські політичні сили здобули більшість голосів у 25 районах, а соціалісти та комуністи перемогли в семи, повідомляє Німецька хвиля.
Минулої неділі в Молдові обирали майже 900 голів міст та сіл і понад 10 тисяч депутатів місцевих рад у 32 районах, а також у великих містах на кшталт Кишинева та Бєльців. Явка на цих виборах була доволі низькою: на дільниці прийшли 49 відсотків із 2,8 мільйона громадян із правом голосу.
Зокрема у Кишиневі жоден з кандидатів на посаду мера міста не отримав необхідної більшості голосів. Представник Ліберальної партії чинний мер Дорін Кіртоаке набрав 37,5 відсотка голосів, його конкурентка — кандидатка від Партії соціалістів Зінаїда Гречана — 35,95%. Тож столичного мера оберуть у другому турі, який відбудеться 28 червня.
З неочікувано високим результатом у місті Бєльці переміг молдовський бізнесмен Ренато Усатий. Очільник нової політичної сили «Наша партія» здобув 73 відсотки голосів. Усатий — опонент угоди про асоціацію Молдови з Європейським Союзом. Він називає себе «другим Лукашенком». Влада Бєльців напередодні виборів оголосила про намір винести на референдум питання про розширення автономії, опитування обіцяли провести ще цього року.
А тим часом Республіка Молдова перебуває у глибокій політичній кризі. За кілька днів до місцевих виборів прем’єр-міністр Кирило Габуріч, який представляє ліберальних демократів, неочікувано подав у відставку. Його підозрюють у підробленні шкільного атестата і, відповідно, неправомірному вступі в університет. Габуріч очолював уряд меншості, який сформували Ліберально-демократична та Демократична партії та з яким мирилися комуністи.
У вівторок услід за прем’єром згідно з чинним законодавством пішов у відставку і молдовський уряд.
Як зазначають експерти, гучна відставка мала наслідки передовсім для фінансової сфери. Візит у Молдову представників Міжнародного валютного фонду, запланований на понеділок, 16 червня, скасували. Таке рішення ухвалено через затягування ліквідації трьох найважливіших молдовських банків, які фігурували у фінансовому скандалі (до речі, один із фігурантів того скандалу виграв місцеві вибори в одному із прикордонних міст). А на думку аналітиків, без підтримки МВФ Молдові загрожує дефолт. Тож посол ЄС у Кишиневі Піркка Тапіола закликає політиків не затягувати формування нового уряду. Якщо Молдові не вдасться підписати угоду з МВФ, економічні наслідки «як у коротко-, так і в довгостроковій перспективі можуть бути негативними», цитує дипломата Німецька хвиля.
Представники Ліберальної партії, проєвропейської сили, яка не брала участі у формуванні попереднього уряду, перед початком нових коаліційних переговорів вимагають покарати винних у банківському скандалі. Оскільки результати місцевих виборів для Ліберальної партії виявилися хорошими, а у другому турі виборів мера Кишинева кандидат від цієї політичної сили має непогані шанси на перемогу, ліберали сподіваються отримати більший вплив під час формування наступного уряду.
Усі ці, на перший погляд, звичні процеси мають неабияке значення і для нашої країни. Адже восени Україна складатиме тест на зрілість: місцеві вибори за новим законодавством.