Серед законопроектів, які викликали жвавий інтерес і не менш жваві дискусії в українському суспільстві, є проект нового Трудового кодексу. Нині фахівці вносять свої пропозиції до цього документа, який стосується кожної людини працездатного віку. Адже працівники, які мають роботу, бояться її втратити, тож воліють мати соціальні гарантії. А ті, хто її шукає, сподіваються, що нова влада подбає і про це. З метою проведення діалогу та пошуку спільного знаменника Київський прес-клуб та Інститут аналізу та прогнозування провели круглий стіл — прес-конференцію «Жити чи виживати? Реформування соціальних стандартів України: позиція профспілок і влади». Кожен із присутніх висловив своє бачення щодо соціального захисту українців та положень майбутнього Кодексу законів про працю.
«В рамках соціального діалогу шукаємо компроміс»
Михайло ВОЛИНЕЦЬ,
голова Конфедерації вільних профспілок України:
— Питання номер один сьогодні — погашення боргів із зарплат. Офіційно вони зросли за вісім місяців з 700 мільйонів до 2,7 мільярда гривень. Приміром, у Дніпродзержинську на Дніпропетровщині є підприємство «Цирконій», працівникам якого заборгували зарплату аж за 14 місяців. Керівників перевели на інше підприємство, а працівники ще чекають.
Друге серйозне питання — недопущення погіршення трудового законодавства. Проект нового Кодексу законів про працю, на думку вільних профспілок, в окремих пунктах не є коректним щодо людей найманої праці. В рамках соціального діалогу шукаємо компроміс. Він має бути прийнятним для громадян, для роботодавців, для влади.
Важливо людям пояснювати ситуацію, щоб вони мали довіру до соціальних партнерів. Щоб у поспіху реформ не розмивалася форма колективного захисту. Значення і роль генеральних галузевих угод і колдоговорів має зберегтися.
Оскільки, як бачимо, нині робиться акцент на посилення індивідуальних договорів. А це означатиме, що роботодавцю надаються безмежні повноваження. Так, знаючи ситуацію на ринку праці, він свідомо занижуватиме зарплату найманому працівнику.
У проекті є ще один пункт, який на користь роботодавцеві, — збільшення робочого тижня. А за перепрацьовані години запропонують додаткову відпустку, не кошти. Вільні профспілки проти цього.
Або ще таке: за роботодавцем закріплюється право перевести працівника без погодження з ним з одного підприємства на інше, навіть якщо воно в іншій області. А ще про надання роботодавцям можливості передавати між собою, як кажуть, з рук у руки працівника (така собі кріпаччина).
«Хоч би який проект був поданий, його братимуть лише за основу...»
Олександр ДРОЗДИК,
член Комітету з питань соціальної політики,
зайнятості та пенсійного забезпечення Верховної Ради України:
— Робота над удосконаленням і змінами до Трудового кодексу здійснюється протягом десяти років. Чинний кодекс вже застарів. Більша частина його норм регулює відносини, яких немає. А всі інші норми, я вважаю, потребують доопрацювань і змін. Щодо нового проекту, зауважу, що нині в комітеті немає жодного проекту трудового кодексу.
А позиція комітету така. Хоч би який проект було подано, його братимуть лише за основу для опрацювання. А всі пропозиції і зауваження, які надходитимуть, зокрема й від Міжнародної організації праці, будуть враховані. Сторони соціального діалогу справді мають побачити в новому документі компроміс усіх сторін. Він має грунтуватися на принципах дотримання прав сторін. До того ж кожна з них має піти на певні поступки.
«Найбільш оптимальний варіант — вносити доповнення, які будуть на часі»
Андрій ПАВЛОВСЬКИЙ,
народний депутат України VI і VII скликань:
— Незважаючи на те що чинний Трудовий кодекс був ухвалений ще за часів Радянського Союзу, з початку запровадження ринкових відносин було внесено понад дві сотні поправок, які й врахували потреби сучасності. До таких законів слід обережно ставитися, щоб не обмежити права працівників, щоб не наділити роботодавця безмежними повноваженнями. Говорити про абсолютно нову редакцію Кодексу законів про працю, вважаю, неправильно. Нинішні трудові відносини врегульовані. Найбільш оптимальний і компромісний варіант — вносити доповнення, які будуть на часі. Не варто збурювати суспільство і в без того складні часи. Про новий Трудовий кодекс варто забути хоча б на кілька років.
Подолання корупції — основа реформ
Гоча АЛЄКСАНДРІЯ,
заступник голови об’єднання профспілок Грузії:
— У Грузії реформи зокрема торкнулися охорони здоров’я. На жаль, амбіційні плани про потік іноземних інвестицій у цю галузь не збулися. Тому оновити вдалося лише кілька десятків лікарень. Більшість з них стала приватними і не доступними для незаможних грузинів. Також під час реформування відбулося суттєве скорочення кадрів. Та й саме реформування мало своєрідний спосіб. Проте зауважу, що на тлі цього в медичній галузі вдалося подолати корупцію. Ви не уявляєте, який це плюс.
Кодексу законів про працю бракує гнучкості
Олександр ТОВСТЕНКО,
директор департаменту зарплати
та умов праці Міністерства соціальної політики:
— Нинішній Трудовий кодекс ухвалювали в епоху планової економіки. З часів здобуття Україною незалежності він пережив внесення багатьох змін. Зокрема щодо оплати праці, колективних трудових відносин. За оцінкою експертів Міжнародної організації праці, він не такий уже й поганий. Він дає змогу врегульовувати трудові відносини між роботодавцем і працівниками.
Однак на пострадянському просторі Україна — єдина країна, яка ще не прийняла новий Трудовий кодекс. Багато норм потребують змін або приведення у відповідність до умов ринкової економіки. Зокрема документ повинен бути гнучкішим. Аби в умовах економічної кризи мати можливість вживати ефективніших заходів для збереження трудових відносин і забезпечення нормального процесу розвитку підприємства.
До речі, про норму, коли роботодавець переводить працівника з одного підприємства на інше. Це ж в інтересах працівників.
Якщо підприємство банкрутує і немає можливості утримувати працівників на цьому місці, то замість розривати трудові відносини, людей тимчасово переводять на інше підприємство. Тому ми говоримо, що нині створюємо міжвідомчі робочі групи і запрошуємо усі зацікавлені сторони для відшліфування проекту нового Трудового кодексу.
Від редакції. Як бачимо, ухвалення нового Кодексу законів про працю — питання не з легких. Основне, щоб він не загнав найманого працівника у рабство. Для того щоб цього не сталося, слід дослухатися до думок різних сторін. «УК» і надалі відстежуватиме хід розвитку згаданої теми.
Ми в Google+