АГРОТЕХНОЛОГІЇ
Земля вимагає дбайливого ставлення до себе і розуміння того, чого їй потрібно
В останні роки в наукових колах та серед виробників сільськогосподарської продукції активно обговорюються проблеми обробітку ∂рунту. Це зумовлено насамперед тим, що хіміко-техногенна стратегія інтенсифікації сільського господарства, яка панувала наприкінці ХХ століття, стала основним чинником деградації грунтів, втрати ними природної родючості при значному зростанні витрат енергії на кожну додаткову одиницю продукції. Це стало наслідком порушення основних законів природи: екологічної рівноваги та саморегулювання.
Природна енергія корисніша за пестициди
Основним завданням техногенного впливу на грунт є створення сприятливих умов для росту і розвитку рослин, підвищення їхньої фотосинтетичної продуктивності. Світовою наукою встановлено, що техногенна енергія в енергетичній вартості урожаю становить приблизно 8% від загальної сонячної енергії, яку акумулюють рослини в процесі фотосинтезу. Якщо врахувати всю енергію, що акумулюють рослини з біосфери, то частка викопної енергії (палива) не перевищує 0,5%. Тому головне завдання хлібороба полягає в тому, аби навчитися за допомогою малих витрат техногенної енергії керувати великими потоками природної енергії в процесі фотосинтезу.
Це надзвичайно актуально, оскільки основні чинники фотосинтетичної продуктивності рослин, такі як потоки сонячної радіації, концентрація вуглекислого газу і температурний режим не піддаються штучному регулюванню.
Широке застосування хіміко-техногенних систем землеробства в 1960 - 1980-х роках вкрай ускладнило ситуацію в агробіоценозах через грубий вплив на довкілля хімічних засобів захисту рослин. Саме в цей період з’явилися перші публікації, автори яких застерігали суспільство про небезпеку застосування пестицидів, про неможливість перемогти шкодочинні організми хімічними засобами. Це спонукало науковців і виробничників до пошуку нових концепцій землеробства і залучення в ці процеси біологічних факторів з метою підвищення продуктивності агроценозів і покращення природного середовища.
Семен Антонець любить землю, вона відповідає йому тим же. Фото з особистого архіву автора
Поля не бачили плугів уже 36 років
Господарство, яке я очолював у цей період, теж не залишилось осторонь проблеми, що непокоїла мене з молодих літ. Ще в дитинстві я спостерігав, як проростає насіння пшениці і жита на необробленій землі: нерідко рослини на грядках гинули, хворіли, а на краю — виживали. Коли я очолив господарство, то в одну із суворих зим озимі на виораному полі у переважній більшості загинули, а там, де було витоптано, — вижили. Загинули рослини через те, що у великі морози порвало їхнє коріння. Тому прийняли рішення відмовитися від оранки і перейти до безвідвального обробітку грунту.
І от уже 36 років, як у господарстві не застосовуються плуги. Їх з успіхом замінили дискові борони і важкі культиватори, які ми удосконалили відповідно до вимог агротехніки.
Робочі органи культиваторів, які ми почали використовувати для мілкого обробітку грунту, були на пружних стовбах. При роботі на твердому грунті, а його твердість змінюється по довжині гону, пружні стовби відхилялися на різний кут, у результаті чого змінювалась глибина обробітку, що негативно впливало на якість робіт. Тому в господарстві усі культиватори переобладнали і пружні стовби «заякорили». Це значно покращило якість роботи. Ще вагомішого результату ми досягли, коли отримали виготовлений за нашим замовленням культиватор «Обрій», в якому глибина обробітку регулюється двома планчатими котками, що йдуть перед і після культиваторних лап.
Така система обробітку грунту сприяла залученню у виробничий процес біологічних чинників інтенсифікації, зникла потреба у використанні мінеральних добрив та синтетичних засобів захисту рослин. Завдяки цьому в господарстві майже 20 років не використовуються мінеральні добрива і 15 років — хімічні засоби рослин від шкодочинних організмів.
Щоправда, окрім системи обробітку грунту ми залучили й інші чинники біологізації —зелені добрива (сидерати) та багаторічні бобові трави. Безумовно важливу роль відіграють у цьому й органічні добрива, яких ми щорічно вносимо 40-45 т/га сівозмінної площі.
Для обробітку грунту застосовуємо виключно дискові борони та культиватори, що у порівнянні з оранкою забезпечує значне зменшення витрат пального на одиницю площі.
В агротехнічному плані ми успішно справляємось без особливих проблем і щорічно маємо високі урожаї зернових та кормових культур.
Втерли носа європейським машинобудівникам
А щодо механізації, то до недавнього часу мали значні проблеми, які вимагали значних фінансових витрат і праці на підтримання параметрів робочих органів культиваторів. За сезон доводилося двічі міняти стрілчасті робочі органи. До того ж ми не могли досягти необхідної якості їхньої роботи на полях після багаторічних трав, оскільки не забезпечувалося самозагострення робочих органів культиваторів, а відповідно не підрізувались рослини бур’янів та багаторічних трав, попередників під інші культури.
Розв’язати цю проблему нам допомагають науковці Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», з яким наше господарство співпрацює. Вчені розробили технологію відновлення і зміцнення робочих органів культиваторів, за якою вони уже третій рік поспіль відновлюють за нашими замовленнями стрілчасті лапи вітчизняного та імпортного виробництва. Як показали результати, поновлені робочі органи є більш зносостійкими, ніж робочі органи відомих європейських фірм. Це для нас надто важливо: у процесі роботи вони самозагострюються і ріжучі кромки лап завжди залишаються гострими. А це забезпечує підрізання бур’янів та багаторічних трав, наприклад еспарцету, що вирощуємо в господарстві як цінний попередник і кормову культуру.
Тож лише завдяки акумульованій рослинами енергії сонця можна підвищити родючість грунтів, покращити їхні фізичні властивості, забезпечити функціонування численних компонентів агробіоценозів, підтримувати таким чином екологічну рівновагу. Натомість техногенні чинники, що застосовуються для оптимізації умов зовнішнього середовища в агроекосистемах, не заміняють дарових сил природи, а лише дозволяють використовувати їх значно ефективніше.
Семен АНТОНЕЦЬ,
Герой України,
Герой Соціалістичної Праці