У мене є рішення суду, яке набрало законної сили, і відкрите виконавче провадження. Надайте, будь ласка, роз’яснення з таких питань: чи справді приватний або державний виконавець має право автоматично накладати арешт на всі мої рахунки як боржника в банках, чи є якісь обмеження? Яких боржників це стосується та який механізм стягнення коштів з моїх рахунків як боржника?
Є. Клименюк
Порядок накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, врегульований зокрема: ч. 2, 4 ст. 48, ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2019, ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» №2121-III від 07.12.2000, п. 16 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту №512/5 від 02.04.2012, главою 9 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою НБУ № 22 від 21.01.2004, Порядком автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, затвердженим наказом Мін’юсту №1203/5 від 16.04.2019 (зі змінами, внесеними наказом Мін’юсту №1061/5 від 23.03.2021).
Відповідно до ч. 2 ст. 48 Закону №1404-VIII, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Тобто виконавець не лише має право, а він зобов’язаний в першу чергу звернути стягнення на кошти боржника, що знаходяться на рахунках у банку.
За змістом абз. 3, 4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, банк приймає до виконання документ про арешт коштів, доставлений або у формі паперового документа, або в формі електронного.
Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках не передбачав раніше, а саме в редакції від 16.04.2019 та не передбачає нині автоматичного накладення арешту на кошти боржника, що знаходяться в установах банків.
Рішення щодо арешту коштів на конкретному рахунку чи всіх рахунків, суми арешту, банків, яким буде скерована така постанова, приймається виконавцем.
Постанова про арешт коштів боржника має бути доставлена до установи банку, а вже банк, приймаючи її до виконання, блокує видаткові операції клієнта, тобто арештовує кошти на рахунку.
Таке направлення постанови відбувається кількома шляхами.
Перший — це направлення виконавцем паперового документа постанови про арешт коштів до банку рекомендованим або цінним листом, або особисто виконавцем (представником / повіреним, помічником приватного виконавця);
Другий шлях — засобами електронної комунікації шляхом направлення постанови про арешт коштів у формі електронного документа з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Зазвичай це електронна пошта, але деякі банки для такого обміну використовували й інші програмні засоби, до прикладу систему клієнт-банк чи спеціалізовану програму обміну електронними документами як-от Paperless.
Третій шлях — за допомогою Автоматизованої системи виконавчого провадження (надалі АСВП), коли до прийняття і підписання постанови, виконавець може відмітити установи банків з переліку долучених до системи, а після прийняття рішення та підписання постанови кваліфікованим електронним підписом, постанова розсилалася до банків, що відмічені виконавцем. Таке розсилання відбувається програмними засобами АСВП.
Зміни, які були внесені наказом Мін’юсту №1061/5 від 23.03.2021 до Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках, були спрямовані зокрема і на розширення переліку категорій стягнень, у яких арешт коштів на рахунках боржника може бути накладений саме за допомогою програмних засобів АСВП.
Тепер арешт коштів на рахунках може бути накладений не лише стосовно боржників по аліментах, а й за всіма іншими категоріями справ.
Щодо обмежень у накладенні арешту на кошти на рахунках в банках, то зазвичай фізичні особи не мають якихось захищених рахунків. Крім того, рішення щодо блокування того чи того рахунку приймає установа банку. Тож якщо вам прийде повідомлення про блокування рахунку, скоріше за все, такі рахунки не є захищеними.
Але справді є певний перелік рахунків, на які не може бути накладено арешт, та на кошти, які на ньому знаходяться, не може бути звернено стягнення.
Так, наприклад, згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 48 Закону №1404-VIII, забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Крім того, не підлягають арешту кошти, що знаходяться на рахунку, який відкривається для зарахування страхових коштів. Згідно з абз. 4 ч. 2 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» №77-VIII від 28.12.2014, страхові кошти, зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів (далі окремий рахунок), можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам. Страхові кошти, зараховані на окремий рахунок, не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону.
Також на рахунки органів примусового виконання рішень, відкритих для зарахування коштів виконавчого провадження, обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам, не може бути накладено арешт або звернено стягнення на підставі виконавчих документів (ч. 2 ст. 15 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» №1403-VIII від 02.06.2016).
Отже, якщо рахунок не має якогось спеціального статусу, то арешт на кошти накладається банком на підставі постанови виконавця та блокуються всі видаткові операції за рахунком до накопичення суми арешту.
Слід відмітити, що між різними банками при виконанні постанови про арешт коштів боржника немає взаємодії. І якщо у боржника є кошти в сумі достатній для погашення боргу в різних банках, то така сума блокуватиметься кожним банком окремо.
Наведу приклад: маючи борг 1000,00 грн та три рахунки в трьох різних банках, на кожному рахунку у вас заблокують по 1000,00 грн, і загалом вас тимчасово буде обмежено в можливості витрат в розмірі 3000,00 грн.
Механізм примусового списання коштів детально врегульований Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, зокрема главою 5. Ніяких змін, які б стосувалися автоматизації примусового списання, дана Інструкція не передбачає.
Кошти з рахунків боржника списуються банком, в якому боржник має рахунки, на підставі платіжної вимоги виконавця.
Платіжна вимога разом з відповідним реєстром спочатку подається до банку, де обслуговуються приватний виконавець чи орган державної виконавчої служби. На ній проставляється штамп цього банку та підпис його відповідальної особи.
Наступним кроком платіжна вимога, підписана виконавцем та скріплена гербовою печаткою, вже зі штампом банку та підписом відповідальної особи направляється до банку, що обслуговує рахунки боржника.
Якщо суми коштів на рахунку достатньо, банк виконує платіжну вимогу повністю, а якщо ні, платіжна вимога виконується банком в межах залишку коштів на рахунках боржника.
Повторно за вже проведеною платіжною вимогою кошти не списуються. Для списання коштів, що можуть надходити на рахунок після опрацювання банком боржника платіжної вимоги, виконавець виготовляє нові примірники платіжної вимоги та зменшує суму списання за вимогою на розмір раніше списаних з боржника коштів.
Платіжна вимога дійсна протягом 30 днів з дня її складання.
Підсумовуючи, виконавець може накладати арешт на кошти на всіх ваших рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках, на які заборонено звертати стягнення, але робить він це не автоматично. Станом на теперішній час до електронної взаємодії між банками та АСВП долучено лише сім банків з діючих.
Зміни до Порядку автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках від 23.03.2021 стосуються виключно накладення та зняття арешту з коштів та порядку отримання інформації щодо номерів рахунків та залишків коштів на рахунках боржника. Ці зміни не стосуються примусового списання коштів.
Технічно налагодити взаємодію між банками та виконавцями через АСВП щодо цих змін мають упродовж трьох місяців з дня прийняття змін до Порядку. Але тут слід наголосити, що Порядок автоматизованого арешту коштів боржників на рахунках у банках за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів був затверджений ще 16.04.2019. Але на кінець другого року з дня затвердження цього Порядку виконувати його виявилися в змозі лише сім банків.
Примусове виконання рішення у приватного виконавця
Які документи необхідно надати приватному виконавцеві для стягнення заборгованості з юридичної особи?
В. Коломієць
Згідно з ч. 1 п. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (далі — Закон) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Вимоги до змісту заяви про відкриття виконавчого провадження встановлені п. 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Мін’юсту № 512/5 02.04.2012.
Заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.
У заяві про примусове виконання рішення зазначаються такі відомості:
назва і дата видачі виконавчого документа;
прізвище, ім’я та (за наявності) по батькові стягувача;
дата народження та адреса місця проживання чи перебування стягувача;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) стягувача;
номер телефону стягувача;
спосіб перерахування стягнутих з боржника грошових сум (у разі виконання рішення про стягнення коштів);
реквізити рахунку, відкритого у банку або в іншій фінансовій установі, для отримання стягнутих з боржника грошових сум (за наявності).
Також слід зауважити, що згідно з ч. 2 ст. 24 Закону, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника — фізичної особи, за місцезнаходженням боржника — юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
За змістом норм п. 3 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень встановлено, що у разі пред’явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення додається документ / копія документа, який підтверджує, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця.
Отже, щоб звернутись до приватного виконавця за примусовим виконанням рішення, стягувачу потрібно надати:
— оригінал (дублікат у випадку втрати оригіналу) виконавчого документа. Це може бути наказ, виконавчий лист, ухвала, виконавчий напис чи інші документи;
— заяву про примусове виконання рішення. Стягувач може заяву підписати та подати виконавцю особисто або зробити це через представника. У випадку реалізації стягувачем своїх повноважень через представника, повноваження останнього повинні бути належним чином підтверджені, а право на пред’явлення виконавчого документа на виконання має бути обумовлене в документах, що підтверджують повноваження.
У випадку пред’явлення виконавчого документа за місцем знаходження майна (коштів) боржника, до заяви про примусове виконання має додаватися документ чи його копія, що підтверджує наявність майна (грошових коштів на рахунках в банках або інших фінансових установах) на території виконавчого округу приватного виконавця.
Вказані документи можуть надаватися виконавцю особисто або засобами поштового зв’язку. Актуальні адреси офісів приватних виконавців та засоби зв’язку з ними розміщені в Єдиному реєстрі приватних виконавців України за посиланням https://erpv.minjust.gov.ua/
Стягнення заборгованості з підприємства, яке є в переліку на приватизацію
Підкажіть, чи можна стягнути заборгованість із зарплати з підприємства, яке роками не виплачує її колишнім працівникам за попередні роки. Виконавча служба не стягує з підприємства заборгованість, мотивуючи це тим, що за законом, якщо підприємство стоїть на приватизації, жодної копійки боргу не виплачує. Це про Укрзахідвуглебуд.
Олег Ковтун
За змістом п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (далі — Закон) виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об’єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Наказом Фонду державного майна України від 27.12.2018 № 1637 «Про затвердження переліків об’єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2019 році» (із змінами), ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» включено до Переліку державних пакетів акцій (часток) господарських товариств та інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, що підлягають приватизації в 2019 році.
За інформацією з Фонду державного майна України (http://www.spfu.gov.ua/userfiles/files/dod1-646.doc), станом на 09.04.2021 ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» наявний в цьому переліку.
Аукціон щодо продажу, який був призначений на 25.01.2021, не відбувся. Державний пакет акцій розміром 99,6667% статутного капіталу ПрАТ «Укрзахідвуглебуд», що становить 44 637 304 штук акцій (код за ЄДРПОУ 00177158, Львівська обл., м. Червоноград, вул. Будівельна, 1-а). Номінальною вартістю пакета акцій — 11 159 326,00 гривень готується до продажу (https://privatization.gov.ua/product/privatization-prat-ukrzahidvuglebud/).
Відповідно до ч. 4 ст. 35 Закону, у період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
Вчинення будь-яких інших виконавчих дій за зупиненим виконавчим провадженням чинною редакцією даного Закону не передбачено.
Таким чином, стягнути примусово заборгованість по заробітній платі з ПрАТ «Укрзахідвуглебуд» в процедурі виконавчого провадження не виявляється можливим, оскільки за зупиненим виконавчим провадженням виконавець може хіба що здійснювати заходи щодо розшуку майна боржника, проведення перевірки майнового стану боржника та звернення до суду з відповідними поданнями чи заявами. Однак такі дії не призводять до надходження коштів у виконавчому провадженні, за рахунок яких може бути погашена заборгованість.
Запитання можете надсилати на електронну адресу expert@ukcc.com.ua
Матеріали рубрики «Запитайте в експерта» захищено авторськими правами