Не щодня побачиш міністра за кермом трактора. Під час робочої поїздки на Дніпропетровщину міністра аграрної політики та продовольства Ігоря Швайки трактор виробництва заводу «Південмаш» пригнали просто на нараду з аграріями області. Як потім зізнався Ігор Швайка, кермував таким транспортним засобом уперше. Однак міністрові це сподобалося, і він відзначив високий рівень комфорту в кабіні.
Наші трактори конкурентні й за якістю, й за ціною
Відповідаючи на запитання кореспондента «УК», Ігор Швайка дав позитивний прогноз подальшій долі «південмашівця», а також усієї вітчизняної сільськогосподарської техніки, зокрема тракторів харківського (ХТЗ) та київського виробництва. Міністр розповів про випуск цих тракторів за державними програмами і виділення коштів на їхнє придбання за лізинговими схемами, про можливість спільного збирання з білоруськими, китайськими, литовськими, фінськими виробниками. І про те, що із закордонними партнерами розмову ведуть на принципах забезпечення збирання їхньої техніки на території України, що створюватиме нові робочі місця.
«Наші базові виробники чітко усвідомлюють, що є унікальна частина роботи, а є та частина, яка може підлягати кооперації. Грамотний пошук балансу між обома сферами створює перспективи для збільшення кількості робочих місць, залучення кадрів та можливості реалізуватися українським студентам, учням профтехучилищ, коледжів та вишів, — зазначив Ігор Швайка. — Маємо пишатися нашими технарями і тим, що роблять у Дніпропетровську («Південмаш»), Харкові (ХТЗ). І хоч би що говорили про проблеми з якістю, розробками, насправді наша наукова технічна школа дається взнаки: є ∂рунтовні знання, які формувалися протягом багатьох поколінь. І надання бюджетних коштів на закупівлю цієї техніки — крок уперед».
За словами міністра, українські трактори конкурентоспроможні і за якістю, і за ціною: на сьогодні вони унікальні, й кожен займає нішу, де фактично не має конкурентів.
Недоторканних не буде
Нормальний розвиток агросектору і зростання ВВП нині можливі завдяки залученню іноземних інвестицій та активізації внутрішніх фінансових резервів. Що цьому заважає? Проблеми у дніпропетровських аграріїв такі самі, як у всій Україні. Це брак обігових коштів, дорогі кредити. Заважають бюрократичні перепони, корупційні схеми, складнощі в реєстрації земельних ділянок та в їх користуванні, брак зрозумілих і простих правил гри. Сільгоспвиробники скаржаться на велику кількість довідок і дозволів, за якими треба їхати в обласний центр.
Ігор Швайка закликав сільгоспвиробників надавати пропозиції, які розглянуть робочі групи за відповідними напрямами, і повідомив, що міністерство вже скасувало 34 із 66 дозволів. Він також зауважив, що уряд налаштований на децентралізацію, і максимальну кількість повноважень буде передано місцевим громадам, сільським і селищним радам.
«Головне завдання — напрацювати такі правила гри, які сприйматимуть учасники ринку», — наголосив міністр. І додав, що
Мінагрополітики ініціює розробку Аграрного кодексу України, який можуть ухвалити вже в 2015 році. Він пояснив, що уніфікований Аграрний кодекс скасує чималу кількість законів, щоб виробникам було легше господарювати.
Крім того, він зауважив, що пріоритети — розвиток кооперації й підтримка середнього бізнесу. На думку міністра, недостатньо використовуються можливості державних регуляторів. Зокрема Український державний фонд підтримки фермерського господарства тільки розподіляє кошти. А торік з виділених 22 мільйонів гривень використали лише 6,5 мільйона. «А цьогорічний показник нульовий!» — каже очільник аграрного відомства. Він вважає, що фонд має надавати аграріям організаційну підтримку, юридичні та інші консультації базового рівня: як зареєструватися, як подавати звітність, які податки платити тощо. Бо люди на селі цього не знають.
Нагальні, на думку міністра, питання інвентаризації земельних ділянок. Зокрема слід перейнятися так званими чорними землями, щодо яких нема перевірок, а їх власники — колишні судді, прокурори, голови райдержадміністрацій та ін?ші. Як правило, ця земля площею 50, 100, 250 гектарів передається в оренду чи суборенду.
Турбує сільгоспвиробників імпорт, зокрема яловичини. Та Ігор Швайка вважає, що обмеження в умовах вільного ринку вводити не можна (виняток — коли про небезпеку оголошують ветеринари). «Маємо конкурувати за рахунок якості й активної позиції. Пасивних виробників чекає період випробування. А активні повинні скористатися преференціями Євросоюзу, в яких аграрний сектор займає 80—85%. Коли ж дія преференцій завершиться, маємо бути готовими перейти на звичайний двосторонній режим торгівлі», — констатував він.
Окремо Ігор Швайка торкнувся питання колишньої влади, представники якої звикли заробляти гроші у кабінетах. «Тем табу в діяльності міністерства, а також недоторканних осіб, які скоювали злочини, користуючись посадовим становищем, не буде, — запевнив міністр. — Максимально лояльну пропозицію, яку ми сьогодні можемо їм зробити, — це добровільно звільнитися. Водночас це не звільняє їх від відповідальності за ухвалені рішення і вчинені правопорушення».
За словами керівника Мінагрополітики, у відомстві нині на десять осіб приблизно один-два повинні звільнити місце. Зокрема на Дніпропетровщині таких троє. Але вони йдуть на «хронічні лікарняні», щоб уникнути відповідальності. Щоправда, Ігор Швайка запевнив, що вже знайдено спосіб «швидкого лікування».