Скандал, пов’язаний з пологовим будинком №3, що розташований на столичному масиві Борщагівка, схоже, набирає обертів і переходить у дещо іншу площину. Все почалося з перших днів квітня, коли в одній із соцмереж з’явилося відео, яке виклав лікар цього пологового будинку Сергій Бакшеєв. На відео одна породілля стверджує, що чула, як від іншої в лікарні вимагали 3,5 тисячі гривень нібито хабара за те, щоб вона отримала змогу тут народити.
З телесюжетів, яких з’явилося як тих грибів після дощу, з’ясувалося, що героїня ситуації — 28-річна жителька Боярки Юлія — була на обліку в цьому пологовому будинку. Коли прийшла народжувати, їй сказали, що треба сплатити гроші, інакше не приймуть. Після з’ясування стосунків (жінка вже збиралася їхати в інший пологовий, але «швидка» відмовилася везти: мовляв, а якщо прямо в машині почнуться пологи?) родичі Юлії таки сплатили цю суму, а коли вона народила сина, вирішили ці гроші забрати: як сказав батько Юлії Олександр Корендюк, «чисто з принципу».
Громадськість хоче справедливості
Тепер питання, які цікавлять найбільше. Перше: чи справді вимагали гроші й скільки? Навіщо? І хабар це чи не хабар, а благодійний внесок, як кажуть лікарі? До речі, саме розтлумачити українцям різницю між хабарем і благодійним внеском взялися днями представники громадської організації «Ні хабарництву!», які влаштували перед центральним входом пологового будинку щось на кшталт імпровізованої (хоч зрозуміло, що вона була попередньо добре зрежисована) міні-вистави, яку назвали модним нині словом «флешмоб».
Що це так, наштовхнуло на думку й те, що акторка Молодого театру Іванна Бжезінська, тримаючи на руках дитину, раптом виступила… в ролі матусі, яка півтора року тому теж народжувала в цьому пологовому будинку, і в неї, як вона стверджувала, абсолютно всі — від лікарів до санітарок, які прибирали в палаті, — вимагали хабарі. З цікавості телефоную знайомій, яка рік тому лежала в цій лікарні, — щоправда, не народжувала, їй робили операцію. Запитую: «У тебе лікарі, медсестри чи санітарки гроші вимагали?» — «Ні, — каже, — заплатила через фонд 2 тисячі й не мала жодної мороки з ліками — усім потрібним забезпечили на місці».
Головний лікар Юрій Кувіта, який теж вийшов до учасників акції, каже, що оті 3,5 тисячі гривень, через які вся ця каша заварилася, — звичайний благодійний внесок, який сплачують усі пацієнти, хто усвідомлює, що держава не забезпечує потреби системи охорони здоров’я. «Розумієте, — роз’яснює Юрій Васильович, — вижити сьогодні лікарні, та ще й при цьому якісно надавати допомогу породіллям й іншим пацієнтам лікарні, без цих благодійних внесків неможливо. Що мусимо робити, якщо, приміром, на харчування однієї нашої пацієнтки на добу держава надає лише 51 копійку? Покажіть мені господиню, яка зуміє нагодувати за такі гроші. А щодо внесків, то тут усе в межах закону: ми тих грошей не беремо, співпрацюємо з благодійним фондом — кошти проходять через нього. До того ж усім, хто сплачує ці внески, обов’язково видають квитанцію».
Багато списів ламали довкола питання, чому саме стільки, а не менше чи більше. Головний лікар пояснив, що вони підрахували, скільки коштів у середньому йде на медикаменти, потрібні для забезпечення пологів (якщо на фізіологічні трохи менше, то в разі якоїсь нестандартної ситуації в цю суму вкластися проблематично). За ці гроші купують і продукти.
Потрібна прозорість
Щоправда, керівник ГО «Ні хабарництву!» адвокат Сергій Гула наполягає, що благодійні внески — це трохи інше. «Вони можуть надходити до лікарняного благодійного фонду тільки через банківську установу, давати комусь у руки гроші неприпустимо, — сказав пан Сергій у коментарі «Урядовому кур’єру», — а будь-яке вимагання грошей адміністрацією може бути розцінене як злочин. І, що дуже важливо, пацієнти мають знати, на що саме витрачені їхні кошти, причому до останньої копієчки, і звітувати перед породіллями повинен головний лікар». На думку С. Гули, найкраще, якщо вся інформація про благодійні внески буде оприлюднена на стенді у вестибюлі лікарні. Та мені, якщо відверто, складно уявити, на якій стіні розміщувати всі ці простирадла з інформацією і хто з лікарів, які оперують і приймають пологи, чи медсестер, у яких купа своєї роботи, мусить перейматися їхнім оформленням.
До речі, ображена породілля вкупі з родичами на диво швидко повідомила у ЗМІ, що з них у лікарні «вимагали хабар», телеканали розтиражували сюжети — і скандал миттєво набув розголосу. Тож того дня, коли під дверима пологового будинку працювали учасники флешмобу, в самій лікарні був справжній локальний кошмар: замість того, щоб приймати пологи й оперувати, мусимо зустрічати перевіряльників, розводили руками лікарі. Та головний лікар рішення департаменту охорони здоров’я КМДА перевірити фінансово-господарську діяльність пологового тільки вітає: мовляв, якщо є винні — покараємо, а за несправедливі нарікання теж хтось мусить відповісти. «Щоб розібратися в ситуації, — каже пан Кувіта, — я навіть публічно звернувся до силовиків. Зрештою, діяльність лікарні перевіряла Держфінінспекція — порушень не знайшли. То чому я зараз мушу виправдовуватись за те, чого не робив?!»
З’ясувати всі нюанси цієї «справи пологового №3», звісно, треба, щоб відповіли або хабарники, або наклепники. Та, як на мене, робив чи не робив — це, зважаючи на систему, справа десята. Річ у тім, що фінансування охорони здоров’я далеко не найкраще і, як переконують експерти, навряд чи найближчим часом поліпшиться. Знову ж таки, один із найреальніших виходів, на думку і лікарів, і експертів, — страхова медицина. Тож якщо ми хочемо навести тут порядок, реформи мусять бути реальними, а не переливанням з пустого в порожнє. Чи хтось думає інакше?