Згідно із законом про «спліт», Нацкомфінпослуг має віддати свої повноваження щодо регулювання фінансових небанківських ринків Нацбанку України та Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Нещодавно Верховна Рада ухвалила проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» (до цього — законопроєкт № 1069-2).
Ухвалено й дату, коли ці дві регуляторні установи повинні перебрати на себе такі функції, — 1 липня 2020 року. Тобто цей день буде останнім у життєдіяльності Нацкомфінпослуг. Нацбанк муситиме не лише регулювати, а й контролювати роботу кредитних спілок, ломбардів, страхових компаній, установ фінансового мікробізнесу (на кшталт «Гроші до получки» чи «Швидкі кредити») тощо. А НКЦПФР стане керманичем недержавних пенсійних фондів і фондів фінансування будівництва.
«Урядовий кур’єр» неодноразово зазначав, що далеко не всі експерти схвально ставляться до такого розподілу функцій. Нині настав перехідний період. Тож і для бізнесу, і для пересічних громадян, які довірили свої кошти чи користуються послугами таких компаній, дуже важливо знати, як позначиться цей перехід регулювання до Нацбанку України. Чи треба буде цим установам наново купувати відповідні ліцензії для своєї діяльності і скільки це коштуватиме? Або, може, варто чекати значного скорочення таких установ, як це свого часу було з банками?
Про що турбується голова НБУ
Звісно, керівництво регулятора одразу після ухвалення цього законопроєкту заявило, що схвалює його цілком і повністю.
«Завдяки проведеній Нацбанком реформі банківський сектор нині прозорий, докапіталізований, прибутковий і активно працює з населенням. «Спліт» розширює можливості НБУ для реалізації мандата із забезпечення фінансової стабільності. Він дає нам змогу довести до логічного завершення реформу фінансового сектору, не обмежуючись виключно банками і поширюючи вимоги щодо прозорості, надійності та ефективності й на небанківський фінансовий сектор», — зазначив голова правління Нацбанку Яків Смолій.
Як бачимо, керівник НБУ однозначно дав зрозуміти всім учасникам ринку небанківських фінпослуг, що на них чекають неабиякі зміни. Чи можна вважати планом дій щодо страхових компаній досвід реформування банківського ринку, коли пішли в безвість понад 90 фінансових установ?
Чимало незалежних експертів кажуть: чистка можлива і цілком логічна.
Особливо цікаві в цьому контексті кредитні спілки (КС), адже відсоткові ставки за позиками (але без жорстких вимог, як це відбувається в ситуації з банками) та відповідно за депозитами (дещо вищі, ніж у банках) провокують чимало людей користуватися їхніми послугами.
КС: все буде добре
Керівники КС здебільшого дуже дипломатично та м’яко висловлюються щодо їхньої передачі під опіку Нацбанку. Але це не означає, що з часом у КС не виникнуть проблеми.
Президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольга Мороз зазначила «УК», що законодавство передбачає принцип безперервності виконання функцій регуляторами: «Нормативно-правові акти Нацкомфінпослуг діятимуть доти, доки Національний банк України не затвердить відповідно свої. Фактично до 30 червня Нацкомфінпослуг виконуватиме свої обов’язки як регулятор. Безпосередньо закон не визначає нових вимог до діяльності кредитних спілок. Тоді як саме наслідки їхнього впровадження можуть надати відповідь, чи буде розвиток або стагнація ринку».
Поживемо — побачимо, але говорити про це треба вже зараз — потім бракуватиме часу на важливі уточнення і вирішення питань.
Також дуже дипломатично до непростого питання передачі функцій підходить і віцепрезидент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ) Людмила Кравченко: «Зміни будуть для ринку і для КС. Серед позитивних вважаю, що це надання доступу для платіжних систем, поліпшення послуг і можливе вирішення питання гарантування вкладів у кредитних спілках. Безперечно треба урівняти власників депозитів банків і вкладників у КС, забезпечити їм надійну гарантію повернення своїх грошей. Це вважаю ключовим моментом. Інший позитив — переліцензування згідно з ухваленим законопроєктом не буде».
Пані Кравченко має рацію: досі вкладники кредитних спілок не були захищені жодним законом. Натомість, як свідчить практика, не такими вже рідкісними за всі роки їхньої діяльності були випадки лише часткового повернення або взагалі неповернення вкладів їхнім власникам.
Сумнівні фірми з такою самою репутацією
Голова правління КС «Ростовщик» Олексій Лук’янов також упевнений у тому, що особливих змін щодо КС не відбуватиметься, оскільки капітал у них формується за допомогою його учасників і доходів від фінансової діяльності. Він вважає, що в перший рік, а може, й два регулятор виведе з ринку всі фірми, які мають непрозору структуру власності, а також не доведуть законність походження капіталу й порушуватимуть законодавство щодо фінмоніторингу. Це стосується всіх компаній із різних фінансових ринків: «Ми пам’ятаємо події трирічної давності, коли регулятор відкликав банківські ліцензії у тих установ, які не змогли довести, що мають прозору структуру власників, або НБУ сумнівався в їх адекватності. Це буде першим серйозним викликом, з яким дотепер не зіштовхувалися фінансові та страхові компанії. Найімовірніше, регулятор запровадить лімітовані норми відсотків за мікрокредитами та мікропозиками, які останнім часом набули неабиякої популярності. НБУ може упровадити практику регулярних виїзних перевірок, за результатами яких застосовуватимуть відповідні засоби впливу».
Експерт більше каже про фінкомпанії, які займаються мікрокредитуванням. Щодо здійснення фінмоніторингу, то пан Лук’янов упевнений, що він буде жорстким, адже не поодинокі випадки участі таких фінансових компаній у відмиванні доходів, отриманих злочинним способом, фінансуванні тероризму тощо.
Чи все кажуть учасники
А що думають ті самі страхові компанії? Їхні керівники не мають бажання коментувати це питання, але не для преси й без зазначення назв та імен кажуть: чистка на ринку страхових послуг безумовно буде. Але яка? Одні впевнені, що все пройде плавно, інші переконані — швидко. Згадаймо, що з банками це відбувалося впродовж кількох років.
У подальшому вимоги не лише для страхових, а й інших компаній стосуватимуться капіталізації. Звісно, всіх під один гребінець не причешеш, проте маленькі компанії теж мають право на життя, якщо працюють за законом. Хоча, напевне, поставатиме питання злиття компаній. До того ж невідомо, які насправді стратегічні плани має керівництво Нацбанку. Можливо, так звана чистка не за горами.
Щодо створення фонду гарантування вкладів клієнтів, то директор департаменту ліцензування Нацбанку України Олександр Бевз переконаний: таку структуру треба створювати не лише для членів КС, а й для окремих видів страхування (ідеться про майбутні страхові випадки на досить пристойні суми).
Отже, у перехідний період пересічним українцям, які так чи інакше пов’язані з небанківськими фінансовими установами, перейматися особливо не варто. Свої обов’язки з регулювання таких установ виконує Нацкомфінпослуг.
Хоча треба пильно стежити за всіма новинами, адже невідомо, які рішення ухвалюватимуть у подальшому. Наразі лише можна сказати, що керівники Нацбанку неодноразово викликали представників небанківської фінансової спільноти для консультацій.
КОМЕНТАРІ
Злиття та поглинання — звичайний і закономірний процес
Сергій ІНШАКОВ,
глава Федерації страхових посередників:
— Не знаю, як поводитиметься надалі Нацбанк України, який стане влітку 2020 року регулятором для страхових компаній, але постійно чую, що на всіх зустрічах з нашою спільнотою він демонструє повну зацікавленість у тому, щоб усе було гаразд. Керівники нашого майбутнього регулятора чують нас — наші зауваження, пропозиції тощо. Щодо чистки на ринку, злиття та поглинання, то це звичайний закономірний процес.
Проте, якщо треба буде докапіталізовувати компанії, то упевнений, що і в цьому Нацбанк почує страховий бізнес. Гадаю, вимоги докапіталізації саме він і може переглянути. Впевнений, що в Нацбанку невдовзі створять спеціальний підрозділ, який і займатиметься безпосередньо страховими компаніями.
Мікрофінансові установи не виконуватимуть норм регулятора
Ростислав КРАВЕЦЬ,
керуючий партнер адвокатської фірми
«Кравець та партнери»:
— Гадаю, більшість компаній небанківського фінринку виконує норми та працює в законодавчому полі. Приміром, страхові фірми: їх перевіряє і Моторно-транспортне бюро. Те, що начебто чимало компаній на цьому великому ринку займаються відмиванням брудних грошей чи фінансують тероризм в Україні, вважаю недостовірною інформацією.
А хто саме не виконуватиме норм Нацбанку, коли той контролюватиме фірми на небанківському ринку, то це мікробізнес та компанії з послуг щодо мікрокредитів. До того ж їхня доля на ринку України, як на мене, не зазнає значного скорочення, і вони спокійнісінько працюватимуть, не дотримуючись чинного законодавства.
Ломбарди задоволені й хочуть продавати валюту
Юлія РОЖКОВА,
виконавчий директор
Асоціації ломбардів України:
— З вересня до липня наступного року триватиме активна робота над нормативно-правовою базою відповідних ринків небанківських фінансових послуг, зокрема й ломбардного. Незадовго до ухваленого законопроєкту про «спліт» Національний банк України оприлюднив «Білу книгу» (її розміщено на офіційному сайті НБУ), в якій виклав своє бачення переформатування ринку фінансових послуг.
Зокрема у ній пропонувалося здійснювати регулювання та нагляд на підставі ризик-орієнтованого підходу, що, на нашу думку, слугує ефективним удосконаленням державного регулювання. З-поміж іншого йшлося і про розширення видів фінансових послуг для ломбардів, зокрема дозволити їм операції з обміну валют. Безперечно, така новація стане актуальною для споживачів ломбардних послуг, серед наших клієнтів вона матиме попит.