За останній рік газ у Європі здорожчав більш ніж уп’ятеро. Відповідно вартість блакитного палива зросла і в Україні. В умовах аномального подорожчання газу виробники хліба задумуються над підвищенням цін. І держава в умовах світової енергетичної кризи має захистити і українських виробників хліба, і споживача, не допустивши різкого зростання цін на продукти соціального призначення. Аби забезпечити безперебійне виробництво та стабільні ціни на хліб соціальних сортів, з ініціативи Президента Кабінет Міністрів підготував кілька механізмів підтримки хлібопекарів і виробників інших соціальних харчових товарів, запланувавши запровадити їх уже найближчим часом. Про це Прем’єр-міністр Денис Шмигаль поінформував під час наради про вплив енергетичної кризи у Європі на українську харчову промисловість, що відбулася за участі глави держави. 

«Уряд планує застосовувати механізми підтримки до збалансування світових цін на блакитне паливо. Крім того, планує запровадити обмеження націнки для деяких соціальних і харчових продуктів, що також дасть змогу стримати зростання цін на них. Тривають консультації з бізнесом для розрахунку потреб і рівня необхідної підтримки з боку держави», — цитує департамент комунікацій Секретаріату Кабміну слова очільника уряду. 

Заступник керівника Офісу Президента Ростислав Шурма підтвердив, що надзвичайно високі ціни на газ у Європі впливають на кожен сектор економіки України.

«Ми тримаємо руку на пульсі. Відчуваємо, як впливає ситуація на енергетичних ринках на кожну галузь економіки, й не стоятимемо осторонь. Не допустимо ефекту доміно в окремих секторах економіки, які можуть повністю зупинитися. Тривають переговори з українськими приватними й державними газовидобувними компаніями, і найближчим часом буде знайдено компромісне рішення, яке дасть змогу обмежити вплив аномальних цін на газ на важливі сектори вітчизняної економіки та допоможе зберегти всі кластери економіки й видобуток газу в Україні», — цитує пресслужба Офісу Президента слова посадовця. 

Довіра до держави

Уряд щороку оновлює, доповнює програми державної підтримки галузей економіки, а також звітує про зроблене. Міністерство аграрної політики та продовольства оприлюднило підсумки освоєння державної підтримки аграрним сектором протягом 2021 року. Загалом 2021-го українські сільськогосподарські товаровиробники одержали державну підтримку обсягом 4,66 мільярда гривень, що становить 100% передбаченої суми в бюджеті. Запит від аграріїв на фінансування протягом 2021-го становив майже 7 мільярдів гривень. 

«Запит аграріїв свідчить про довіру до програм і механізмів розподілу. Цей запит формується на основі дострокових програм: інфраструктура, тваринництво, ягідництво, хмелярство тощо. Програма садівництва, виноградарства і хмелярства забезпечує значну кількість робочих місць, державний і місцеві бюджети високими податками. Як ефект від державної підтримки 2021-го було створено понад 30,4 тисячі робочих місць, із них сплачено 1,3 мільярда гривень податків», — поінформував під час пресконференції міністр аграрної політики та продовольства Роман Лещенко.

Протягом 2021-го виробники одержали державну підтримку за такими програмами: розвиток тваринництва та переробки сільськогосподарської продукції (1,6 мільярда гривень); розвиток фермерства (120,8 мільйона); компенсація вартості техніки (991,4 мільйона); компенсація вартості кредитів (1,2 мільярда); розвиток садівництва, виноградарства й хмелярства (512 мільйонів); компенсація втрачених посівів (108 мільйонів); розвиток нішевих культур (50 мільйонів); розвиток картоплярства (53 мільйони); розвиток зрошення (16,7 мільйона); компенсація ЄСВ (0,6 мільйона гривень).

Зміщення акцентів

Щодо планів на 2022 рік, то міністр пообіцяв, що міністерство презентує всі напрацювання з розподілу коштів у 2022-му і прозоро на рівні загальнонаціональної дискусії, з комітетом та профільними асоціаціями колегіально сформує програми на рік, які потрібні для розвитку малого та середнього товаровиробника у країні.

«Програми 2022 року спрямовано на підтримку фермерських господарств — уряд уже ухвалив постанову, яка уможливлює підтримку саме малих фермерів. Вони матимуть змогу залучати безвідсоткові кредити до мільйона гривень на 10 років. Історично важливим для нас було ухвалення законодавства про фонд часткового гарантування кредитів, який запрацює 2022-го. Разом із постановою Кабміну це потужний інструмент, у якому держава в особі фонду виступатиме гарантом, аби допомогти аграріям отримати необхідне фінансування», — цитує слова Романа Лещенка пресслужба Мінагрополітики.

Міністр зауважив, що наступного року акцент державної підтримки буде зміщено на тваринництво, оскільки саме ця галузь вже 30 років має падіння показників. Водночас запит агросектору свідчить про готовність аграріїв розвивати галузь за умови прогнозованості з боку держави.