Страхова медицина може запрацювати в Україні до кінця 2015 року або до кінця наступного, прогнозує міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі. Як уточнила «УК» заступник міністра охорони здоров’я Наталя Лісневська, законопроект щодо запровадження в Україні обов’язкового медичного страхування (ОМС) від Міністерства охорони здоров’я, який буде взято за основу, заплановано подати до Верховної Ради цього року, але він не аксіома.
Конкуренція проти монополії
«Обов’язкове медстрахування — це зміна порядку фінансування охорони здоров’я. Нині діє централізована державна система Миколи Семашка (організатор системи охорони здоров’я в СРСР), яка існувала при плановій економіці. Вона грунтується на таких показниках, як ліжко-місця, прив’язаність до територій. Але ми йдемо до ринкової економіки, в якій безкоштовної медицини існувати не може», — зазначає Наталя Лісневська.
Модернізована система Семашка, на яку витрачають великі бюджетні кошти, працює у Великобританії. Але бюджет України не здатен забезпечити таку систему (витрачаємо 3,5% ВВП, тоді як ВООЗ говорить про 10% ВВП).
Серед українських фахівців триває дискусія щодо двох моделей обов’язкового медстрахування: чи це буде єдиний страховий фонд з ОМС (як у Росії), чи кілька страхових компаній, які надаватимуть відповідні послуги (як у Грузії). При цьому абсолютна імплементація грузинської моделі неможлива, оскільки в нас інші вихідні умови (для порівняння: у Грузії понад 4 мільйони населення).
«Експертні кола сперечаються про єдиний чи розрізнений фонд медстрахування з ОМС та співпрацю зі страховиками. В обох моделей є переваги та вади», — зауважує Наталя Лісневська. Єдиний фонд передбачає контроль держави, це, по суті, квазістрахування. Отримаємо ще один соцфонд у компетенції Мінсоцполітики. А коли цей ринок віддати страховим компаніям (СК), виникне конкуренція, але вона може бути й недобросовісною, і компанія збанкрутує. Тому мають бути жорсткі критерії відбору таких страховиків.
«Розпочати впровадження ОМС з участю страховиків та досягнути певних успіхів до кінця 2015 року у всій країні можливо, але лише за умови реалізації заходів щодо створення економіко-правових засад упровадження страхової медицини (визначення медпослуги, методології розрахунку її вартості, структури тощо), — каже президент Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Олександр Залєтов. — При цьому ЛСОУ виступає за запровадження системи обов’язкового державного соціального медстрахування за участі приватних страхових компаній, як у розвинених країнах, і встановлення податкових стимулів для добровільного медстрахування (ДМС).
«Конкуренція — набагато краще, ніж монополія одного страховика, навіть державного. Продукт з ДМС страховим ринком прекрасно представлений, але не поширений», — вважає Олександр Залєтов.
.jpg)
Добрий передвісник
Своєрідний випробувальний майданчик для впровадження ОМС в Україні — добровільне медстрахування. Страховики працюють на цьому ринку більш як 20 років, і останнє десятиріччя він демонструє стабільне зростання. Зокрема, за результатами 9 місяців минулого року, чисті страхові премії з медстрахування збільшилися порівняно з аналогічним періодом торік на 16,4%, а чисті страхові виплати виросли на 0,9% (дані Нацкомфінпослуг). Це пов’язано зі збільшенням кількості застрахованих і з впливом на вартість страхування та розмір виплат зростання вартості медикаментів та медпослуг.
Механізм реформування системи охорони здоров'я і впровадження ОМС в Україні, розроблений на основі масштабного забезпечення ДМС для населення одним з найбільших операторів цього ринку СК «Наф?тагазстрах», було офіційно запропоновано на парламентських слуханнях ще 2009 року. Щодня страхова компанія врегульовує майже 400 страхових випадків. Технологія обслуговування півмільйона осіб, що становить приблизно 21% всього забезпеченого медстрахуванням населення країни, компанія вдало впроваджує вже сім років. Вона забезпечує понад 150 мільйонів гривень виплат щороку, отже, її можна взяти за основу моделі впровадження ОМС з участю страховиків. Саме прихід у Міністерство охорони здоров’я та інші профільні держоргани нових лідерів з політичною волею до змін у цій галузі дає надію, що досвід ринку нарешті буде почуто і використано.
«Основні характеристики програм ДМС — це вартість та наповненість опціями. Нам вдалося створити страхові продукти, які мають солідне медичне наповнення і невисоку ціну», — зазначає генеральний директор СК «Нафтагазстрах» Антон Кіяшко. За оцінкою ЛСОУ, торік деякі економ-програми корпоративного страхування з ДМС стартували від платежу 100 гривень на місяць. Проте інфляція та зростання вартості медикаментів призвели до 1,5–2 — разового подорожчання полісів.
Цікаво, що СК «Нафтагазстрах» не тільки залишила страховий платіж на докризовому рівні, а й істотно доповнила деякі опції страхових продуктів. Наприклад, для великих колективів «Нафтогазстрах» пропонує програми, які за умови платежу 100 гривень на місяць містять не тільки лікування так званих стандартних захворювань, а й протезування суглобів, томографічні та ангіографичні дослідження, ендоскопічні операції, стентування, імплантацію кардіостимуляторів, застосування тромболітичних препаратів і навіть медичний трансферт. Для невеликих колективів передбачено інші програми, в яких зміст опцій максимально наближений до цінових можливостей. У компанії запевняють, що це вдалося зробити завдяки якісному веденню статистики врегулювання страхових випадків та особливій технології роботи, що стане у пригоді під час запровадження ОМС.
На думку генерального директора страхової компанії «Нафтагазстрах» Антона Кіяшка, для запровадження ОМС варто визначити, які витрати підлягають держзабезпеченню, а які — страховому покриттю.
«Слід зробити чіткий перелік базових медпослуг, що мають надавати відповідні заклади застрахованим за ОМС та розрахувати їхню вартість — єдину на всій території України, але залежну від рівня медзакладу. Запровадження податкових пільг для роботодавців, які страхуватимуть своїх працівників за певним видом страхування, і звільнення від оподаткування страхових платежів стане істотним кроком до популяризації ОМС», — вважає експерт.
Для надання більших прав і можливостей лікувальним установам потрібен новий закон про охорону здоров’я, а для забезпечення фінансової надійності страховиків — створення чіткої системи їх відбору та акредитації.
У МОЗ вважають, що для запровадження обо?в’язкового медстрахування (ідеться про чіткий обсяг послуг у базовому пакеті) достатньо двох років, а для відшліфування всіх механізмів — п’яти. Ургентну допомогу держава надаватиме безплатно за потреби.
Вікторія БОРИСОВА
для «Урядового кур’єра»
Ми в Google+