Як живеться у Криму через сто днів після «референдуму»

З того пам’ятного 16 березня, коли у Криму — під дулами автоматів — відбувся псевдореферендум, що визначив теперішній статус АРК і став першим щаблем анексії півострова Росією, минуло майже сто днів. За цей час життя кримчан круто змінило свій вектор, знищивши плани на майбутнє і додавши проблем, з якими поки що важко впоратись. Тож «Урядовий кур’єр» попросив проаналізувати нинішню ситуацію в Криму тамтешню журналістку, матеріал котрої, з огляду на безпеку автора, ми публікуємо під псевдонімом.

Як живеться у Криму через сто днів після «референдуму»

ЗА ЩО БОРОЛИСЬ…

Про курортний сезон не варто навіть мріяти, пшениця осипається, «гуманітарку» розікрали, дешеві українські продукти вивозять у Росію

Ольга ГОЛИК
спеціально для «Урядового кур’єра»

Що змінилося в Криму? З’явилися нові закони, нова валюта, нові пенсії та зарплати. Залишилися колишні чиновники, колишні хабарі, колишній бруд. У Крим стало важче доїхати, в ньому стало дорожче жити і відпочивати, а кримчани все одно раді, що тепер «Крим-наш».

Російський гімн співають… з папірця

Про політику давайте не будемо. Ну навіщо про неї говорити? Місцеві члени Партії регіонів дружно стали членами партії «Єдина Росія». У більшості міст Криму навіть і дислокацію не змінили — просто замінили вивіски на громадських приймальнях. Російський гімн на святах співають з папірця, слів напам’ять не знає ніхто.

Три місяці минули в потугах адаптації Криму до російських реалій. Власне Росія теж намагається: кримські міста закріпили за російськими обласними центрами, і ось уже в Керч з Тули переправили бульдозер, а у Феодосії відпочиває 36 сімей ульяновських учителів, у Сімферополь привезли інвалідні візки з Тольятті. Відразу після референдуму в Крим надійшло багато гуманітарної допомоги: продукти, ліки, електрогенератори.

З допомогою вийшла неприємність: більшу її частину поцупили кримські чиновники. Десь поблизу Сімферополя допитливий пенсіонер купив в аптеці активоване вугілля, а на ньому ярлик: «Допомога із Санкт-Петербурга. Не для продажу». Почали з’ясовувати: виявилося, що «гуманітарку» крали по всьому Криму. Винних, звичайно, покарають, та інформація просочилася, в тому числі, і в російську пресу, залишивши неприємний осад.

З кримськими татарами теж вийшло незручно. 3 травня спалахнув скандал у зв’язку з тим, що лідера кримських татар Мустафу Джемілєва не пустили до Криму. На в’їзді на півострів російські прикордонники затримали його автівку. Тисячі татар вийшли, щоб зустрітися зі своїм духовним лідером. Вони прорвали кордон російських прикордонників, але ввезти Мустафу-ага в Крим так і не вийшло. Напередодні 18 травня — Дня депортації кримськотатарського народу (а в цьому році вшановували 70-ті роковини трагічної дати) — керівництво Криму ввело заборону на проведення масових заходів. Як наслідок, кримським татарам заборонили проводити мітинги пам’яті. Це викликало велику хвилю обурення. Пізніше влада дозволила провести мітинги на території мусульманських кладовищ, проте, незважаючи на заборону, мітинги пройшли по всьому Криму на узвичаєних місцях: біля пам’ятників жертвам депортації. Пройшли вони в щільному кільці співробітників поліції і людей у камуфляжній формі.

Не ховайте ваші грошики в банках ...

Банківську систему в Криму було зруйновано відразу після референдуму: всі українські банки припинили свою роботу. Першим закрився «Приватбанк» — 16 березня. Це був потужний банк в Криму, з широкою мережею банкоматів і відділень. Близько 60% дорослого населення Криму отримували зарплати або пенсії саме за картками цього банку. Закрився він раптово, так що ніхто з клієнтів не встиг зняти свої депозити або гроші на картках. Картки банку кримських клієнтів не обслуговуються ніде, банк не дає пояснень, коли зможе розрахуватися з клієнтами. Тим часом рішенням кримської влади майно «Приватбанку» було націоналізовано. У його відділеннях триває прийом заяв про відшкодування вкладів, яке нібито здійснюватиме російський фонд захисту вкладників. Але не всім, а тим, кому вважатиме за потрібне.

Згодом закрилися й інші українські банки, і навіть Сбербанк Росії, який в Криму працював як дочірнє українське підприємство. Фонд захисту вкладників приймає заяви на відшкодування і від його клієнтів.

Після закриття банків українських у Крим зайшло кілька (до десятка) російських. Причому це банки маленькі, без історії та значного капіталу. Нині у Криму налічується приблизно 150 відділень замість 800, які працювали раніше. Два з лишком місяці в Криму не було жодного банкомата, оплату за картками не проводили. Всі платежі підприємства здійснювали готівкою; ті ж, котрі завозять продукцію з України, змушені переправляти гроші через кордон готівкою, де ці гроші іноді відбираються бандитськими угрупованнями (люди в камуфляжному одязі зі зброєю).

Відразу після референдуму було оголошено, що гривня на півострові буде в обігу до 2016 року, та через два тижні оголосили про скорочення терміну до кінця цього року. У середині травня раптом заговорили про те, що Крим повністю переходить в рублевий простір на початку літа. І він таки перейшов! Всі ціни тепер в рублях, продавці в магазинах почувають себе зле: розмінної монети немає! Перший тиждень червня пройшов під гаслом: «Здачі не даємо!» У кримській адміністрації стверджують, що дрібні гроші везуть з Росії мало не КамАЗами, але їх усе одно не вистачає.

Головною проблемою для фізичних осіб став брак банкоматів. Навіть російських туристів, що прямують до Криму, попереджають, щоб брали з собою готівку, а не картки, оскільки картками в Криму не можна розплатитися ні в готелі, ні в магазині. З кінця травня банкомати почали з’являтися, але люди побоюються ними користуватися.

Без води і світла

У Крим не надходить дніпровська вода з України. Важко однозначно сказати з чиєї вини. Кримські власті говорять, що Україна таким чином хоче підірвати економіку Криму. З української сторони стверджують, що Крим не розплачується за воду і що під час пробного пуску води в Армянську були через недоумство виведені з ладу насоси. Зазвичай налаштовували обладнання перед весняним пуском води фахівці каналу, які живуть у Херсоні. Цієї весни воду спробували запустити без їхньої допомоги — і ось наслідок. Вода поки що є в кранах жителів кримських міст (крім Судака, де воду подають лише 2 години на добу, і Керчі), однак рисові плантації на півночі Криму вже загинули. На черзі овочі, адже їх теж потрібно поливати. Не домовившись про купівлю води, кримська влада дала команду зробити обвідний канал, щоб забирати воду без договору, — результат нульовий, пошкоджено русло каналу. 15 травня в канал було перекинуто воду з Тайганського водосховища (поблизу Білогірська, центральний Крим), стверджується, що води вистачить для Феодосії, Керчі та Судака. Екологи б’ють на сполох: порушиться водний баланс Криму, зникнуть багато видів птахів і диких рослин. Весна була дощовою, пощастило, а яким буде літо?

Ще одна проблема — електро?енергія. Крим не платить Україні за енергію з грудня 2013-го, а тепер, коли не працює система банківських платежів, просто не зможе заплатити. Півострів забезпечував себе електроенергією тільки на 17%, решту отримував через Перекопський перешийок за чотирма магістральними лініями. Велика частина енергії надходить із Запорізької АЕС, чиїм диспетчером є державна компанія «Укр?енерго». Самі кримські електромережі (Крименерго) належать Рінату Ахметову, причому з червня постачанням енергії в Крим займається окрема компанія за експортними тарифами. Нещодавно Крименерго попередив споживачів, що боржники будуть відключені від енергії з 19 червня. У список боржників потрапили місцеві водоканали, кримська залізниця і Кримтролейбус.

У літній час навантаження в мережі Криму сягає 1,2 ГВт, а на сьогодні тут з власних потужностей є чотири старі ТЕЦ в різних містах, спроможні дати 10% від споживаної електроенергії. На прес-конференції, проведеній 20 травня, кримські депутати повідомили, що передбачається чи то спорудження своєї електростанції (на базі недобудованої і вже зруйнованої АЕС в Щолкіному), чи то перекидання магістральних мереж з Росії. У кожному разі, на це потрібно не менше трьох років. Сонячні та вітряні станції, на які припадало 7% електроенергії, відключені через небажання кримської влади оплачувати їх продукцію за «зеленим тарифом». Чотири сонячні електростанції, побудовані в Криму, припинили роботу.

З’ясувалося також, що в Криму немає комбайнів. На початку червня їх привозили з материкової України, і залежно від дозрівання зернових комбайни рухалися на північ і поверталися через перешийок. Цього року поля стоять неприбраними, пшениця осипається: про комбайни забули. Зараз терміново перекидають комбайни з Росії, через поромну переправу. Чи встигнуть?

Українська залізниця з початку літа скоротила пасажироперевезення між материковою частиною України й анексованим Кримом в порівнянні з аналогічним періодом 2013 року на 70%. Квитки на потяг до України продають лише на п’ять днів наперед.

У Криму проведено перенавчання співробітників прокуратури, суддів, нотаріусів. Але це не розв’язало проблеми: після анексії Криму Росією щонайменше 15 тисяч судових проваджень у Криму повисли в повітрі між українськими і російськими законами. Як вершити правосуддя на півострові — ніхто не знає. На півострові вже два місяці не проводиться реєстрація шлюбів: російських бланків не завезли. Бланки для реєстрації народження і смерті (українського зразка) поки що є.

Про хліб насущний

Тут навіть є чим похвалитися: пенсії зросли. У березні пенсії отримали розміром з українські, у квітні їх підвищили на 25%. Проте і ціни на продукти харчування підвищилися за цей час відсотків на 30. У травні знову-таки зросли пенсії, і ще підросли ціни.

У Криму стали порожніти полиці магазинів: провозити продукти харчування через кордон важко і довго, оплатити ж доставку продуктів в Україну неможливо. Завезення продуктів харчування з Росії через поромну переправу також складне, і пропускна спроможність поромів, яких стало більше, все ж таки не дасть можливості забезпечити належно весь Крим. Крім того, російські продукти харчування приблизно вдвічі дорожчі від українських, що викликає обурення кримчан.

Ще більше обурення викликало те, що насправді фури з продовольством їдуть не в Крим, а з Криму: підтвердилися численні факти вивезення російськими підприємцями дешевих продуктів і медикаментів з півострова до Росії. Це змусило кримську владу з 26 травня ввести обмеження на вивезення низки продовольчих товарів, — «з метою забезпечення продовольчої безпеки в Криму»: це стосується борошна, рослинної олії, цукру, яєць, етилового спирту, м’яса, молочних продуктів, ковбасних виробів, консервів.

«За мною не займати!»

І черги! Радянський Союз на повний зріст! Три години в черзі, щоб оплатити комунальні послуги. Сім годин у черзі, щоб отримати довідку в РАЦСі. Шість днів у черзі в паспортному столі, щоб здати документи на паспорт. Місяць у черзі, щоб відкрити рахунок у банку. Це короткий список черг, а скільки їх ще!

Тепер, коли схлинув потік бажаючих отримати російський паспорт, — а за три місяці паспорти отримала приблизно половина жителів Криму, — черги в ЖЕКах та паспортних столах стали спадати. А були просто батальні сцени! Розповідали, що в паспортному столі Феодосії люди записувалися в чергу і відзначалися в ній щодня майже місяць, аж тут якомусь чоловікові увірвався терпець і він зі словами «я тільки уточню прізвище ...» порвав списки черговиків на клаптики. Чоловіка цього, звичайно, добряче віддухопелили, але відновити списки не вдалося. Перейшли на добову чергу, яку займають з ночі. Пенсіонерам є чим зайнятися!

Треба потерпіти!

Це теперішній тренд півострова. «Ніхто й не обіцяв, що відразу буде легко!» — кажуть бабусі на лавочці. Як це ніхто не обіцяв? Саме обіцяли, і причому неодноразово, на мітингах. І про те, що Путін дозволить не платити за комунальні послуги до 2020 року. І про те, що у всіх зростуть зарплати втричі. Звісно, Путін цього не говорив — це напевно! Однак говорили промовці з невисоких трибун. Виявилося, брехали. За комірне платити доведеться! І зарплати підвищувати не поспішають! З чого б їм зростати? Чиновники, лікарі та вчителі — у них зарплата справді зросла. Щоправда, не втричі. А решта свистять у кулак, невеликий бізнес скорочує найнятих працівників, зростає кількість безробітних.

Закрилися «макдональдси», мережеві українські магазини, автосалони, з Криму літають тільки російські авіакомпанії і тільки в Росію, кримський уряд виступив із заявою про закриття портів Євпаторії і Феодосії — «сіра зона», анексована територія.

Не працюють поштамти — вони існують лише як місце, де пенсіонери можуть отримувати пенсії. Поштові відправлення до Криму не приймаються і не доходять. Тут більше немає українських газет. І українського телебачення. «Треба потерпіти» — найуживаніший в Криму вислів.

Незнання нових законів не звільняє…

Багато нових законів, занадто багато. Коли ти живеш у країні і її законодавство потроху змінюється, то є час для усвідомлення. А тут нове законодавство Росії навалилося на кримчан як купа цегли. Виявляється, не можна курити в кафе і на пляжі, — поліцейський за це може оштрафувати. Не можна продавати сигарети в кіосках. Не можна збиратися на мітинги, — а козаки про те і не знали! Не можна, як з’ясувалося, пити пиво на вулиці. Вночі не можна продавати алкоголь. Тобто наступили кримчанам на всі чотири мозолі відразу.

Інші правила дорожнього руху — скажімо, пішохода тепер на зебрі водій пропускати не зобов’язаний.

Інші оцінки в школі: 9 балів — це 4+ чи 5-? І як старшокласникам надолужувати «Історію Росії»?

Є плюси: пацієнтів у лікарнях тепер годують. Навіть пристойно годують. І лікують безкоштовно, — а не список ліків у руки і чимчикуй на милицях в аптеку за ними, як раніше було. І вчитель тепер — не убогий член суспільства, зарплати зросли вдвічі (до речі, як і ціни).

Є й звичні мінуси: як була незаконна торгівля на вулицях і пляжах, так і залишилася. Тіточки на пляжі з шашличками з мідій (гарантовано розлад кишечника, рекомендую для схуднення), бабусі з пахлавою медовою, хлопчики з голубами для охочих сфотографуватися, — все це нікуди не зникло. Боротьба з парканами на пляжах виявилася показушною: стоять паркани непорушно!

І де ж тепер допомоги на народження дітей? Де безкоштовні протези інвалідам?

Житло біля моря

Курортний сезон зірвано, про це вже можна писати великими літерами. Пишуть, що в минулі роки Крим улітку на 80% наповнювався жителями України. А вони тепер не квапляться їхати на анексований півострів. Решта 20% росіян не зроблять Криму погоди. Та й доїхати їм складно. Звичайно, лоукост «Добролет» з Москви до Сімферополя спростив ситуацію, та квитки на нього закінчилися, не встигнувши початися. А залишилися квитки вартістю по 60 тисяч рублів в один кінець, що навряд чи спонукатиме прилетіти до Криму велику кількість росіян.

Торік 4,2 мільйона туристів приїхали до Криму на потягах, — нинішні ціни квитків подужає далеко не кожний. Але може бути, курортники приїдуть з Росії на власних автівках? Можуть, якщо не полінуються постояти на Керченській переправі годин 20. Саме такими були черги на травневі свята.

Як відомо, значна частина приморських міст живе з туризму. Хто квартиру здає, хто торгує сувенірами, хто таксує. А коли курортників немає, грошей немає — життя в’яне. Тиждень тому довелося побувати в Коктебелі — тиша і запустіння. Порожні кафе, порожні пляжі... З точки зору екології — це прекрасно, з точки зору економіки — катастрофа. І більше немає Казантипу, а популярний Коктебельський джаз-фестиваль переїхав під Одесу.

Чи розчарувалися кримчани в анексії Криму Росією? Ні! Мені хотілося б написати «Поки що ні», — ось так і напишу. Поки що ні. У більшості своїй вони вірять, що ось-ось стане краще. Ось приїде Путін, він тут усе виправить! Правда, Путін уже приїжджав, і Медведєв теж, — а краще не стало. Однак «якби не ввічливі зелені чоловічки, нас би всіх спалили, як в Одесі, або розстріляли б, як у Слов’янську, — а так ми живі, спасибі Путіну за це…»

Утім, так думають не всі. З Криму виїхало понад 15 тисяч людей, — вони напевно думали інакше. І залишилося багато тих, хто виїхати з різних причин не готовий. Та більшість тут залишається проросійська.

Що буде далі? А буде кінець перехідного періоду, причому кінець, як уже тут прийнято, може настати раніше від заявленого. І тоді на повну силу увійдуть до Криму закони і правила Росії. І найдешевша горілка коштуватиме вдвічі дорожче, ніж коштує зараз. І пенсії перерахують за російськими законами (але за якими правилами? Адже велика частина кримчан ніколи не працювала в Росії). І подорожчають електроенергія та вода, а призовники поїдуть служити до Чечні, адже Крим увійшов до Північно-Кавказького військового округу! Коли ж Росії набридне годувати Крим (а регіон-то дотаційний, тепер — особливо)? Ось це найголовніше питання. Коли?