Тростянецька міська територіальна громада на Сумщині на перший погляд нічим особливим не вирізняється. Однак ретельніше аналізуючи її діяльність упродовж кількох останніх років, розумієш, що тут фахово вивчають резерви підвищення ефективності господарювання, акцентуючи на використанні кожної сотки земель, які держава передала у користування громади.

Генератор ідей і задумів — незмінний очільник громади Тростянецький міський голова Юрій Бова наголошує, що земля — неоціненне багатство. За господарського і грамотного підходу до її використання можна і потрібно отримувати набагато більші прибутки, ніж раніше, коли землю здавали в оренду. А для цього тут нинішньої осені провели експеримент із вирощуванням гарбузів, який перевершив усі сподівання.

Переконалися в ефективності 

Раніше 96-гектарний лан перебував в оренді під різні відсоткові ставки, що давало громаді певні доходи. Однак тепер вирішили обробити землю власними силами, посіявши гарбузи. Чому саме гарбузи? Останнім часом їх насіння має на ринку особливий попит, що й спонукало зайнятися саме цими жовтобокими красенями.

Результати виявилися, без перебільшення, економічно приголомшливими. З кожного гектара зібрали 1,75 тонни насіння, а це вагомий показник, валове виробництво становило 168,38 тонни. Загальний дохід від реалізації сягнув майже 3,1 мільйона гривень, а чистий прибуток — 1,8 мільйона гривень!

Раніше, до впровадження децентралізації, цей масив території забезпечував дохід не більш як 80 тисяч гривень. Навіть якби його здавали в оренду під 15%, показник не перевищував би пів мільйона гривень. Тобто ефективність, по суті, учетверо вища, або 400%!  

Оскільки фінансові результати експерименту виявилися беззаперечними аргументами у правильності обраного шляху, у громаді вирішили не тільки продовжувати практику, а й просвітити економічним рентгеном кожен укладений договір на кожну сотку комунальної землі. Узялися й за ділянки під старими занедбаними садами, які багато років дичавіють, не даючи найменшого зиску.

Тут буде горіховий сад

За словами Юрія Бови, на території колишніх колгоспних садів необхідно було наводити порядок: за потреби викорчовувати старі насадження, садити нові, вирощувати екологічно чисті власні ягоди і фрукти. І так створювати робочі місця для місцевих жителів, багато з яких знаються на садівництві. 

Звісно, це робота не одного і навіть не двох років, адже кожен сад має свій  родовід й особливості. Щоб не відкладати задум на безрік, нещодавно під час суботньої толоки на одній з околиць села Буймер жителі громади заклали сад на площі майже 2 гектари, яким у подальшому займатиметься КП «Агенція місцевого розвитку». Чому саме горіховий, а не інший? Аргументи чіткі й неспростовні, напрацьовані після численних консультацій з агрономами, садоводами, біологами. Насамперед горіх має більший попит, аніж яблука чи груші, які ще й зберігати проблематично. Він невибагливий до цього і корисний як харчовий продукт.

Одне слово, все було на користь саме горіха, хоч першого врожаю доведеться чекати не менш як чотири роки. А за цей час можна забезпечити й умови зберігання.  

Неоціненну допомогу втіленню цієї ідеї надав житель Тростянця лісник за професією Олександр Мосьпан, який передав громаді майже 200 саджанців горіха. Він професіонал у горіховій справі, тож не тільки поділився деревцями, а й провів відповідний інструктаж з учасниками толоки, пояснив, як садити горіх, на якій відстані, поливати тощо. Можливо, з часом Олександр працюватиме у громаді агрономом, консультантом чи садівником, адже досвіду йому не позичати.

Не випадково обрано саме Буймер, адже останнім часом завдяки входженню до складу громади село відновлюється. Тут відкрили школу, ремонтують ФАП і клуб, упорядковують територію, потім візьмуться за бібліотеку. А до цього налагодили транспортне сполучення із Тростянцем, сусідніми селами. 

У толоці взяли участь майже 200 представників громади, зокрема представники апарату міськради, фінансового управління, міського ЦНАПу, Служби у справах дітей, інших підрозділів. Робота кипіла, а її підсумком став колективний куліш та інші смаколики, які на природі сприймаються по-особливому. 

Як поінформував заступник міського голови Володимир Злепко, у громаді завершують інвентаризацію садів і готують окрему програму з їх відродження. Адже на території громади в 10 населених пунктах, або майже в кожному четвертому, під садами понад 105 гектарів; у Мащанці, Машковому, Печинах та інших селах найбільші садові масиви. Які саме культури з’являться там — питання часу. Можливо, традиційні яблука, груші, абрикоси, сливи, малина чи полуниці, адже все необхідно продумати, виважити, а вже потім приймати рішення.

А найближчим часом тут візьмуться за оновлення ще одного саду в Буймері — яблуневого. Його, мабуть, доведеться, викорчовувати, натомість садити новий. 

Земельна арифметика 

У громаді тримають на контролі всі питання, що стосуються використання земель. Торік у грудні у комунальну власність Тростянецької МТГ із державної передали понад 4800 гектарів земель сільгосппризначення, з яких половина перебувала в оренді. А загалом аграрії користувалися площею майже 3,8 тисячі гектарів на основі 75 укладених договорів. Найбільше — по 17 — відповідно під 4% та від 8 до 9% нормативної грошової оцінки земель і лише 14 — під 12 і більше відсотків. Після інвентаризації 62 договори було переукладено під 15%, завдяки чому орендна плата порівняно з минулим роком збільшиться на 6978,6 тисячі грнивень, або 20%.   

Наведемо лише один приклад. Улітку цього року депутати Тростянецької міської ради затвердили нову нормативну грошову оцінку земельного масиву площею 7,81 га, яку орендує ТОВ ВТФ «Тростянецька цегла», щороку сплачуючи до бюджету Білківської громади менш як 30 тисяч гривень. Іншими словами і цифрами, наприкінці року бюджет недораховувався 2 мільйонів 147 тисяч гривень. Однак після затвердження нової нормативної оцінки все стає на свої місця.

Розпочата робота триває, і громада може розраховувати на нові грошові надходження саме від ефективного використання землі, яка справді основне наше багатство.