Торік Сумщина використала майже 1,085 мільярда кубометрів природного газу. З них населення — 482 мільйони, промисловість — 370, підприємства комунальної енергетики — 230, бюджетна сфера — 26 мільйонів кубометрів.
Як говорить експерт з питань енергозбереження, радник голови Сумської ОДА Марк Берфман, цифри потрібні для прискіпливого «рентгена» всього господарства і чіткого висновку: наступний опалювальний сезон може бути складним і проблематичним. І насамперед у житловому секторі — саме він найбільш залежний від газу.
Нині в області активно вишукують усі резерви, щоб хоч якось компенсувати газовий дефіцит. Наприкінці червня окремим розпорядженням голови Сумської ОДА створено кризовий енергетичний штаб, що взяв на себе відповідальність за майбутню зимівлю. До його складу ввійшли представники всіх гілок влади, фахівці з питань енергозбереження, представники установ, підприємств та організацій, від роботи яких залежатиме температура повітря у квартирах і будинках городян і селян, школах, лікарнях, дитячих садках…
Доведеться згадати про грубку
Оскільки на домогосподарства населення припадає більш як 40% загальнообласного споживання газу, то саме вони стають об’єктами особливої і першочергової уваги. Хоч і крайній захід, однак селяни повинні бути максимально готовими «розконсервовувати» грубки і пічки. На щастя, щонайменше дві третини господарів їх не викинули, залишивши про всяк випадок. І він настає.
Вартий уваги і такий факт. Кожна четверта сім’я за місяць використовує понад 2,5 тисячі кубометрів газу, мешкаючи в будинках площею від 130 квадратних метрів і більше. Тобто, такі родини не бідують і можуть придбати сучасні твердопаливні котли.
Але все це також потребує палива — вугілля, дров, торфу, брикетів з тирси, відходів зернового виробництва тощо. Тож нині в кожній сільській і селищній раді роблять подворові обходи і підраховують потребу, щоб визначити джерела поставок і розпочати завезення.
Нині область має доволі потужні власні резерви, і насамперед у лісовому господарстві. Місцеві лісівники значною мірою вже замістили природний газ — у діло йдуть усі відходи, якими «живляться» твердопаливні котли. До того ж лісівники готові додатково до традиційних обсягів постачати не менше 30 тисяч кубометрів деревини.
Чого, на жаль, не можна сказати про запаси торфу, якими Сумщина традиційно багата. Цей потенційний вид палива впродовж останніх років явно забалакали — головним чином про його теплотворні властивості, а не про сам практичний видобуток. Хоча, як визнають в області, холод, як і голод — не тітка: доведеться братися до розробки покладів, що зосереджені головним чином у поліських районах.
Можливе й дистанційне навчання
На сьогодні активно ревізуються підприємства теплоенергетики та заклади бюджетної сфери. Значна частина
котельного обладнання якщо не застаріла, то й не нова. Тобто пристосована до твердого палива. Не кажучи про котли марки «НІІСТУ-5» — їх можна швидко перевести на опалення тим же вугіллям. Тож, ймовірно, доведеться додатково закуповувати кокс, антрацит чи «насіннячко».
Але водночас постають запитання: чи впораються з таким навантаженням накопичувачі шламу? Наскільки це позначиться на чистоті повітря? Що можна і потрібно зробити, щоб мінімізувати шкідливий вплив? На них шукають відповіді спеціалісти та науковці. На щастя, поки що знаходять.
Але не все безхмарне та оптимістичне. Управління освіти і науки Сумської ОДА вже готує пропозиції із застосування методів дистанційного навчання учнів та студентів. Не виключено, що доведеться «консервувати» й окремі промислові об’єкти.
Щодо помешкань городян, то дехто з невиправних песимістів готується до… «буржуйок». Мовляв, коли Вірменія замерзала, то в Єревані з вікон багатьох квартир стирчали вивідні труби таких установок…
Допомогу пропонує Сумський Державний Університет
У Сумському держуніверситеті успішно втілюють цільову комплексну програму «Енергоефективний СумДУ» і готові допомогти тим, хто бажає долучитися до числа ощадливих і енергетично незалежних господарів.
Насамперед заклад подбав про себе. Протягом останніх двох років тут провели тепло- та гідроізоляцію покрівель корпусів і лекційних аудиторій, збудували котельню на твердому паливі, утеплили 5 тисяч квадратних метрів фасадів, установили насоси підмішування в теплопунктах корпусів, замінили старі вікна тощо.
Науковці розробили систему моніторингу теплоспоживання будівель «HEATCAM», яка дає змогу за допомогою мобільного зв’язку та інтернет-технологій в автоматичному режимі збирати повну інформацію про параметри теплоносія на всіх етапах циркуляції і в усіх приміщеннях, а також щодо температури довкілля з прогнозом на наступну добу. Ця інформація надходить на центральний сервер, оснащений відповідною програмою.
Методика погоджена з Мінрегіоном і може слугувати основою для створення центрів моніторингу систем теплозабезпечення. Має виш власну альтернативну систему опалення на базі теплогенеруючих агрегатів ТГА – 2(3). Теплоносій нагрівається переважно за рахунок в’язкого тертя, що дає змогу відмовитись від нагрівальних елементів, традиційного насосного обладнання. Це особливо важливо для віддалених негазифікованих об’єктів. При використанні електроенергії за «нічним» тарифом економія становить від 30 до 50%.
Завдяки цим та іншим заходам за 2 останніх роки СумДУ скоротив споживання теплової енергії майже на 15%, або на мільйон гривень. І це при розширенні опалюваної площі! Маючи значний досвід і потенціал для трансферу власних розробок і технологій, університет щороку виконує майже 60 науково-дослідних робіт на замовлення підприємств і організацій різних форм власності, в тому числі іноземних.
Тож є «енергетичні пророки» і у своїй Вітчизні.