Війна має значний вплив на процес навчання школярів та студентів. Брак доступу до освіти, зміна шкільних програм, зниження якості навчання та інші чинники призводять до складнощів у здобутті знань. Одні з найістотніших і найбільш тривожних показників, які впливають на якість навчання, — проблеми постійного перебування учнів і педагогів у стані стресу, вважають фахівці.

Навчити вчитися

Цими днями з ініціативи Міністерства освіти і науки та Державної служби якості освіти України на базі Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини відбувся круглий стіл «Вплив війни на результати навчання». Захід присвятили обговоренню динаміки підсумків навчання здобувачів освіти в умовах повномасштабної агресії російської федерації проти України. Участь у ньому взяли керівництво обласної військової адміністрації, НАПНУ, НАНУ, народні депутати України, науковці, освітяни, громадськість та міжнародні партнери.

Учасники проаналізували освітні прогалини від початку повномасштабної агресії країни мороку проти України, динаміку результатів навчання здобувачів освіти, ознайомилися з підсумками дослідження якості організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.

Фахівці обговорювали досягнення і втрати в підсумках навчання здобувачів освіти в умовах війни; використання й тлумачення понять «освітні прогалини», «освітні втрати», «навчальні втрати», «освітні розриви», «втрати в навчанні»; компенсаторні заходи для здобувачів освіти.

Відкрили зібрання начальник Черкаської обласної військової адміністрації Ігор Табурець і ректор Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Олександр Безлюдний.

Міністр освіти і науки Сергій Шкарлет у виступі зазначив: «Маємо навчити дитину вчитися. Від загального перейти до конкретного, зробити все можливе, щоб здобувачі освіти надолужили прогалини у знаннях, які виникли через війну. Попри воєнний стан, за підсумками дослідження, безперервний доступ до освітнього процесу є у майже 70% учнів. У минулому навчальному році під час пандемії коронавірусу ця частка становила 50%. Нині майже 80% дітей, які перебувають за кордоном, мають постійний доступ до освітнього процесу в українських школах».

Попри втрати

Голова Державної служби якості освіти України Руслан Гурак акцентував, що умови повномасштабної війни передусім негативно позначаються на загальному психолого-емоційному стані учнів, а це спричиняє зниження їхньої мотивації. «Учителі вже зауважують, що погіршуються навчальні результати учнів з математики, української та іноземних мов, інформатики. Наші ж дослідження вказують на непропорційне зростання завдань для самостійної роботи учнів як способу компенсування школою втрати навчального часу», — зауважив він.

Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко звернувся до учасників круглого столу з тезами, наголосивши на необхідності чіткого розмежування освітніх втрат (як втрат чи недостатньої сформованості здобувачами освіти компетентностей) і втрат системи освіти, яка страждає через знищення чи руйнування освітньоі інфраструктури, внутрішнє переміщення та вимушену еміграцію здобувачів, їхню відірваність від повноцінного занурення в освітнє середовище університету, технічні проблеми забезпечення доступу до освіти. Він запропонував створити робочу групу, щоб розробити критерії вимірювання можливих освітніх втрат на всіх рівнях та подальшого запровадження компенсаторних заходів.

Учасники дискусії одностайно погодилися із пропозицією про необхідність розроблення ефективної системи національного вимірювання навчальних результатів здобувачів освіти.

Досвід освітян Черкащини може бути корисним

Здобутками у цій галузі, досвідом подолання перешкод, які спричиняє війна,  на круглому столі поділилися педагоги, керівники освітніх закладів, місцеві науковці та керівники.

Із початком бойових дій навчальний процес в області порівняно з довоєнним тимчасово зупинився. Коли безпекова ситуація дала змогу його відновити, виявилося, що не всі заклади готові повертатися до навчання. Це насамперед пов’язано з їхнім облаштуванням за новими вимогами безпеки.

У мирний час на балансі закладів освіти області перебували лише 44 протирадіаційні укриття. Тому спільно з органами місцевого самоврядування освітяни та представники відповідних служб, спонсори провели значну роботу з облаштування укриттів. Тож педагоги визначили для колективів курс на очне навчання. До 1 вересня спільними зусиллями на Черкащині зуміли забезпечити укриттями майже 60% закладів освіти — від садочка до університету. Нині цей відсоток становить майже 82.

«Паралельно із цим спільно з освітянами перебудовуємо роботу всієї галузі під виклики воєнного часу. Якщо хтось думає, що долати освітні втрати й переформатовуватися — затратно та ресурсно, то не робити цього — ще дорожче, — переконаний Ігор Табурець. — Заклади освіти мають стати повноцінними місцями безпеки. Крім своїх прямих обов’язків з надання освітніх послуг, освітяни виконують не типові для себе завдання: обладнують укриття, зустрічають і підтримують внутрішньо переміщених осіб, організовують численні благодійні акції, заходи, на яких збирають допомогу для наших захисників. Загалом в області рекомендовано до використання вже 869 найпростіших укриттів».

Сергій Шкарлет висловив вдячність усім учасникам круглого столу за підтримку освіти, їхні пропозиції та рекомендації: «Ми дійшли єдиного бачення у процесі подолання викликів, які постають перед нами. Вдячний представникам громадського сектору, батьківським організаціям, партнерам, які на постійній основі долучаються до обговорення і розв’язання питань, що турбують освітян та здобувачів освіти. Героїзм, міць та незламність освітян, а також сталість освітнього процесу в умовах війни буде закарбовано в історії України як перемогу над окупантами».