СОЦПАКЕТ
Серед корпоративних програм найпопулярніші — накопичувальне страхування життя
та добровільне медичне
Унаслідок аварії працівник кілька місяців просидів удома на лікарняному. Але завдяки тому, що був застрахований від нещасного випадку і мав медичний поліс, щомісяця отримував виплату у розмірі середньої зарплати і компенсацію за лікування. Знаючи, що компанія подбає про нього й надалі, він повернувся на своє робоче місце і цінуватиме його й надалі. За експертними оцінками, торік частка корпоративного особистого страхування на ринку становила 10%, індивідуального — 50%. Решта — банкострахування.
Нестандартний підхід
Після фінансової кризи 2008—2009 рр. частка корпоративного страхування зменшилася, констатують експерти. Значною мірою через небажання роботодавців у період безробіття і скрути додатково витрачатись на мотиваційні програми. Негативно вплинули на довгострокове страхування життя і деякі норми Податкового кодексу. «Зокрема, через нарахування з квітня 2011 р. єдиного соціального внеску (ЄСВ) на платежі за такими договорами клієнти надають перевагу ризиковому, а не накопичувальному страхуванню», — зазначають у страховій компанії (СК) «ІНГО Україна ЖИТТЯ».
За словами президента Ліги страхових організацій України (ЛСОУ) Наталії Гудими, через запровадження ЄСВ на страхування життя і обмеження права підприємства виступати вигодонабувачем за таким договором істотно погіршився попит юр?осіб на продукти накопичувального та пенсійного страхування життя. Податковий кодекс фактично призупинив укладання нових договорів за рахунок підприємств. У 2006-му на цей сегмент ринку припадало 30% платежів, за підсумками 2011-го — близько 10%.
Якщо накопичувальні поліси укладаються з клієнтами як мінімум на 10 років, то медичного та ризикового страхування життя від нещасних випадків — на рік (рідше — два). При цьому доволі часто після року обслуговування за останніми компанії переходять на обслуговування до іншого страховика з вигіднішими умовами співпраці.
«Компанія може покривати всі витрати чи їхню частину на страхування родичів співробітників. У невеликих фірмах підхід до персоналу може бути більш індивідуальним, і поліс отримують лише представники ключових посад, які компанія намагається утримати і мотивувати найбільше», — зазначає старший менеджер відділу супроводу транзакцій «Ернст енд Янг» Лариса Марченко.
При звільненні працівника поліс може залишатися у нього до закінчення страхового року, якщо роботодавець не замінить застраховану особу на нову. У інших випадках співробітник може отримувати і надалі ці послуги, але має самостійно доплатити різницю платежу до закінчення дії договору.
Чимало підприємств, беручи людину на роботу, оформляють їй медичну страховку.
Фото Володимира ЗАЇКИ
«Прив’язка» для клієнта
За оцінкою СК «Fidem Life», у корпоративному сегменті близько 90% від усіх видів страхування становлять програми добровільного медстрахування (ДМС) та від нещасного випадку і лише 10% — пенсійні та накопичувальні.
Оскільки сьогодні безкоштовна медицина — це швидше декларація, аніж реальність, чимало підприємств включають до соцпакета співробітників медстрахування. Працівники розглядають такий бонус як додатковий плюс при працевлаштуванні, адже ціна поліса за 1,9—2,8 тис. грн на рік не кожному по кишені. Класичний варіант програми ДМС включає амбулаторно-поліклінічну, невідкладну допомогу, лікування в стаціонарі, забезпечення медикаментами. Серед додаткових послуг — профілактичні та оздоровчі заходи, ведення вагітності, патронаж дітей першого року тощо.
ДМС розвивається не лише завдяки мотиваційним програмам. А й тому, що всі витрати на ліки — від зеленки до препаратів для наркозу — лягають на плечі 60% пацієнтів лікарень (дані Рахункової палати. — Авт.).
«Фактично ДМС для підприємств — це легальна заміна системи постійної матеріальної допомоги при захворюваннях працівників. Його збитковість (виплати до платежів) практично 80%. СК займаються цим видом, бо він дає великий грошовий обіг і «прив’язує» корпоративного клієнта на цілий рік, що корисно для укладення інших договорів страхування з більш прибуткових майнових видів», — підкреслює голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків Вячеслав Черняховський.
Рідше працівникам пропонують ризикове страхування життя та від нещасних випадків. Деякі компанії надають перевагу накопичувальному страхуванню життя або пенсії для окремих категорій працівників. Але ця практика не надто поширена через нестабільність фінринку і низьку дохідність довгострокових страхових полісів. Гарантована частина інвестдоходу не може перевищувати 4% річних, а додаткову кожен страховик визначає сам собі раз на рік. Торік лише окремі страховики змогли отримати 12—15% дохідності у гривні, в інших вона не покривала інфляцію останніх років.
Експерти вважають, що у коротко- та середньостроковій перспективі ризикові продукти бу?дуть більш привабливими, ніж накопичувальні. Аби ситуація змінилась, потрібно більш стабільне і прогнозоване фінансово-економічне середовище. Водночас завдяки пенсійній реформі в Україні можливе зростання інте?ресу роботодавців до програм довгострокового страхування. Деякі компанії, приміром, розглядають можливість створення корпоративних пенсійних фондів на зразок російських. Але тут має бути суворий контроль органів держнагляду за тарифною політикою зі страхування життя і в недержавному пенсійному забезпеченні. Це дасть змогу уникнути нестачі активів під час масового виконання зобов’язань за договорами накопичувального та пенсійного страхування, як це було у Центральній і Східній Європі та Росії.
КОМЕНТАРІ
Галина ДАВИДОВА,
директор Центру особистого страхування СК «НОВА»:
— Добровільне медстрахування зростатиме й надалі. А все через значний попит корпоративних клієнтів та подорожчання ліків і медпослуг. Сьогодні роботодавці дуже часто включають ДМС у соцпакет для своїх працівників і не відмовляються від цього виду страхування, навіть коли скорочують бюджети. Переглядаючи програми, вони зберігають покриття за найбільш важливими напрямками і зменшують витрати, приміром, на оздоровчо-профілактичні заходи. Як показало дослідження порталу SuperJob, понад 40% опитаних бажають, щоб до компенсаційного пакета входило медстрахування.
Хайс ЮКЕН,
голова правління СК «Fidem Life»:
— Менш як 5% міжнародних компаній, що працюють в Україні, мають поліси накопичувального страхування для своїх співробітників. Через скасування податкових пільг за цими страховими рішеннями у березні минулого року вони стали менш вигідними для компаній-страхувальників. Відтепер, зазвичай, лише топ-менеджмент має накопичувальні договори. Щодо ризикового страхування та колективних ризикових договорів, то, за нашими оцінками, їх частка на ринку — 15—20%.
Головна мета корпоративних бонусних (соціальних) програм —поліпшення умов роботи та підвищення рівня лояльності працівників. Співробітник отримує значну суму коштів у власне розпорядження після завершення строку дії договору страхування. Розширений соцпакет співробітників надає захист членам їхніх сімей, можливість отримати матеріальну допомогу у разі захворювання. А роботодавець має змогу стимулювати працівників, укріпляти командний дух і підвищувати рівень корпоративної культури.