Війна негативно позначилася на багатьох галузях економіки. Зокрема на сільському господарстві, адже чимало підприємств галузі працюють у складних умовах поблизу окупованих територій, а на визволених часто не можна вести рільництво через мінування. Тому аграрний сектор потребує допомоги і держави, і міжнародних донорів.

«Урядовий кур’єр» проаналізував, яку допомогу нині отримують ті, хто дбає про продовольчу безпеку України і світу.

Застава й роль гаранта

Олена Савчук, старший юрист ЮФ INTEGRITES нагадує,  що для  підтримки посівної кампанії в Україні Верховна Рада 15 березня внесла зміни до державного бюджету-2022 та зняла обмеження на обсяг державних гарантій на портфельній основі. 27 березня 2022 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яку було спрямовано на реалізацію вказаних змін.

«Було знято загальний ліміт обсягом до 3% планових доходів загального фонду держбюджету, а також спеціальний ліміт до 10 мільярдів гривень на компенсацію кредитів різним підприємствам сільського господарства. Важливо, що аграрна галузь традиційно один з лідерів серед отримувачів державної допомоги», — зазначає юрист.

Олег Нестеров, заступник генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу з адвокації, вважає це хорошим сигналом для банківського сектору.

«Банки можуть надавати кошти бізнесу і зокрема аграріям для проведення посівної і придбання ресурсів. Тут держава забезпечить заставу і виступить у ролі гаранта, що особливо актуально в умовах війни, коли в аграріїв та бізнесу загалом є складнощі в доступі до фінансових ресурсів та оборотних коштів. Тому загалом такий інструмент держави і банків має позитивний вплив на роботу бізнесу», — вважає він.

Кредитування під посівну та пільгове позичання

Нині відбувається активне кредитування аграріїв під посівну, і на 5 травня видано 19,8 мільярда гривень кредитних коштів для 7,2 тисячі аграріїв, з яких 13,4 мільярда — під державні гарантії.

«Спершу були певні складнощі із запровадженням цього напряму підтримки. Однак  нині більшість питань вирішено та врегульовано, і банки кредитують аграріїв, щоб вони могли провести весняно-польові роботи. Останнім часом вже починають фінансувати аграріїв і під купівлю техніки, що показує впевненість банків у роботі бізнесу», — додає Олег Нестеров. 

За словами першого заступника директора агенції «ПроАгро» Марії Колесник, загалом ця програма дуже правильна, хоч є певні проблеми. Приміром, на Харківщині сільськогосподарських підприємств не кредитують зовсім, хоч окуповано лише половину області й позики можна було б надавати фірмам, які працюють на підконтрольній українській владі території.

За словами Олени Савчук, уряд розширив державну програму пільгових кредитів. Програма стала доступною середнім підприємствам з доходом до 50 мільйонів євро на рік (раніше було до 20 мільйонів євро) та великим підприємствам, чий дохід перевищує 50 мільйонів євро на рік незалежно від кількості працівників.

Тож сільгосппідприємства можуть отримувати доступні державні кредити. У період воєнного стану та одного місяця після його завершення аграріям надають кредити під 0% річних. У всі інші періоди сільгоспвиробники можуть отримувати кредити під 5% річних. Цю програму курирує Фонд підтримки підприємництва, який спрямовує кошти різним українським банкам.

Вивозити за кордон тепер можна майже все

Як відомо, 5 березня 2022 року Кабінет Міністрів України вжив термінових заходів для гарантування продовольчої безпеки держави  і скасував квоти на експорт значної кількості продукції сільського господарства. Що позитивного для аграрії відбулося за цей час?

На початку війни це вводили для гарантування внутрішньої продовольчої безпеки, адже ні в кого не було розуміння, як надалі розвиватимуться бойові дії, що буде з посівною й загалом  якою буде економічна та фінансова ситуація у країні.

«Тож  щоб не було проблем у забезпеченні продовольством населення та армії, було ухвалено відповідне рішення. Зокрема вводили обмеження на вивезення пшениці, цукру, олії, певної тваринної продукції тощо. Нині вже чимало квот відновлено або ж експорт здійснюють через отримання ліцензії. Це  цукор, пшениця, курятина, велика рогата худоба, яйця. Запасів для забезпечення внутрішніх потреб країни достатньо, а за рахунок експорту продукції є змога підтримувати роботу економіки», — зазначає Олег Нестеров.

На думку Марії Колесник, це було дуже слушним моментом, адже для аграріїв основною проблемою завжди, а надто в умовах воєнного стану, є проблема, пов’язана з торгівлею. Проте, на її переконання, треба ще ретельніше переглянути всі аспекти щодо заборони експорту окремих видів сільгосппродукції. Адже в Україні на сьогодні за всіма категоріями продукції, крім гречки, є надлишки. Цілком слушно, що всі інші види товарів можна успішно вивозити за кордон та отримувати таку необхідну валюту.

Міжнародні проєкти чинні та перспективні

Ще одне послаблення для аграріїв — те, що Національний банк України рекомендував усім фінансовим установам, які перебувають під його контролем, запровадити кредитні канікули.

Окрім  надання коштів, держава активно популяризує та залучає міжнародних партнерів для реалізації програм, спрямованих на ефективне поводження з ресурсами та самоорганізацію населення й бізнесів задля підтримки економіки.

«Наприклад, ініціатива «Сади перемоги» закликає необмежене коло осіб долучатися до мікро- та мінівиробництва сільськогосподарської продукції, щоб запобігти дефіциту продовольства і прогодувати населення у важкий воєнний та повоєнний час. Ініціативу фінансує уряд Канади і впроваджує компанія Alinea International спільно із проєктом міжнародної технічної допомоги «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe)», — зазначає Олена Савчук.

У період війни в Україні не можуть функціонувати порти на Азовському та Чорному морях, які відвантажували фактично всю аграрну продукцію, що прямувала за кордон. Нині працюють лише дунайські порти — Кілія, Рені та Ізмаїл. Але, як зазначає Марія Колесник, вони мають дуже обмежені можливості щодо вантажопотоку.

«Надати українським портам можливості щодо відвантажування суден, які перевозитимуть товари морями за кордон, цілком може ООН. Завдяки своїм діям — створенням конвоїв кораблів —ця впливова організація може спонукати до поновлення роботи портів Одеси, Чорноморська чи Южного. З технічної точки зору створити всі умови для перевезення сільськогосподарських вантажів нескладно. Проте своє слово повинна сказати саме ООН», —зазначає Марія Колесник.

Тож і державні, й закордонні інституції дбають, щоб сільгоспвиробництво й торгівля аграрною продукцією у такі важкі воєнні часи не залишилися на самоті з болючими  проблемами.