На початку року світ сколихнула новина: у США від звичайної кишкової палички померла трирічна дитина. Лікарі намагалися врятувати її всіма (!) доступними антибіотиками, проте вони виявилися безсилими проти агресивної супербактерії. Незадовго до того в Неваді від бактеріальної інфекції, яка також виявилася стійкою до всіх 26 доступних у США антибіотиків, померла 70-річна жінка.
Тож ті, хто вважає еволюцію Дарвіна лише теорією, нехай спробують пояснити це мамі маленької американки або родичам решти 700 000 людей, котрих щороку вбивають бактерії, що набули стійкості до всіх антибіотиків. Водночас брак вітчизняної статистики щодо цієї проблеми зовсім не означає, що в нас її немає: в Україні про такі випадки мовчать.
«Коли Александр Флемінг винайшов пеніцилін, то відразу наголосив: це не панацея, адже мікроорганізми еволюціонують набагато швидше, ніж люди. Тому доки вип’ємо чашку кави, в них зміниться кілька поколінь», — каже Віктор Ляшко, голова ГО «Інфекційний контроль в Україні».
Загроза національній безпеці
Резистентність до ліків, що виникає в бактерій, мабуть, найяскравіший приклад еволюції. І заплатити за нього людство може дуже дорого: до 2050 року нинішні 700 тисяч смертей можуть перетворитися на 10 мільйонів. Ласкаво просимо в майбутнє?
«Це війна між бактеріями й антибіотиками. Що переможе — складно сказати. Проблема перейшла на рівень загрози національній безпеці багатьох країн. Згідно з даними ВООЗ, швидке підвищення стійкості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів загрожує підірвати основи охорони здоров’я, створені медичною наукою впродовж останніх 50 років. Тож ВООЗ оголосила антибіотикорезистентність однією з головних загроз людству», — написав на своїй сторінці у ФБ директор Інституту Амосова Василь Лазоришинець.
За його словами, за останні роки дослідження, проведені в інституті, свідчать про збільшення кількості випадків інфекційного ендокардиту і різке збільшення випадків, зумовлених саме антибіотикорезистентними штамами. «Тому слова «Якщо сьогодні не вжити заходів, завтра нічим буде лікувати» — не просто гасло. Це заклик до вироблення національного плану, спрямованого на стримування появи і поширення штамів мікроорганізмів, резистентних до дії протимікробних препаратів», — наголошує він.
Те, про що написав професор Лазоришинець, — чи не найкритичніша причина, чому людство програє війну з бактеріями. Значна стійкість до антибіотиків формується саме в межах медичних закладів, де багато людей одночасно вживають велику кількість антибактеріальних препаратів. Як наслідок, такі інфекції лікуються надзвичайно тяжко.
«Про це говорять на Заході, але в Україні приховують. У нас смішні цифри: 3,5 тисячі випадків внутрішньолікарняних інфекцій на сорокамільйонну країну! У Німеччині на 80 мільйонів людей фіксують 70 тисяч випадків. Хірурги казали мені, що в наших умовах офіційно говорити про такі випадки тяжко, адже потім кару несе лікар, котрий зафіксував внутрішньолікарняну інфекцію. Тобто у нас не розбираються з причинами, а знаходять винних, карають і закривають справу», — каже Віктор Ляшко. Тому реальних цифр щодо того, скільки українців уражають супербактерії, не знає ніхто. За підрахунками ВООЗ, 2013 року цей показник становив близько 350 тисяч. Дані математичного моделювання, яке здійснили фахівці НаУКМА, ошелешують цифрою, вищою більш ніж удвічі: 880 тисяч.
Коні не винні?
Ще одна причина стійкості бактерій до ліків — широчезне використання антибіотиків у ветеринарії. Окрім лікування тварин, ці препарати також додають у корми як стимулятори росту. Із м’ясом таких тварин людина отримує й дозу антибіотиків. «Кількість цих препаратів, що використовують в тваринництві, вражає. Це мільйони тонн», — каже Віктор Ляшко.
Свій внесок у формування антибіотикорезистентності робить і кожен з нас, коли неправильно вживає такі ліки. Особливо це стосується України, де будь-які антибактеріальні препарати, навіть найсильніші, можна придбати в першій-ліпшій аптеці. 25% всіх лікарських засобів, які продаються в Україні, — антибіотики. Половина цього обсягу — самолікування. На антибіотики, які вживають без призначення, щороку люди витрачають приблизно 15 мільярдів гривень, каже експерт.
Здавалось би, чому не зробити найпростіше: заборонити продаж антибіотиків без рецепта? «Коли система охорони здоров’я недосконала, обмеження продажу антибіотиків може погіршити доступ до меддопомоги. Багато людей живуть у селах, де, на жаль, немає лікаря. Тому в нас багато телефонних консультацій і призначень. Заборона — не завжди позитив. Треба піднімати свідомість пацієнтів до такого рівня, щоб вони не займалися самолікуванням, а зверталися до лікаря. Коли з’явиться електронний рецепт, Національна служба здоров’я зможе відстежувати, скільки яких препаратів було призначено і чому саме їх. А нині нам нічого аналізувати, ми лише можемо достукуватися до свідомості людей: не купуйте зайвих ліків», — каже експерт.
Нагадаємо: пакет законопроектів МОЗ щодо реформування медицини, який дасть старт формуванню Національної служби здоров’я, зареєстровано в парламенті, проте тиждень тому депутати не голосували за його внесення до порядку денного.
Нічого особистого, лише бізнес
Мутація бактерій відбувається значно швидше, ніж пошук нових антибіотиків. За останні 15 років не придумано жодного нового: «На створення нової формули й виведення препарату на ринок, твердять фармвиробники, потрібно півтора мільярда доларів. Перед запуском серійного виробництва треба провести клінічні дослідження, під час яких уже формується резистентність до цього антибіотика. Іноді виходить, що очікуваного ефекту він не дає, тож фірмі нерентабельно розробляти нові формули», — зазначив Віктор Ляшко.
У світі лікарі намагаються зберегти найсучасніші ліки для найскладніших випадків, формуючи так званий резерв. Зокрема в США і Японії, щоб пацієнтові застосувати антибіотики найновішого покоління, відповідний документ мають підписати три фахівці: реаніматолог, терапевт і спеціаліст із фармаконагляду. Ця, без сумніву, розумна державна політика тримає продаж на низькому рівні, отже стримує подальші наукові дослідження.
Єдиного рішення, як врятуватися від бактеріального апокаліпсису, немає. Цьому питанню присвячено торішні засідання ООН та G-20, де виступав всесвітньо відомий британський науковець лорд Джим О’Ніл, який досліджував вплив антибіотикорезистентності на економіку. «Його прогнози вкрай песимістичні. Серед рекомендацій зокрема створення окремого грошового фонду, в який уся фарміндустрія, випускаючи препарат на ринок, платитиме внесок на подальші дослідження й пошук нових антибіотиків», — констатував Віктор Ляшко.
Друга пропозиція — інвестувати максимальні ресурси в те, щоб біля ліжка кожного хворого були тест-системи, які за 15 хвилин визначали б, вірусна інфекція чи бактеріальна, і якщо підтверджується останнє, то до якого антибіотика вона чутлива. Дуже важливо дотримуватися правил вживання антибіотиків: якщо написано вживати п'ять днів, то не припиняти на третій, коли полегшало.
«У теорії Дарвіна написано, що помирає найслабший. Коли вживаємо три дні, то помирають найслабші бактерії. А найсильніші борються з антибіотиками. Ми припинили вживати — вони залишаються, але вже зі зміненим геном», — наголошує експерт.
Насамкінець. Зупинити інфекцію ще до початку можна через вакцинацію. Українцям завдяки щепленню можна захиститися від 10 інфекцій, зокрема й від їх бактеріальних ускладнень, уникнувши лікування антибіотиками. Ще одне рішення — контроль використання антибіотиків у тваринництві. У ЄС як стимулятори росту такі препарати заборонено використовувати з 2005 року. Ці заходи, певно, не допоможуть запобігти всім трагічним наслідкам, уже спричиненим зловживанням антибіотиками, але принаймні дадуть змогу не програти цю війну.