Цього року рейдерські захоплення вийшли на новий рівень. Якщо раніше таке відбувалося переважно за допомогою та під прикриттям озброєних громадян, тепер рейдери не лише фальшують договори оренди, а й крадуть урожаї (почали захоплювати підприємства і переоформлювати їх на себе, порушуючи закон).
Тож на вимогу аграріїв 9 серпня цього року Кабмін розглянув питання про посилення захисту майнових прав власників і орендарів земельних ділянок, запобігання протиправному поглинанню й захопленню підприємств в аграрному секторі економіки. Головам облдержадміністрацій було доручено разом з територіальними підрозділами Мін’юсту, МВС, Держземгеокадастру за участю органів прокуратури та профільних аграрних асоціацій до 15 серпня створити оперативні штаби для швидкого реагування на випадки порушень прав землевласників та користувачів землею.
За злочини доведеться відповісти
Керівники цих штабів зобов’язані раз на два тижні інформувати про проведену роботу Кабмін, Мін’юст та МВС. Крім того, нещодавно було ухвалено рішення про відновлення роботи міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств. Таке рішення сприятиме взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади й забезпеченню узгодженості їхніх дій, спрямованих на захист прав власників і користувачів земельних ділянок.
«Антирейдерські штаби, які працюють у всій країні, вже дають перші результати, — переконує міністр юстиції Павло Петренко. — Лише за два тижні роботи штабів було порушено 5 кримінальних справ проти рейдерів, вдалося запобігти десяткам рейдерських захоплень. Але цього замало. Мають бути вироки судів, щоб люди розуміли, чим насправді може загрожувати незаконна діяльність».
Питання аграрного рейдерства набагато ширше і стосується не лише юриспруденції. Адже можуть бути дуже хороші закони, але нечесні люди, які їх не виконуватимуть. «Те, що в нас інколи відбувається, потрібно називати не рейдерством, а бандитизмом. Ідеться про ситуації, коли приїжджають і забирають урожай, б’ють чи викрадають людей, — продовжує міністр. — Можна ухвалити багато законів, але вони не працюватимуть, бо немає відповідальності за їх порушення. Щодо закидів, мовляв, раніше карали рейдерів, а тепер ні. Хочу нагадати, що в Україні до 5 жовтня 2016 року не було відповідальності за такі дії. Максимум, що загрожувало рейдерам, — статті за хуліганство. Тоді законодавство взагалі сприяло цьому.
Торік було ухвалено антирейдерський закон, згідно з яким за незаконне захоплення майна реєстратору та тим, хто до цього ганебного процесу був причетним, зокрема вигодонабувачам (за користування чужим майном) загрожує від 8 до 12 років ув’язнення. На жаль, поки що нікого не посадили у в’язницю, але я б дуже хотів, щоб було винесено вирок першим нечесним реєстраторам».
Щоправда, за час чинності антирейдерського закону було позбавлено ліцензії понад 60 нотаріусів, відключено від реєстрів кількасот реєстраторів. Робота антирейдерських штабів дає змогу виокремити найбільш проблемні моменти і розробити законодавчі зміни, які ліквідують відповідні схеми. Найгостріше питання нині — подвійна реєстрація договорів оренди. Це пов’язано з тим, що частину договорів укладали за попереднім законодавством, яке було чинним до 1 січня 2013 року, і реєстрували в земельному кадастрі. А частину зареєстровано за новим порядком в реєстрі нерухомості.
Нині на рівні законодавства передбачено, що державний реєстратор не має права вчинити реєстраційну дію без отримання інформації про ділянку з Держземгеокадастру. Мін’юст планує ввести технічну норму, щоб реєстратор фізично не зміг завершити реєстрацію, якщо в реєстрі немає інформації з Держземгеокадастру. Не всі знають, що реєстратори, які вчиняють дії стосовно нерухомості та бізнесу, — це співробітники місцевого самоврядування (представники сільських, селищних та міських громад). Півтора року тому Мін’юст передав ці повноваження на місця, тобто людям, яких фактично добре знає місцева громада.
«На жаль, більшість зафіксованих нами порушень вчиняють реєстратори місцевих органів самоврядування, — каже Павло Петренко. — Ось приклад з Івано-Франківської області. Два директори підприємств, в одного з них чинність договорів оренди земельних паїв закінчується 2018 року, а в другого — в 2012 році. Вони поклали око на землю, яку орендує й обробляє фермер у сусідньому селі. Директори домовляються із сільським головою, проводять агітацію й укладають інші договори на оренду землі фермера. Вони добре знають, хто орендує й обробляє землю. Так отримуємо подвійну реєстрацію. Реєстраційні дії проводять селищні реєстратори, які добре знають, що роблять. В підсумку створили проблему, а постраждали люди, чиї паї цьогоріч не було оброблено. Проти двох реєстраторів цих сільських рад порушено кримінальні справи. А директори підприємств кажуть, що, може, не треба їх так жорстко карати. Але якщо людина скоїла злочин, вона повинна нести відповідальність».
Уважність передовсім
Серед причин виникнення конфліктних ситуацій — не лише злочинні наміри, а й звичайна людська недбалість. Часто громадяни не реєструють договорів оренди, укладають їх одразу з кількома орендарями, підписують документи, які їм підсунули орендарі, не читаючи. «У Миколаївській області було так: бабусі привезли зерно і попросили розписатися за його отримання, — розповідає заступник міністра юстиції Олена Сукманова. — Насправді, як потім з’ясувалось, вона поставила підпис під додатковою угодою, якою зменшено ставку орендної плати». Тому, щоб уникнути неприємностей, усім власникам земельних ділянок обов’язково потрібно зареєструвати в реєстрі своє право власності або право оренди. Для цього достатньо звернутися до реєстратора, сільської ради, нотаріуса чи будь-якого акредитованого суб’єкта.
Також важливо повністю прочитати договір і спробувати розібратися в ньому. «Якщо є питання щодо договору, ми радимо звертатися до управлінь юстиції чи наших центрів правової допомоги, де людина зможе отримати безкоштовну консультацію стосовно запропонованого договору», — наголошує Олена Сукманова. Уже працюють мобільні робочі групи, які їздять у віддалені населені пункти і консультують людей. «Мобільні точки доступу Міністерства юстиції зробили понад 340 виїздів. Завдяки цьому 2095 громадян отримали допомогу і роз’яснення, — продовжує заступник міністра. — Здебільшого люди цікавилися тим, як оформити земельну ділянку, зареєструвати право оренди, оформити спадщину чи поділити межу. Ми розуміємо, якщо Міністерство юстиції й спеціалісти системи безоплатної правової допомоги продовжуватимуть роботу, спрямовану на підвищення рівня правової обізнаності населення, у нас значно скоротиться кількість проблем».
За підсумками роботи антирейдерських штабів було запропоновано важливі ініціативи. Серед них обмін інформацією між кадастровою картою та реєстрами Мін’юсту. Це дасть змогу уникнути реєстрації подвійних договорів оренди та інших маніпуляцій із землею.