Серед весняних свят 8 березня, що минуло, й досі залишається одним з найпомітніших, хоч би як до нього ставилися жінки різних політичних і релігійних поглядів. А як ставляться в Україні до самих жінок? Плекають лише на свята? А що ж у будні? Чи, наприклад, під час прийому на роботу? Саме це питання у березні 2017 року дослідили фахівці одного з найпопулярніших в Україні сайтів з пошуку вакансій work.ua.
Керівник з розвитку цього інтернет-ресурсу Сергій Марченко розповів, що за минулий рік сайт відвідали понад 28 мільйонів користувачів, які переглянули понад мільярд сторінок. Отже, дані, які наводять фахівці ресурсу, досить показові.
Спочатку про загальні тенденції
Розпочав фахівець із того, що протягом 2016 року відчувалося значне збільшення кількості поданих на сайті вакансій. Показники від місяця до місяця різнилися, але в середньому порівняно з 2015-м зросли на 62%. І цього року, за його словами, ринок праці зростає. У січні 2017-го було розміщено на 43% вакансій більше, ніж того самого місяця у 2016 році, у лютому — на 37%, а початок березня зростання становило 28%.
На переконання Сергія Марченка, прогрес у таких базових галузях, як виробництво й будівництво, свідчить про те, що економічне зростання прийшло в Україну надовго. Адже, наприклад, будівництво — це довга інвестиція, яка дає змогу заробити не просто зараз, а лише за кілька років, коли об’єкт буде введено в експлуатацію.
Що ж до середньої зарплати, то збільшується вона, на думку фахівця, не так швидко, як кількість вакансій, але достатньо динамічно. Порівняно з минулим роком за останні три місяці — в середньому на 19%. Нині ж середня зарплата, яку пропонують роботодавці за вакансіями на сайті, становить майже 7,7 тисячі гривень. При цьому в столиці вона традиційно найвища в Україні — приблизно 8,5 тисячі гривень. Далі — Одеса: близько 7,9 тисячі (причому влітку вона за цим показником наздоганяє, а інколи навіть переганяє столицю), Харків, Львів, Дніпро — від 7 до 7,5 тисячі. А Миколаїв, Чернівці, Херсон і Запоріжжя — від 6 до 6,9 тисячі на місяць.
І до жінок
У списку керівних посад, на які здебільшого претендують українки, з великим відривом (понад 23 тисячі вакансій) лідирує посада адміністратора. На другому місці — керівник відділу, таких нині на роботу запрошують понад 4 тисячі. На третьому — HR-менеджер (кадровик з широким колом додаткових обов’язків) та директор — понад 3 тисячі. Управитель — понад 1,5 тисячі вакансій, редактор — майже тисяча. Менеджер проектів — понад 700, фінансовий директор — трохи більш як 400, супервайзери (середня чи нижча ланка керівника) — понад 300 та заступник директора — більш як 200 вакансій.
Проте на високі керівні посади набагато частіше претендують чоловіки. Так, на вакансії «топ-менеджер, керівник вищої ланки» частіше відгукуються саме чоловіки (60,4%) і майже вполовину менше жінок (39,6%).
Хто мало просить, мало отримує
Заробляють українки також менше. І, на думку Сергія Марченка, почасти відповідальні за це самі. Бо у своїх резюме вказують розмір зарплати, на яку претендують, на 27% менший, ніж чоловіки. У середньому жінки претендують на зарплату всього 4790 гривень порівняно з 6600, на які розраховують чоловіки. Якщо ж у розрізі професій, то, наприклад, серед менеджерів з продажу жінки заробляють на 26% менше, ніж чоловіки, директори — на 37%, програмісти — на 41%, керівники відділів — на 30%, дизайнери — на 24%, бухгалтери — на 20%, і навіть касири-жінки чомусь заробляють менше за чоловіків на 16%.
Значно більше за жінок чоловіки заробляють у таких професіях: акушер — на 183%, інструктор фітнесу — на 115%, сортувальник — на 90%, менеджер з маркетингу — на 84%, навіть аніматор — на 82%, геодезист — на 72%, будівельник — на 66%.
Однак є професії, де саме жінки заробляють більше: помічник депутата — на 84%, кранівник — на 33%, помічник по господарству — на 28%, асистент керівника — на 22,5%, картограф — на 17%, помічник нотаріуса — на 14,4%, завідувач аптеки — на 5%.
Українські ж роботодавці ставляться до гендерних питань по-різному. З одного боку, 68% з них вважають, що заробітна плата жінок має бути такою самою, як у чоловіків, а 11% — навіть більшою, 82% переконані, що працюють жінки не менше, а інколи більше за колег-чоловіків. З другого ж — на стать пошукача роботи не зважають лише 45%, а 32% зазначили, що гендерні переваги надають залежно від вакансії, на яку шукають працівника. Отже, на думку фахівця, в Україні ще надто високий відсоток гендерних стереотипів у цьому питанні. Наприклад, що кращими бухгалтерами або секретарями-референтами є жінки, а інженерами чи програмістами — чоловіки. І 18% роботодавців кажуть, що переважно наймають на роботу жінок, проти лише 6% тих, хто наймає більше чоловіків.
Що ж до самих жінок, які шукають роботу, майже 40% опитаних вважають, що гендерна дискримінація в Україні не поширена, вони з цим не стикалися. 15% стикалися під час прийому на роботу. У стосунках з керівництвом — 14%. У дотриманні прав вагітних і працюючих матерів — майже 13%. Далі в рейтингу — прояви дискримінації в оплаті праці. Те, що жінки заробляють подекуди значно менше, ніж чоловіки, серйозним проявом дискримінації вважають лише 8,6% опитаних. У стосунках з колегами дискримінацію відчували 6,5% українок.
Водночас дослідження виявило, що майже половину жінок проблема боротьби з дискримінацією не турбує, вони вважають, що так має бути. А 19% переконані, що боротися марно. 13% сказали, що їм важко відповісти. 7% вважають, що вони мають об’єднуватися з колегами і захищати свої права. Ще 7% наголосили, що готові обстоювати свої права на мітингах чи акціях протесту. Тож, на жаль, тільки 14% українок готові до активних дій задля того, щоб запобігти проявам гендерної дискримінації та обстояти свої права.
— Чимало жінок в Україні нехай не щодня і не всюди, але відчувають гендерну нерівність. Та більшість чомусь побоюється навіть порушувати це питання. Сподіваюся, що результати нашого дослідження доведуть їм, що вони не одні такі. І можливо, стануть поштовхом для об’єднання та боротьби за свої права. Те, що всього 14% жінок готові активно боротися за них, з одного боку, позитивно і свідчить, що в Україні немає кричущих гендерних проблем. З другого ж — це означає, що не так багато жінок, які готові говорити вголос про свої образи, — підсумував Сергій Марченко.
ПОРАДА ФАХІВЦЯ
Сергій Марченко зазначив, що для жінок є простий і дуже дієвий спосіб отримувати більшу заробітну плату. І приклади успішного працевлаштування, про які розповіли йому користувачі сайту, свідчать, що фінансового успіху частіше досягають ті, хто має 5—6 і більше пропозицій про роботу. Коли пропозиція не одна, можна ставити умови роботодавцям. І дуже тяжко це робити, коли роботодавець, з яким спілкуєшся, — для тебе єдиний шанс. Тоді, звісно, елементарно страшно, що тебе можуть просто не взяти на цю роботу.
Але якщо приділяти питанню пошуку вакансії по кілька годин щодня, розсилаючи резюме у 10—20, а то й 50 фірм чи організацій, то за кілька тижнів (у великих містах це так) тебе запросять на десяток інтерв’ю. З них буде 3—4 варіанти, з яких можна обирати. Отже, можна домовлятися про більшу заробітну плату, ніж та, на яку розраховував. Роботодавці часто збільшують заробітну платню. І цифра, що стоїть у вакансії, на яку ви відгукнулися, дуже часто не фінальна. Тож фахівець наполегливо порадив жінкам мати це на увазі.