Ми вже писали, в якій скруті опинилася молочна галузь — через вибухоподібне зростання цін на енергоносії молокопереробні підприємства опинилися на межі банкрутства (див. «УК» від 21 грудня 2021 року). Але це, виявляється, ще не все.
За три дні до закінчення 2021 року виник скандал: як повідомила Асоціація виробників молока, молокопереробні заводи групи компаній «Молочний Альянс» повідомили молочні господарства про зниження закупівельних цін на молоко-сировину на 10% з 1 січня. Молочарі нарікають, що це було зроблено в односторонньому порядку, без обговорення і хоч би спроби дійти загальноприйнятного рішення і в такі терміни, що оскаржити це рішення було фактично неможливо.
Що це означає?
Для молочних господарств це означає смерть, наголосили виробники молока. Адже торік на 40-50% зросла вартість кормів — і купованих, і власно вирощених — та інших складових молочного виробництва. Тож зниження цін на молоко-сировину за умов зростання витрат на його виробництво зробить діяльність молочних господарств недоцільною.
Думку молочарів підтримав економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак. На своїй сторінці у фейсбуці він написав: «Переробники підступно вчинили, знизивши ціни на молоко перед самим новим роком, щоб перед святами фермери не змогли швидко відбитися? Абсолютно!»
Фахівець заперечує звинувачення на адресу виробників молока, нібито вони хочуть отримати якісь надприбутки. Він наголошує: так погано з прибутковістю молочного виробництва, як торік, не було принаймні за останні п’ять років з тенденцією до подальшого поглиблення. І вона у п’ять-сім разів нижча, ніж прибутковість переробки молока. То про які надприбутки йдеться?
Народний депутат Дмитро Соломчук розкритикував ініціативу зниження закупівельних цін на молоко-сировину, назвавши її неприйнятною. На його думку, варто передовсім переглянути умови співпраці з торговельними мережами, де націнка на продукцію сягає близько 40%: «Переробники хочуть перекласти свої проблеми на плечі фермерів у той час, коли торговельні мережі, наживаючись на них, відкривають нові заклади. Не там шукаєте злодія!»
Третя сторона
На доказ тверджень депутата щодо торговельних мереж Спілка молочних підприємств України наводить такий розрахунок: відпускна ціна ПЕТ-упаковки молока жирністю 2,5% вагою 900 грамів становить 19,88 гривні без ПДВ. Витрати виробника — 19,42 гривні. А на полицях супермаркетів така сама упаковка коштує вже 31,1 гривні з 20% ПДВ. Без урахування ПДВ частка торгівлі у кінцевій ціні продукту становить 30,4%, а виробника — 2,4%.
Тоді Дмитро Соломчук ставить питання: чому розроблений спільно Мінагрополітики та аграрною спільнотою меморандум щодо внесення єдиного законопроєкту про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами для встановлення справедливих торговельних практик в ланцюжку виробник — переробник — торговельні мережі досі не підписали саме представники переробної галузі, хоч усі положення документа було погоджено і його мали підписати ще у грудні?
Нагадаємо: протягом вересня — жовтня було подано одразу п’ять законопроєктів про врегулювання відносин між постачальниками і торговельними мережами. Це законопроєкт №6068, три альтернативні — №6068-1, 6068-2 і 6068-3 та №6155. На думку більшості профільних асоціацій, найзбалансованіший законопроєкт №6068-3, який максимально враховує інтереси всіх зацікавлених сторін.
Скільки коштує молоко в ЄС
У Спілці молочних підприємств України стверджують, ніби фінансовий стан галузі, попри подорожчання енергоносіїв, підірвало й підвищення ціни на молоко-сировину, породжене її дефіцитом. Керівник експертно-аналітичного відділу Спілки молочних підприємств України Леонід Тулуш наводить такі дані: вартість молока-сировини зросла на 25% за рік до найвищої в Європі.
Щоправда, в Асоціації виробників молока заперечують ці цифри. Там стверджують, що зростання ціни становить лише 10,7% — у цьому виробники молока спираються на дані протоколів погодження цін понад 100 молочних господарств із молокопереробними підприємствами. Щодо цін на сире молоко в ЄС та Україні, то, порівнюючи їх, слід мати на увазі зміцнення курсу національної валюти до євро, адже ціни порівнювали саме в євроцентах за кілограм.
Аналітики Асоціації виробників молока стверджують, що порівнювати належить не за ціною ґатунку «екстра», якого в Україні трохи більш як 30%. Адже в Європі частка молока екстра-ґатунку в загальному валі сирого молока значно більша, ніж у нас, за рахунок високої ефективності виробництва, звідси й розбіжність у цифрах. Якщо ж взяти до уваги середньозважену ціну всіх трьох ґатунків молочної сировини, то й виходять оті 10,7%. Щодо ціни польського молока, значно нижчої за українську та середню в ЄС, то там чинники ціноутворення — сучасне енергоощадне виробництво та велика підтримка галузі і від національного уряду, і від ЄС.
А з 1 січня 2022-го знижено ставки ввізного мита на окремі види молокопродуктів, через що вони стали ще доступніші за ціною. Тож підвищувати ціни на вітчизняну молочну продукцію, як пропонували переробники молока — постачальники торговельних мереж, нині неможливо — вони вже сягнули стелі європейських цін. Тож торговельним мережам стане доцільніше працювати не з дорогими вітчизняними, а з імпортними молокопродуктами — оборот буде швидший.
За конструктивний компроміс
Уряд не лишився осторонь проблеми. Недавно на платформі робочої групи з питань розвитку молочної галузі при Мінагрополітики під головуванням міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка і першого заступника міністра Тараса Висоцького за участі народних депутатів України Дмитра Соломчука й Івана Чайківського, представників галузевих асоціацій з виробництва молока, переробних підприємств, наукових установ, провідних експертів галузі у форматі Zoom-конференції відбулася робоча нарада, на якій чільним виявилося саме згадане питання.
Дискусія була вельми гострою. Народний депутат України, секретар Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський заявив: «Переробники, не ріжте гілку, на якій сидите! Ви настільки загралися з мережами, що дійшло до абсурду. А наслідки хочете перекласти на фермерів, які утримують останніх корів. Зі зниженням закупівельних цін на молоко-сировину сьогодні, де ви завтра візьмете молоко?»
Депутат Дмитро Соломчук додав: «Позиція міністра аграрної політики щодо створення робочої групи, в якій будуть всі сторони: виробники, переробники молока і представники влади, — правильне рішення, адже необхідно спільно напрацювати шляхи виходу із ситуації. Закликаю переробників не перекладати свої проблеми на фермера».
Спілка молочних підприємств України звинуватила молочні господарства у використанні дефіциту молочної сировини для завищення цін на неї. Однак сторони від взаємних звинувачень перейшли до конструктивного діалогу, щоб виробити взаємоприйнятний вихід із ситуації.
Шляхів цього виходу пропонували кілька, але всі вони передбачали участь держави у розв’язанні проблем галузі в межах стратегічного програмного документа — Державної програми розвитку молочної галузі, яку сторонам належить спільно розробити. Насамперед це передбачає державну фінансову підтримку розвитку молочної галузі задля здешевлення молочної сировини за рахунок підвищення продуктивності молочного скотарства та реалізації інших заходів щодо зниження собівартості його виробництва.
У цьому зв’язку учасники дискусії схвалили пропозицію Романа Лещенка сформувати робочу групу із залученням власників молочних господарств та заводів під головуванням Тараса Висоцького і доручити їй до кінця січня напрацювати узагальнений текст законопроєкту про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами, який має встановити справедливий порядок ділових стосунків між виробниками, постачальниками харчових продуктів і торговельними мережами.
За підсумками зустрічі Асоціація виробників молока від імені всіх українських виробників молока подякувала міністрові аграрної політики та його заступникові за оперативну організацію дискусії, а представникам молочних господарств, молокопереробних заводів, колегам з аграрних асоціацій — за якісний діалог.