Пандемія COVID-19 та пов’язані з нею карантинні обмеження істотно обмежили світову торгівлю молочними виробами, тому більшість країн пішли шляхом підтримки вітчизняного виробника. Однак Україна у цьому напрямі істотно відстає, зазначають в Асоціації виробників молока (АВМ). Про це свідчать показники зовнішньої торгівлі України 2020 року за молочним напрямом: мінус 77,6 мільйона доларів здебільшого за рахунок імпорту кисломолочної продукції та сирів.

Імпорт проти експорту

Порівняно з попереднім 2019 роком частка імпортних кисломолочних продуктів побільшала на 54,8% і сягнула 14 мільйонів доларів США, сирів було завезено майже вдвічі більше, ніж рік тому, на 93,3% на суму 201,5 мільйона доларів. А ось експорт, навпаки, скоротився на 9—40% залежно від групи товарів.

Експорт молока та незгущених вершків скоротився на 21,3%, згущеного молока — на 27,5%, вершкового масла — на 36,5%. Зросли тільки експорт сироватки та казеїну — через сприятливу кон’юнктуру світового ринку останнього аж на 161,8%, але загальну картину це поліпшило не набагато.

Загалом співвідношення експорту та імпорту молочної продукції становить 226,6 мільйона доларів проти 304,2 мільйона. На думку вітчизняних молочарів, це свідчить про поглиблення кризи галузі. Тож на Світовому молочному конгресі, який має відбутися 1—2 червня, АВМ планує порушити питання розроблення програм дієвої підтримки молочної галузі зокрема стосовно проблем, що можуть виникнути у молочних ферм після запровадження ринку землі, адже тваринникам потрібні сіножаті, а викупити потрібні для цього землі вони зазвичай не можуть. Власники земель волітимуть продавати їх на вигідніших умовах під вирощування зернових. Ще одна дражлива проблема, яка потребує розв’язання — захист молочного ринку від фальсифікацій.

На здешевлення не сподівайтеся

Але питання, найбільш актуальне для населення, — ціни на молочну продукцію. Тут, на жаль, якогось істотного прогресу в бік зниження не передбачають, зауважують в АВМ. Тут і закордон не врятує: як наголосила генеральний директор АВМ Ганна Лавренюк, ціни на молочний імпорт теж зростатимуть через ослаблення гривні та світову тенденцію до подорожчання цієї категорії продуктів.

Щоправда, один шлях до зниження цін таки є: у багатьох країнах доступність для населення соціально значущих товарів досягають через зниження ПДВ на такі товари, але не так, як у нас, а на всьому ланцюгу виробництва, як кажуть, від лану до столу. У Польщі ПДВ на молочні продукти становить 5%, у Німеччині — 7%.

А в Україні склалася дивна ситуація: ПДВ начебто й знизили із 20% до 14, але тільки на сировину, в цьому разі — сире молоко. А переробники-молокозаводи відтепер мусять не лише сплачувати усі 20%, як і раніше, а ще й доплачувати 6% різниці ПДВ між сировиною та готовою продукцією («УК» №72 від 15 квітня 2021 р.). Певна річ, зниженню роздрібних цін на молочні продукти для кінцевого споживача це аж ніяк не сприятиме, радше навпаки. За розрахунками аналітичного відділу АВМ, ціни на молочні продукти в торговельних мережах до липня можуть зрости на понад 2%.

Зокрема найпопулярніше серед населення молоко жирністю 2,5% у плівковій упаковці має подорожчати приблизно на 40 копійок. До вартості кефіру такої самої жирності у плівці додасться 70%, сметана жирністю 15% подорожчає більш ніж на 4 гривні, масло — приблизно на 3 гривні. Кисломолочний сир зросте у ціні на 1,4 гривні, твердий сир — щонайменше на 90 копійок тощо.

Для подорожчання є й інші причини. Це й торішні погодні катаклізми, що призвели до дефіциту кормів та зростання їхньої вартості на 80% і відповідно зростання собівартості молока. Додатковими чинниками стали інфляція, що останнім часом перевищує відсоток на місяць, і подорожчання енергоносіїв. Це стосується не лише технологічного процесу переробки молока — щоб зібрати його в господарствах і доправити до молокозаводу, потрібен автотранспорт, а пальне теж подорожчало. І це ще не все.

Зростання не компенсує скорочення

Валове виробництво молока 2020-го знову скоротилося на 4,1%, до 9,27 мільйона тонн. У спеціалізованих молочних господарствах воно, навпаки, зросло на 1,2% порівняно з попереднім роком, ці господарства дали до 30% валового обсягу молока (2,76 мільйона тонн), але це зростання перекриває скорочення виробництва у господарствах населення на 6,2%, що пояснюється подальшим скороченням поголів’я корів, повідомляє аналітичний відділ АВМ з посиланням на Державну службу статистики України.

Зростання у промисловому молочному секторі могло б бути й більшим, зауважують аналітики, але завадили два чинники: торішня посуха, що спричинила нестачу кормів, і непевне становище тваринників в очікуванні запровадження ринку землі й потенційної втрати сіножатей. Отже, молочна сировина для молокопереробних заводів і досі в дефіциті.

Тож частина заводів мусила скоротити виробництво. Але є витрати, які не залежать від обсягів виробленої продукції, наприклад на опалення та освітлення виробничих приміщень, експлуатацію виробничих ліній, холодильників тощо. У такому разі енергоспоживання на одиницю продукції та її собівартість ще зростають.

Щоправда, ситуація у ланці виробник — переробник молока залишається відносно стабільною, постачання відбувається переважно за цінами, що сформувалися раніше. Тобто ні молочарі не прагнуть надприбутків як власники дефіциту, ні молокопереробні підприємства не воліють порушувати і без того хистку рівновагу ринку.

Щоправда, це не стосується роздрібної торгівлі — там ціни зростатимуть через названі чинники. Крім того, наприкінці весни — на початку літа зазвичай спостерігається приріст надоїв, але він буде ослаблений через скорочення поголів’я, тому молочної повені цього літа очікувати не варто. Отже, надії на скоре зниження споживчих цін за умов, що склалися, нема.

Щоб подолати ці негативні тенденції й нарешті отримати стимул для розвитку молочної галузі, і виробники молока, і переробники конче потребують послідовної аграрної політики та прогнозованих інструментів державної підтримки, наголошують в АВМ.

А ТИМ ЧАСОМ

Українське з’явиться в Лівії

НОВИЙ РИНОК.  Компетентні органи України та Лівії погодили двосторонню форму ветеринарного сертифіката на експорт молока та молочних продуктів з України до Лівії. Таким чином, для українських виробників відкрито новий експортний ринок, повідомляє офіційний сайт Держпродспоживслужби.

«Менше двох тижнів тому в Держпродспоживслужбі відбулася дуже продуктивна зустріч з Повіреним у справах Держави Лівія в Україні — паном Бенісса Аделом, а вже маємо дуже добру новину для українських виробників молока та молочної продукції про відкриття експортного ринку», — розповіла очільниця відомства Владислава Магалецька.

Раніше обидві країни погодили форми міжнародних ветеринарних сертифікатів для експорту з України до Лівії великої рогатої худоби, м’яса птиці й продуктів з нього. Також сьогодні розглядається можливість експорту з України до Лівії соняшникової олії, зернової та плодово-ягідної продукції. Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.