Подорожувати автостопом — це здорово, вважає Богдан Мартовський, студент Київського педагогічного університету ім. М. Драгоманова, де здобуває професію вчителя фізики. Ще задовго до студентського життя захотів побачити світ. Хоч і гарна його рідна Золотоноша, але хотілося мандрувати. Спочатку з’їздив у Молдову. Та подорож (можливо, тому, що була першою) згадується як найяскравіша. Накресливши на карті маршрут до Кишинева, хлопець поринув у виконання задуманого. Не лякали далекі дороги. Скрізь же люди, вони допоможуть. Так, власне, й було. Його підбирали легковики, попутні вантажівки. Грошей на подорож трохи зібрав. Отож розплачуватися було чим. І ось нарешті омріяний Кишинів. На нічліг йому порадили попроситися до місцевого занедбаного музею «Арт-лабіринт». І хоч весняний холод трохи дошкуляв, радості, що перша подорож удалася, не було меж. Потім спробував знайти інший нічліг. Ходив по базару з табличкою «шукаю місце для ночівлі». Успіх не забарився.
Набувши певного досвіду, юний автостопер вирушив до Білорусі, а звідти до Москви, де має багато родичів і друзів. Звичайно, для автостопу потрібна готовність до непередбачуваних ситуацій, фізична витривалість. Адже, попри зовні легкі стосунки в дорозі, трапляється чимало труднощів і навіть загроз. Попутники бувають не завжди доброзичливі. Дехто може підозрювати в мандрівникові порушника закону, а тому з обережністю ставиться до нього. Значну, якщо не вирішальну роль, тут відіграє комунікабельність, уміння переконати в своїй відвертості, добрих намірах. Звісно, в дорозі необхідні певні витрати. Дещо Богдан заробляє самостійно, роблячи огляди футбольних матчів на YouTube.
Завдяки ось такій філософії перед студентом-мандрівником гостинно відчиняли свої двері Німеччина, Грузія, Вірменія, Чехія, Словаччина, Угорщина, Польща, Австрія, Білорусь, Азербайджан. Враження про перебування в різних країнах у Богдана багаті, хоч і не завжди однозначні. Приміром, у Білорусі, яка приваблює багатьма цікавими туристичними об’єктами, вразила велика кількість заборон. Приміром, там не можна фотографувати адміністративні будівлі. Спробував Богдан походити по Мінську з табличкою «потребую каучсерфінгу». Люди читали напис, але не розуміли змісту. Зате відреагували міліціонери. Рилися в сумці, роздивлялися документи, розпитували, звідки приїхав, перевіряли камеру. Турист запитав, у чому проблема? Відповіли, що привертає до себе надто багато уваги. Згадав перестороги знайомих, які перед поїздкою жартома пророкували знайомство з міліцейським відділком, бо немало автостоперів там уже побували. На щастя, відбувся тільки попередженням.
Пояснення потребує термін «каучсерфінг». Назва, яка походить від англійського CouchSurfing, означає одну з найбільших всесвітніх мереж гостинності, реалізованих у вигляді онлайн-сервісу. Об’єднує мільйони людей в різних країнах. Учасники безплатно діляться одне з одним місцем для ночівлі під час подорожей, організовують спільні подорожі та розвивають культурний взаємообмін.
— Коли я вперше спробував використати каучсерфінг і зареєструвався на сайті, то в мене не було відгуків, мені побоювалися надавати житло, — розповів Богдан. — Але буквально за кілька днів знайшлися люди, які погодилися допомогти. Це було в Гомелі та Мінську, згодом у Петербурзі. Коли з’являються відгуки про тебе, люди погоджуються охочіше. Але каучсерфінг — це не просто житло, а й спілкування з людьми, безплатні, невимушені екскурсії і нестандартні враження.
«Коли ви пишете «Доброго дня, чи можете надати місце тоді-то», — радить усім Богдан через інтернет, — вам навряд чи підуть назустріч. Покажіть, що ви читали профіль людини, що вам буде цікаво проводити з нею час. Тоді все буде добре».
Якось юний мандрівник розповів про свої подорожі учням Золотоніської гімназії, яку закінчив свого часу. Відтоді інте?рес потенційних юних мандрівників до його туристських пригод став загальним. Як заблукати в центрі Берліна о 24-й годині, мешкати в квартирі людини, яка відвідала понад 100 країн, готувати сніданок з новозеландцем, спати на подвір’ї зі шведами в Будапешті… Він розповідає землякам про свої пригоди в Європі. А сам готується до нової подорожі. Куди проляже його шлях цього разу? Поки що — секрет.
Ми в Google+