ОБЛІК І КОНТРОЛЬ
Житловий сектор України зменшує споживання енергоресурсів
Житловому сектору Ук-раїни варто скоротити споживання тепла на 50%. Про це йдеться в нещодавно оприлюдненому Світовим банком дослідженні «Модернізація систем центрального теплопостачання в Україні: облік тепла та виставлення рахунків відповідно до його фактичного споживання». Отже, мова – про підвищення тарифів, насамперед, на тепло. Але міжнародні експерти не мають на увазі, що людям доведеться взимку мерзнути у своїх помешканнях і в той же час сплачувати більше.
На чому можемо зекономити
Вони пропонують Україні провести заходи, які зробили б навіть високі тарифи не страшними для гаманців людей. А саме: встановити лічильники, відмовитись від неефективних котелень з дірявими мережами на користь індивідуальних теплопунктів (ІТП) для кожного будинку, утеплити помешкання... І на цьому фоні — все ж таки йшлося про підвищення тарифів до рівня їх стовідсоткової собівартості, включаючи вартість газу та інвестицій у модернізацію системи теплозабезпечення.
Експерти пояснюють, що такий шлях пройшли практично всі країни Східної Європи, які ще 20 років тому не відрізнялися від нас за рівнем енергоефективності. Точніше, енергонеефективності. Та вони, на відміну від нас, давно вже взяли курс на енергозбереження, який дав позитивні результати. Досвід країн Східної Європи свідчить, що найменш витратні заходи з енергозбереження зможуть забезпечити економію споживання тепла на рівні 20-30%, а більш витратні — 40-60%. Нині ж українські будинки споживають у 2-2,5 раза більше енергоресурсів, ніж європейські. Для порівняння: у 6 разів більше, ніж у Німеччині, і в 3 рази більше, ніж у Польщі. Окрім того, ми «опалюємо повітря» — на шляху до споживача, та й у самому його помешканні загалом втрачається до 60% тепла.
— Як засвідчує досвід роботи Світового банку в сусідніх країнах, встановлення ІТП з терморегуляторами зменшить кінцеве споживання тепла на 15—25%, — підкреслила економіст Світового банку з питань енергетики та керівник групи авторів дослідження Ядвіга Семіколєнова.
Також експерти зазначають, що заходи з енергоефективності заощадять ще 20—25% енергії. А встановлення розподільників спожитого тепла та термостатичних клапанів радіаторів у квартирах дасть можливість заощадити ще 15—20% енергії. Загалом мінімум 50% економії. На думку експертів, цей шлях можна пройти за 10 років.
Потрібні «засоби захисту»
Тут резонно виникає запитання: а чи не вилетимо ми «в трубу», поки модернізуємось? Адже в усі ті заходи потрібно вкласти кошти, і чималі. Для наших співвітчизників з їх невеликими зарплатами чи мінімальними пенсіями це проблема. Втім, той, хто не рахує копійки, утеплюється вже зараз. Бо ж люди загалом не проти енергозбереження.
Отож Світовий банк пропонує підтримку не лише «моральну», яка полягає в порадах експертів, а й матеріальну. Так, ще торік Рада директорів Світового банку затвердила позику на суму 200 млн доларів США для Проекту енергозбереження в Україні. Але загалом справа вимагає набагато більшої кількості коштів.
Віце-прем’єр-міністр Сергій Тігіпко, який взяв участь в обговоренні дослідження Світового банку, зауважив, що ще кілька позицій у цій справі потрібно доопрацювати. Підвищення тарифів не можна робити одномоментним. Тут потрібна певна етапність. Вона може бути достатньо жорсткою, але все це має бути забезпечено ресурсами і повинна бути розроблена хороша інвестиційна програма. Інакше ці проблеми перекладуться на населення чи на уряд, який буде виплачувати субсидії населенню. Тож усе треба робити поступово, і одночасно з впровадженням «засобів захисту» — модернізації ТКЕ і заходів з енергоефективності, аби різке підвищення тарифів не вдарило по кишенях і без того небагатих українців.
— Якщо ми зараз скажемо: все, шановні, тарифи через три місяці на 100% піднімаються для всіх — яка ситуація складеться? Лічильників немає, ІТП немає, кредитів немає ні на що, середня зарплата в Україні — 3 тис. грн. Тож усі 17 млн 100 тис. сімей підуть за субсидіями. Ну, може, 10% не підуть. І що тоді?
Нині субсидії отримують 1,3 млн сімей.
Сергій Тігіпко зауважив, що на першому етапі потрібно напрацювати законодавчу базу і одночасно розпочати кредитні програми на закупівлю і встановлення ІТП та лічильників. Паралельно з цим можна піднімати тарифи на 15-20%. На другому етапі розпочинається кредитна програма для об’єднань співвласників і фізичних осіб. Їм треба дати час для того, щоб у будинках вони поміняли вікна, утеплили дахи і стіни тощо. І потрібно чітко сказати, до якого терміну це треба встигнути зробити перед черговим підвищенням тарифів. При цьому треба, щоб вони мали можливість безпроблемно придбати всі необхідні матеріали.
ДО РЕЧІ. Мінрегіон нещодавно уклав меморандум про взаєморозуміння з Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC) щодо сприяння відновлення енергоефективності житлового сектору України, зменшення рівня втрат енергії та кількості викидів парникових газів. Також IFC є виконавцем проекту «Енергоефективність у житловому секторі України», який впроваджується за фінансової підтримки Держсекретаріату Швейцарії у справах економіки (SECO). Вартість проекту — 3 млн доларів США. Пілотним містом, де реалізується проект, є Вінниця.
ДУМКА ФАХІВЦЯ
Олександр АЛІПОВ,
перший заступник міністра
регіонального розвитку,
будівництва та ЖКГ:
— Суспільство має довіряти тарифам. Інакше воно їх гостро сприйматиме, і лунатиме критика. Потрібно з цим рахуватися. Віце-прем’єр Сергій Тігіпко сказав, що ми хочемо поступово займатися енергозбереженням і поступово будемо доводити тарифи до об∂рунтованого рівня. Тож передбачається йти паралельним шляхом. Треба спочатку взяти кредити, привести в порядок енергосистеми, щоб вони витрачали менше тепла на один квадратний метр… Ми стимулюватимемо енергозбереження і паралельно інформуватимемо населення про те, як менше витрачати енергії. І, звичайно, покажемо ефективну собівартість послуг. Якщо буде довіра до тарифу, то люди будуть готові платити. І тоді тарифи відшкодовуватимуть собівартість послуг. Але люди не хочуть платити за безлад. І не будуть.
КОМПЕТЕНТНО
Анатолій БЛИЗНЮК,
міністр регіонального розвитку,
будівництва та ЖКГ:
— Для новобудов потрібно розраховувати використання опалення вчетверо менше, ніж нині. В житлових будинках має витрачатися тепла максимум 50 кКал/м. Потрібно будувати за новими технологіями. Не зводити будинки, де 200 кКал/м? витрачається на опалення! А всі будинки, що є сьогодні, в середньому мають показник 160 кКал/м. Нам також треба не лише будувати на основі новітніх технологій, а й те житло, яке у нас є, доводити до ладу. Енергозбереження — один з пріоритетів. На 80% Україна забезпечує себе матеріалами для цієї справи, а ще три роки тому 80% утеплювачів ми купували за кордоном.