Широке коло питань співпраці України з Північноатлантичним альянсом, зокрема стан впровадження реформ, покликаних наблизити Україну до стандартів НАТО, Президент Володимир Зеленський обговорив із Президентом Парламентської асамблеї НАТО Мадлен Мун. Глава держави підтвердив незмінність стратегічного курсу країни на інтеграцію до європейських та євроатлантичних структур, подякував Парламентській асамблеї НАТО за стійку та міцну підтримку суверенітету й територіальної цілісності нашої держави. Під час зустрічі, як інформує Офіс Президента, йшлося й про врегулювання ситуації на сході України у межах мінського формату, про повернення російської делегації до ПАРЄ та необхідність звільнення полонених українських моряків.
На тому, що слід підвищити інтенсивність упровадження заходів оборонної реформи, приділивши особливу увагу реформуванню управління Збройними силами, глава держави наголосив під час зустрічі з начальником Генерального штабу — Головнокомандувачем ЗСУ Русланом Хомчаком. Володимир Зеленський підкреслив, що з 2020 року в Україні має розпочатися впровадження стандартів і процедур НАТО в діяльності ЗСУ, насамперед у підготовці військ.
«Ця робота не повинна бути імітацією. Вона має стати реальними кроками реформування української армії відповідно до стандартів Північноатлантичного альянсу. При цьому слід пам’ятати, що основна цінність — людина. Необхідно підвищувати престиж військової служби та створити для цього всі умови. Головне в цьому контексті — гідне та стабільне грошове забезпечення, житлові умови й реалізація пакета соціальної підтримки військовослужбовця. Лише після цього професія захисника стане однією із найпрестижніших у країні», — констатував Президент.
Володимир Зеленський зазначив, що й у зоні проведення ООС треба забезпечити належні умови життєдіяльності особового складу всіх складових сектору безпеки та оборони, що беруть участь в операції. «Збереження життя та здоров’я особового складу має стати головним пріоритетом роботи командирів усіх рівнів. А для цього доцільно надати командирам максимальну ініціативу та повноваження в ухваленні рішень — із чіткою відповідальністю за результати їхнього виконання», — зауважив він.
Президент звернув увагу Генштабу ЗСУ на те, що необхідно вжити заходів, спрямованих на недопущення виникнення на арсеналах, базах і складах надзвичайних ситуацій. Насамперед ідеться про запобігання диверсіям і терактам.
Окрім цього, глава держави зустрівся з родинами військових ЗСУ та Нацгвардії, які у різні роки загинули за підозрілих обставин і яких слідчі органи визнали самогубцями. Члени родин загиблих наголошували, що смерть їхніх рідних намагаються видати за самогубство попри те, що на деяких тілах виявлено сліди побиття, вогнепальних поранень. Подекуди є свідки вбивства й навіть відомі імена тих, хто його скоїв. «Особисто я стикнувся з цим торік восени, коли одного з моїх товаришів по службі вбили, потім повісили і списали на банальне самогубство. Ми зіткнулися із замкненим колом і тим, що немає об’єктивного розслідування», — розповів колишній військовослужбовець Сергій Ульянов.
Володимир Зеленський узяв порушені питання під особистий контроль і дав відповідні доручення заступнику керівника Офісу Президента Русланові Рябошапці. «Якщо ми зможемо досягти повного, всебічного та об’єктивного розслідування окремих випадків, то це допоможе зрушити з місця й інші розслідування, які, на вашу думку, є недостовірними. Я вимагатиму від Державного бюро розслідувань, Національної поліції, органів прокуратури та інших правоохоронних органів максимально оперативно та об’єктивно розслідувати загибель кожного воїна», — наголосив Президент.
Відтак Руслан Рябошапка запропонував найближчим часом влаштувати зустріч родин загиблих військовослужбовців з керівниками правоохоронних органів, військових формувань ЗСУ й Національної гвардії, Військової служби правопорядку, Міністерства оборони та Генерального штабу ЗСУ, щоб вони пояснили ситуацію зі станом розслідування таких трагедій і які соціально-правові наслідки це зумовлює.
Наталя ПИСАНА
для «Урядового кур’єра»