Як перемогти онко

За останні 10 років захворюваність на рак в Україні і світі зросла на 8%, посівши друге місце після серцево-судинних недуг. За даними Міністерства охорони здоров’я України, на початок 2012 року на обліку в медичних закладах перебувало понад 1 мільйон хворих, у 2011 році зареєстровано 160 тисяч нових випадків онкологічних захворювань. За підрахунками Національного інституту раку, внаслідок смертності від цього захворювання працездатних українців щороку стає менше на 270 тисяч. Фахівці застерігають: це вже проблема національної безпеки.

Тим часом бурхливий технологічний розвиток ядерної медицини демонструють поки що тільки розвинені країни, де головний показник поступу вперед у цій царині — кількість радіологічних досліджень, що проводяться протягом року на 1 тисячу осіб, — становить у середньому 40–50. В Україні — не більше трьох. Також за розвиненої атомної науки і техніки ми за оснащеністю сучасним обладнанням для ядерної медицини відстаємо в 5–10 разів від світового рівня. Як виправити ситуацію? Відповіді на це запитання «УК» шукав разом з науковцями.

Флюорографія — не найкращий метод

Передовсім однією з головних проблем боротьби з раком у нашій країні вони вважають низький рівень своєчасної діагностики на І і ІІ стадіях захворювання, коли лікування найефективніше. В Україні онкозахворювання у 60% випадків діагностують на III–ІV стадіях хвороби.

— Радіологічні методи в медицині, які довели свою ефективність, не отримали належного поширення. За роки незалежності до нас, за скромними підрахунками, завезли сотні томографів, іноді незаконно. Всі вони були у вжитку, деякі з відпрацьованим терміном і нині дають високе навантаження на пацієнта, — зазначає президент Національної академії медичних наук України Андрій Сердюк. — У країні немає нормативної бази на завезене новітнє обладнання, для діагностики використовують малоінформативні стандартні методи — до 96%, високодозові флюорографічні методи — до 18% (навіть дітей направляють на флюорографію, хоч давно доведено, що це не найкращий метод дослідження). Частка цифрових технологій у наших медичних установах сягає лише 3%!

За словами директора Інституту ядерної медицини та променевої діагностики Ірини Дикан, значне відставання України в оснащенні медичних та науково-медичних закладів сучасним ядерно-медичним обладнанням і, як наслідок, — недостатнє число проведених діагностичних та терапевтичних процедур, спричинені низкою чинників. Крім морально застарілого та фізично зношеного обладнання, це й недостатній ліжковий фонд для лікування відкритими ізотопами та нерівномірний їх розподіл у регіонах, ігнорування внутрішнього науково-технічного потенціалу у виробництві радіодіагностичних систем та радіофармпрепаратів, брак єдиної системи підготовки медичних фізиків та інженерів для виробництва, експлуатації та сервісного обслуговування ядерно-медичного обладнання.

— Нині в Україні не виробляють жодного радіофармпрепарату, хоч маємо розвинену ядерну науку, вони завозяться з Узбекистану, Польщі, Чехії, Росії. Бракує виробництва прискорювачів медичного призначення для променевої та нейтронної терапії, позитрон-емісійних томографів (ПЕТ) та магніторезонансних томографів (МРТ), — констатує директор Інституту прикладної фізики НАН України Володимир Сторіжко.

Водночас у Європі та США спостерігається справжній бум розвитку центрів адронної терапії як одного з перспективних напрямів ядерної медицини. У Росії прийнято рішення про будівництво трьох центрів адронної терапії. Торік Президент України доручив уряду опрацювати питання щодо створення такої структури й у нас на базі Донецького протипухлинного центру. А в цьому році Кабмін схвалив Концепцію розвитку ядерної медицини на період до 2017 року. За словами міністра охорони здоров’я Раїси Богатирьової, в реалізації концепції головним є не стільки фінансовий ресурс, як кадровий, а особливо науково-технічний супровід розробок.

Чому така увага до адронної терапії?

Відомо, що рентгенівське випромінювання рівномірно діє як на хворі, так і на здорові клітини. Метод адронної терапії — це спосіб лікування онкологічних захворювань за допомогою опромінення ядерними частинками. Протони вдвічі-втричі зменшують променеве навантаження на нормальні тканини довкола пухлини порівняно з гамма-променями. Адронна терапія дає змогу впливати навіть на глибоко розташовані пухлини, в тому числі головного мозку, мінімально діючи на здорові.

Нині в системі охорони здоров’я є 98 комплексів для дистанційної гамма-терапії, з яких понад 50% випущені до 1990 року. За період 2004-2012 років введено в експлуатацію всього лише 12 лінійних прискорювачів. Із 47 апаратів для брахітерапії лише 9 є сучасними системами 2007-2012 років випуску. Єдина система «Кібер-ніж» встановлена в приватній клініці. У 2012 році променеву терапію отримали 87 400 хворих (до 57% від загальної потреби). Понад 50% процедур не відповідають міжнародним нормативам контролю якості.

Які потреби України в устаткуванні для ядерної медицини? За розрахунками експертів, згідно з рекомендаціями ВООЗ, нашій державі потрібно 640 МРТ, 100 гамма-камер і ОФЕКТ (однофотонна емісійна комп’ютерна томографія), 70 ПЕТ, 140 лінійних прискорювачів і 30 циклотронів — загалом на суму 11 540 мільйонів гривень. Відповідно обсяги терапевтичних процедур становитимуть: рентгенівська терапія на базі лінійних прискорювачів електронів — приблизно 100 тисяч процедур на рік, адронна терапія — 18 тисяч процедур на рік.

За даними офіційної статистики, станом на 1 січня 2013 року в Україні парк апаратури для радіонуклідних досліджень налічує 34 одиниці: гамма-камер — 24 (11 угорських гамма-камер виробництва 1970–80-х років; 13 планарних камер вітчизняного виробництва); 3 ОФЕКТ вітчизняного виробництва; 5 апаратів експертного класу, 2 сучасні гібридні системи ОФЕКТ/КТ. В Україні діє лише 7 центрів лікування відкритими ізотопами загальною потужністю 75 ліжок.

На думку наших учених, Україна має достатній науково-технічний потенціал і висококваліфіковані кадри в галузі ядерної фізики і фізики прискорювачів для створення вітчизняного конкурентоспроможного діагностичного й лікувального обладнання для ядерної медицини. Для цього варто об’єднати зусилля академічної і вишівської науки, профільних міністерств.

А відтак на часі — створення вітчизняної наукової і виробничої бази. Тим паче, що розробка і виробництво радіофармпрепаратів можлива в спеціалізованих центрах Інституту ядерних досліджень та Інституту прикладної фізики, а також ННЦ «Харківський фізико-технічний інститут». Доклінічні і клінічні дослідження під силу профільній академії та МОЗ.

Так, харків’яни в наступному році планують ввести в експлуатацію потужне джерело нейтронів на базі підкритичної реакторної збірки і прискорювача. В Інституті прикладної фізики заплановано спорудження електростатичного прискорювача «Пелетрон» для виробництва ультракороткоживучих радіоізотопів і проведення імітаційних експериментів з адронної терапії і розробки томографів нового покоління на основі фазового контрасту.

Розробку й виробництво гамма-камер та однофотонних емісійних томографів на високому рівні налагоджено в НТК «Інститут монокристалів». Там розроблено і впроваджено в медичну практику емісійні томографи ОФЕКТ, запропоновано нову ідеологію розвитку діагностичного напряму на основі застосування більш дешевих спеціалізованих гамма-камер замість універсальних багатофункціональних систем з високою вартістю. Вже нині обсяг щорічного виробництва цих систем може бути доведений до 50 одиниць.

Ці розробки за низкою показників мають конкурентні переваги перед закордонними аналогами.

Новий освітній напрям — медична фізика

Перший заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України Борис Гриньов зазначає, що наукові розробки у сфері ядерної медицини нині перебувають у жорсткій конкуренції. Цей глобальний ринок становить десятки мільярдів доларів. Тут у швидкому виграші опиняються лише абсолютно нові ідеї та напрацювання. Тому слід визначити конкретні наукові напрями, де українська наука може бути світовим лідером.

«Гадаю, науковий потенціал України вже нині може знайти свою нішу у сфері радіофармпрепаратів та спеціалізованих гамма-камер. За цими напрямами ми можемо запропонувати технічні рішення, не гірші за імпортні аналоги, а за ціною вигідніші», — вважає Борис Гриньов. До речі, Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України, який він очолює, впроваджує гамма-камери для українського ринку, до того ж установа є однією з основних у світі виробників сцинтиляційних детекторів для гігантів цього ринку Philips, Siemens та інших.

Організація виробництва найскладнішої електрофізичної апаратури — компактних циклотронів і лінійних прискорювачів, джерел нейтронів, ПЕТ і МРТ-томографів — можлива лише у співпраці з провідними закордонними виробниками. За досягнутими домовленостями з Держкорпорацією з атомної енергії РФ «Росатом» і Паливною компанією «ТВЕЛ» (Російська Федерація), для створення електрофізичного обладнання фахівці вважають за доцільне використати матеріальну базу одного з найбільших в Україні приладобудівних підприємств — ВАТ «Селмі». На його базі може бути створена низка стартап-компаній із провідними закордонними фірмами — Siemens, Philips, General Electric тощо.

Зважаючи на значний обсяг цілеспрямованих фундаментальних і прикладних досліджень у ядерній медицині, вчені вважають за доцільне розробити спільну цільову комплексну програму наукових досліджень НАН України та медичної академії.

— Ядерна медицина — це медицина XXI століття, адже її сучасні технології дуже високо підняли планку діагностики і терапії онкопатології, — каже директор Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України Василь Чехун. — Завдяки цим технологіям можна побачити пухлину розміром 1 мм (зауважимо: в одному кубічному міліметрі понад 100 тисяч клітин). У перспективі ми зможемо блокувати окремі клітини і навіть функцію окремих генів.

І насамкінець про кадрову проблему. Академік НАН України Леонід Булавін вважає, що потреби медичної фізики явно не задовольняє існуюча підготовка фахівців. Нині вона розпорошена в семи освітніх напрямах навчання. Але найбільше турбує те, що ця розпорошеність призвела до відриву від фундаментальної медичної фізики.

Що треба зробити? Учений впевнений, що системне рішення щодо підготовки кадрів — за урядом. Потрібно створити новий освітній напрям навчання — «медична фізика». До речі, Київський національний університет імені Тараса Шевченка став першим державним закладом, який пройшов ліцензування і готуватиме магістрів з медичної фізики.

Ірина НІКОЛАЙЧУК 
для «Урядового кур’єра»