Як отримати статус учасника бойових дій?

Консультує Денис ГРЕЧКО,
керівник управління проектами Павлоградського благодійного фонду «Горєніє»

Як отримати статус учасника бойових дій?

Наші знайомі, солдати із зони АТО, були серед тих, хто відступив під час бойових дій у Росію, коли не було іншого виходу. Ці хлопці були в зоні Антитерористичної операції майже півроку. Тепер кажуть, що їх розформовують, переводять в іншу бригаду, а статус учасників АТО чи статус учасників бойових дій вони не отримають. Що цим хлопцям потрібно зробити, аби все ж таки отримати цей статус? Якщо ніде не записано, що вони воювали в зоні Антитерористичної операції, то які документи їм слід надати для отримання такого статусу? Ми дуже за них переживаємо і сподіваємось, що юристи нам допоможуть роз’яснити ситуацію.

Юля і Наталя,
м. Новоград-Волинський, Житомирська область:

— Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. №413 затверджено Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.

Пунктом 2 зазначеного порядку визначено, що статус учасника бойових дій надають:

військовослужбовцям (резервістам, військовозобов’язаним) та співробітникам Збройних сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Держспецтрансслужби, особам рядового і начальницького складу, військовослужбовцям, співробітникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв’язку, ДСНС, ДПтС, військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення Антитерористичної операції.

Пунктом 4 зазначеного порядку визначено, що підстава для надання особам статусу учасника бойових дій — це документи про безпосереднє залучення до виконання завдань Антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення Антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у разі безпосередньої участі в Антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень). Тобто для підтвердження участі у виконанні завдань Антитерористичної операції потрібно мати будь-які письмові докази.

Командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники установ, закладів у місячний строк після завершення особами виконання завдань Антитерористичної операції в районах її проведення зобов’язані подати на розгляд комісій, утворених у міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади чи інших державних органах (далі — комісія), у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, в складі яких проходили службу чи працювали особи, довідки та документи, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. Зазначені комісії вивчають отримані документи, та в разі їх комплектності, направляють на розгляд Міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій.

Міжвідомча комісія розглядає документи, надіслані комісією, і в разі потреби заслуховує пояснення осіб, стосовно яких їх було подано, а також свідків і представників державних органів та в місячний строк з дня надходження документів приймає рішення щодо надання статусу учасника бойових дій.

У разі відмови командира подавати відповідні документи у визначені комісії особа, яка брала участь у проведенні Антитерористичної операції, може подавати документи самостійно. Якщо комісія відмовила у наданні статусу учасника бойових дій, таке рішення можна оскаржити в судовому порядку.

Отже, вам необхідно зібрати якомога більше доказів виконання вашими знайомими завдань Антитерористичної операції (це — будь-які письмові розпорядження, графіки пересування, копії наказів тощо) та забезпечити їх показами свідків. Потім слід звернутися до командира частини з вимогою щодо подання відповідних документів на розгляд комісії. Рекомендую робити це письмово — з обов’язковою відміткою про отримання заяви командуванням військової частини, або направити лист поштою (з описом наданих до заяви документів).

Отримавши відмову (або не отримавши відповіді), ви маєте право звернутися в комісію самостійно, надати всі наявні документи та підтвердити вашу позицію показами свідків. Якщо буде відмовлено в отриманні статусу учасника бойових дій, то необхідно негайно (щоб не пропустити терміни оскарження) звернутися до юриста для оскарження рішення такої комісії в судовому порядку.

Як виписати з квартири чужих дітей?

Мій батько проживає у неприватизованій квартирі, і так сталося, що на прохання однієї жінки, притому сторонньої людини (навіть не родички), він прописав туди двох її неповнолітніх дітей, до яких теж не має жодного стосунку. Вони ніколи там не проживали і нині не мешкають там, але й не виписуються. Неможливо їх умовити це зробити. Ось так батько постраждав за свою доброту. Чи є можливість виписати цих зовсім сторонніх йому дітей, і що потрібно для цього зробити?

Катерина Васильєва,
м. Київ:

— Вочевидь ваш батько потрапив у не дуже просту ситуацію. Для зняття неповнолітніх дітей з реєстраційного обліку в квартирі потрібно в першу чергу знайти дитині рівнозначне житло — як за умовами проживання, так і з відповідною площею. Площа має бути рівнозначною або більшою, але в жодному разі не меншою.

Для зняття неповнолітньої дитини з реєстраційного обліку потрібно подати такі документи:

♦ заява одного з батьків або законного представника про зняття з реєстрації місця проживання (за заявою особи знятися з реєстрації можна одночасно з реєстрацією за новим місцем проживання) чи від самої дитини, якщо їй виповнилося 14 років;

♦ свідоцтво про народження або свідоцтво про громадянство України;

♦ документи про одруження/розлучення батьків;

♦ підтвердження нового місця реєстрації дитини;

♦ погодження органів опіки і піклування (зняття з реєстрації за місцем проживання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб, стосовно яких встановлено опіку чи піклування).

Якщо особи добровільно не бажають зніматися з реєстраційного обліку в житловому приміщенні, справу потрібно вирішувати у суді, подаючи позовну заяву «Про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку».

Однак з огляду на те, що йдеться про неповнолітніх дітей, отримати позитивне рішення суду буде проблематично, оскільки органи опіки і піклування навряд чи видадуть таке погодження без забезпечення нового рівноцінного місця реєстрації дитини.

Чи може неповнолітній стати підприємцем?

Чи може оформитись як суб’єкт підприємницької діяльності особа, якій нині тільки 16 років? Хлопець учиться в професійному училищі, але вже хоче заробляти. Якщо можна, то які нюанси такого оформлення?

Володимир ДУБОВИК,
м. Київ:

— Ст. 50 Цивільного кодексу встановлює, що право на підприємницьку діяльність може отримати лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Повну цивільну дієздатність фізична особа набуває у 18 років або з дня реєстрації шлюбу до досягнення 18 років.

Водночас Цивільний кодекс передбачає випадки і порядок надання повної цивільної дієздатності і неповнолітній особі. Зокрема її можуть отримати: фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і працює за трудовим договором, а також неповнолітня особа, котра записана матір’ю або батьком дитини; фізична особа, яка досягла шістнадцяти років і хоче стати підприємцем. Причому в перших двох випадках право повної цивільної дієздатності надають за рішенням органу опіки та піклування за заявою заінтересованої особи і письмовою згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальника (у разі відсутності такої згоди її можна надати за рішенням суду). В останньому випадку настання повної цивільної дієздатності пов’язане з моментом державної реєстрації фізичної особи як підприємця, однак цьому обов’язково передує письмова згода на це батьків (усиновлювачів), піклувальника або органу опіки та піклування. У разі закінчення трудового договору та припинення фізичною особою підприємницької діяльності надана їй повна цивільна дієздатність зберігається (ст. 35 Цивільного кодексу). 

Шановні читачі «Урядового кур’єра»!
Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», можете надіслати його на адресу: редакція газети «Урядовий кур’єр», вул. садова, 1, м. Київ, 01008 або на електронну скриньку az@ukcc.com.ua

Матеріали підготувала Інна КОСЯНЧУК,«Урядовий кур’єр», 
за підтримки Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги