Станом на сьогодні підприємство не працює (не має змоги працювати) у зв’язку з тим, що запроваджено карантин. На підприємстві 25 працівників. Яких заходів повинен вжити керівник і як організувати роботу на час карантину?
В. Сігнаєвський,
м. Київ
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року та постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі постанова КМУ) з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.
У подальшому уряд вніс зміни до постанов №211, №215, №239, №228, №287, №291, що стосуються продовження обмежувальних заходів в Україні до 24 квітня 2020 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03. 2020 № 530-IX,було внесено зміни до законодавчих актів України, пов’язаних із веденням карантину.
З огляду на вищезазначену ситуацію щодо гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, роботодавець (керівник підприємства) повинен ухвалити рішення для подальшої роботи (ведення бізнесу) та визначити шлях (умови) спілкування та робочих відносин з працівниками.
Керівник підприємства, якщо на нього не розповсюджуються обмеження, встановлені п.п. 3 п.2 у редакції постанови КМУ від 25.03.2020 № 239, то робота всіх інших підприємств, установ та організацій прямо не забороняється, і вони можуть надалі працювати в умовах карантину. Зашкодити підприємству в таких умовах можуть тільки обмеження в роботі громадського транспорту, які унеможливлюють своєчасне прибуття на робоче місце працівників.
З огляду на вищевикладене керівник підприємства може прийняти рішення, як підприємство здійснюватиме свою діяльність, а саме: у звичайному режимі, в режимі неповного робочого часу та у форматі дистанційної (надомної) роботи чи на підприємстві на певний час (період карантину) буде запроваджено простій, зокрема простій для окремих відділів, підрозділів та працівників; надання неоплачуваних відпусток; надання оплачуваних відпусток.
Отже, розглянемо докладніше кожен випадок.
1) Якщо працівники не мають змоги виконувати свої обов’язки (роботу яких дистанційно чи на робочому місці організувати неможливо, а правом на відпустку вони не скористалися), роботодавець (керівник підприємства) має право оголосити наказом по підприємству для таких працівників простій.
Відповідно до ст. 34 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП), простій — це зупинення роботи, спричинене відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівників можна перевести за їхньою згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Звертаємо увагу: карантин — це умова, не пов’язана з так званими виробничими заходами роботодавця, і не потребує складання будь-яких актів у зв’язку з потребою ввести простій. Як і не потребує персонального окремого письмового повідомлення працівників про введення простою на підприємстві. Керівник повинен запровадити простій, видаючи відповідний наказ, і ввести його в дію. Цей наказ може стосуватися і всього підприємства, і окремих його структурних відділів та працівників.
Простій може бути оголошено і для окремих груп працівників, і на підприємстві загалом.
Якщо простій оголошено в організації, то оголошують його для всіх категорій працівників, окрім тих, які за посадовими обов’язками (робочими інструкціями) мають забезпечувати життєдіяльність організації (підтримання у робочому стані комунікацій та мереж), її охорону, нарахування працівникам заробітної плати (зокрема і за час відпусток, і за час простою), документально оформляти управлінські рішення щодо кадрових процедур (прийняття, звільнення працівників, надання їм відпусток, переведення/переміщення, у тому числі і на час простою, тощо). Навіть під час простою в організації мають перебувати категорії працівників, які шукають шляхи усунення причин, що спричинили простій. До таких працівників належить керівник підприємства.
Ст. 113 КЗпП визначено порядок оплати часу простою, а також при освоєнні нового виробництва (продукції).
Під час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Якщо під час простою для всіх або окремих відділів або працівників з’явиться робота, простій буде припинено.
2) Керівник підприємства на період карантину може запропонувати надати відпустку в порядку ст. 84 КЗпП та розділу VI Закону України «Про відпустки» (далі закон) без збереження заробітної плати.
У випадках, передбачених ст. 25 Закону України «Про відпустки», працівникові за його бажанням надається в обов’язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати, який доглядає дитину на весь час карантину. Така відпустка надається для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину.
У разі надання відпустки без збереження заробітної плати за згодою сторін в порядку ст. 26 закону за сімейними обставинами та з інших причин працівникові може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більш як 15 календарних днів на рік.
У разі встановлення Кабінетом Міністрів України карантину відповідно до Закону України«Про захист населення від інфекційних хвороб» термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається у загальний термін, встановлений частиною першою цієї статті. Умовами надання такого виду відпустки за сімейними обставинами є, зокрема, відсутність залежності від віку дитини.
Керівник підприємства може запропонувати додаткову відпустку працівникам в порядку ст. 19 Закону «Про відпустки».
Проте згідно з вищезазначеною статтею, додаткова відпустка може бути надана виключно працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину— особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи. Ця додаткова відпустка оплачувана.
Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері, батькові дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (зокрема в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, чи одному із прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП України). За наявності кількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.
3) Керівник підприємства може запровадити дистанційну (надомну) роботу для окремої категорії працівників.
Відповідно до п.п.1 п.2 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX, передбачено встановити, що на період карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), роботодавець може доручити працівникові, зокрема державному службовцеві, службовцеві органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома. У цьому разі необхідно видати наказ про запровадження дистанційної роботи на період карантину для працівників підприємства або окремої категорії працівників, відділів тощо.
У письмовій заяві працівника про запровадження дистанційної (надомної) роботи необхідно обов’язково зазначити адресу робочого місця, тобто адресу, де працює працівник і проживає, і прохання самого працівника встановити йому можливість працювати вдома.
Керівник підприємства, який має ще й трудові договори, повинен створити для працівників, яким встановлено дистанційну (надомну) роботу, додаток до трудового договору із внесенням відповідних доповнень, яким зафіксувати зміну робочого місця (зазначити адресу робочого місця, тобто адресу, де працює працівник і проживає).
З огляду на вищевикладене робочий час із працівниками в умовах карантину необхідно насамперед прописувати у трудових договорах або визначати наказом по підприємству.
4) Керівник вирішив залишити роботу підприємства у звичайному режимі. Робота у звичайному режимі передбачає, що всі працівники присутні на робочих місцях та отримують заробітну плату згідно зі штатним розписом.
Проте під час карантину вважаємо за доцільне оформити на підприємстві розпорядчий документ, зокрема наказ, яким підприємство вчиняє певні розпорядчі дії для працівників, пов’язані зі станом їхнього здоров’я або спілкування з особами, що викликають у них підозру щодо стану здоров’я, і визначити умови й розпорядчі дії, кроки, як діяти в цій ситуації. Зокрема терміново повідомити керівника підприємства або обрати варіант залишитися вдома і працювати дистанційно, повідомивши про це керівника підприємства.
5) Керівник підприємства встановлює неповний робочий час для працівників.
За угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом можна встановлювати під час прийняття на роботу або згодом неповний робочий день чи неповний робочий тиждень. На прохання вагітної, жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину з інвалідністю, зокрема таку, що перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в цих випадках провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Робота на умовах неповного робочого часу не має наслідком будь-яких обмежень трудових прав працівників. У заяві працівника, а в подальшому і в наказі необхідно чітко зазначити кількість робочих днів за тиждень, години початку та завершення робочого часу, наявність або відсутність перерви.
Чи може керівник підприємства змінювати режим його роботи без внесення змін до Правил внутрішнього трудового розпорядку?
В. Омельченко,
м. Черкаси
Відповідно до п.п.2 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX, передбачено встановити, що на період карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), власник підприємства, установи, організації або уповноважений орган може змінювати режим роботи органів, закладів, підприємств, установ, організацій зокрема щодо прийому та обслуговування фізичних і юридичних осіб. Інформацію про такі зміни слід доводити до відома населення з використанням вебсайтів та інших комунікаційних засобів.
Для зміни режиму роботи підприємства необхідно видати наказ. У ньому слід чітко зазначити, що зміна режиму роботи встановлюється/запроваджується під час карантину у зв’язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та у зв’язку із постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»від 11.03.2020 № 211 із змінами та доповненнями від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239.
Тобто під час карантину керівник підприємства може змінювати режим його роботи.
Чи можу оформити щорічну відпустку за графіком, якщо всім працівникам на підприємстві оголосили простій у зв’язку з карантином?
І. Кондратенко,
м. Одеса
Якщо на підприємстві оголошено простій у зв’язку з постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11.03.2020 № 211 із змінами та доповненнями від 16.03.2020 № 215 та від 25.03.2020 № 239 про встановлення на всій території України карантину, а працівник звернувся до роботодавця із заявою про надання щорічної відпустки згідно з графіком, роботодавець (керівник підприємства) зобов’язаний надати таку відпустку. Оплата відпускних проводиться в загальному порядку.
Для оформлення цього наказу для одного працівника, в якого є право на щорічну відпустку за графіком, оголошувати/скасовувати простій на підприємстві не потрібно, якщо підстави для простою на підприємстві не закінчилися.
Підкажіть, будь ласка, чи справді під час карантину заборонено перевірки.
О. Міняйло,
м. Житомир
Відповідно до п.п. 4 п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020 № 530-IX, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Запитання можете надсилати на електронну адресу: expert@ukcc.com.ua
Ми в Google+