Життя складне й непередбачуване. Інколи від нас ідуть в інший світ близькі та рідні. Часто це трапляється неочікувано. Підготуватися до таких моментів неможливо. Тоді більшість людей не може думати ні про що. Особливо про юридичні тонкощі, які необхідно владнати після смерті людини. Тож що робити, якщо спадкодавець оформлював право власності, наприклад, на будинок, але раптово помер? Можливо, комусь скажуть, що все втрачено, але це не так.
Звертатися по оформлення спадщини потрібно протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця. «Право власності за померлим спадкодавцем реєструють на підставі заяви спадкоємця. Для цього необхідно подати документи, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухомість, — каже заступник міністра юстиції Павло Мороз. — Ще необхідно подати витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної справи і документ, що містить відомості про склад спадкоємців.
Обмежені терміни
Останній має видати нотаріус чи уповноважена на це посадова особа органу місцевого самоврядування, яка завела відповідну спадкову справу. Реєстратор вносить до Державного реєстру прав відомості про спадкодавця з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої людини».
Якщо є кілька об’єктів нерухомості, розташованих на різних територіях — приміром, в АР Крим, місті Києві тощо, то права реєструють у в межах однієї з територій, обраних заявником. Необхідно знати, хто саме може проводити реєстрацію. Це робить за заявкою державний реєстратор у межах області, де розташоване майно. Але варто наголосити, що реєстрацію прав у результаті вчинення нотаріальної дії з нерухомістю, об’єктом незавершеного будівництва проводить лише той нотаріус, який оформляв документи попередньому власникові. З огляду на розташування нерухомого майна зареєструвати право власності за померлою людиною може нотаріус, який відкрив спадкову справу. Для спадкоємця такий варіант буде найзручнішим.
Але в житті трапляється різне. Після смерті людини може з’ясуватися, що в неї кілька спадкоємців і один без згоди другого відкриває спадкову справу. Але цей другий хоче змінити нотаріуса для оформлення права власності. Що ж робити в цьому разі?
Павло Мороз каже, що спадкову справу заводять за місцем відкриття спадщини на підставі поданої першої заяви про її прийняття. «Під час заведення спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність справи, договору, заповіту. Спадкові справи, відкриті з порушенням вимог Цивільного кодексу, слід передати за належністю нотаріусу, до компетенції якого входить їхнє ведення, — наголошує Павло Мороз. — Аналогічні дії й під час встановлення одночасного відкриття кількох спадкових справ».
Якщо ж один із спадкоємців забажає оформлювати спадщину в іншого нотаріуса, то в нього нічого не вийде, бо чинне законодавство не передбачає передачі спадкової справи від одного нотаріуса до іншого.
Першочергові претенденти
Передовсім право на спадкування мають діти спадкодавця, зокрема зачаті за його життя і народжені після смерті, а також той із подружжя, хто пережив померлого, і батьки. Потім на черзі — рідні брати та сестри спадкодавця, баба і дід з боку матері й батька. Третя черга — рідні дядьки й тітки спадкодавця, четверта — ті, хто жив з ним однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини. У п’ятій черзі інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, а також його утриманці, які не були членами сім’ї.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга одержує право на спадкування в разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Недавні події на сході України внесли корективи в життя людей. Траплялося, що спадкову справу відкрили на території так званих ДНР та ЛНР, і тепер люди не знають, чи можуть отримати спадщину.
«Державні нотаріальні контори Донецької та Луганської областей, що були розташовані на тимчасово не контрольованій території, переміщені в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі, — роз’яснює Павло Мороз. — А ось архіви державних нотаріальних контор, які переїхали, залишились у приміщеннях, розташованих на тимчасово не контрольованих територіях. Доступу до цих архівів, а також до державних нотаріальних архівів Донецької та Луганської областей, нема зі зрозумілих причин — у зв’язку із захопленням цих приміщень представниками незаконних озброєних формувань. А через це видати свідоцтво про право на спадщину за спадковими справами, заведеними у цих нотаріальних конторах, неможливо».
Визнати право власності на спадкове майно в порядку спадкування спадкоємець може шляхом звернення до суду з позовом.
Якщо спадкову справу було заведено у приватного нотаріуса, ситуація аналогічна. Тобто нині доступу до архівів приватних нотаріусів, які працювали чи працюють на територіях населених пунктів, де органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, немає. Оскільки архіви залишились у приміщеннях розташованих на тих територіях.
Також тимчасово припинено доступ нотаріусів до єдиних та державних реєстрів інформаційної системи Мін’юсту. Передовсім ідеться про Державний реєстр обтяжень рухомого майна, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно, Спадковий реєстр, Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів та до Єдиного реєстру довіреностей до закінчення антитерористичної операції на сході України.
«Для вирішення питання з оформлення спадкових прав спадкоємець може звернутися до суду для визначення права власності на спадкове майно в порядку спадкування, — продовжує посадовець. — Варто знати, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця такого права. Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, жодним терміном не обмежена».
Останнім часом деяких нотаріусів позбавляють профільного свідоцтва. У підсумку такий фахівець більше не може займатися нотаріальною діяльністю. У такому разі він повинен передати справи до нотаріального архіву області чи Києва. А коли людина звертається до іншого нотаріуса, щоб отримати свідоцтво про право на спадщину, нотаріус витребовує справу з архіву і разом з відповідними документами оформлює спадщину.