Непоодинока ситуація: студент закінчує навчання з високими оцінками, а на роботу влаштуватися не може. Витрачені роки, бюджетні або власні кошти, розбиті мрії. Стан вітчизняної економіки ще такий, що не може прийняти всіх випускників. Та й керівники виробничих та інших структур шукають фахівців із досвідом роботи, якого у випускників зазвичай немає. Як же їм знайти себе на ринку?
Гнучка система підготовки
Один з напрямів — дуальна освіта. В її основі лежить тріада наука — навчання — практика. Їх поєднання дає змогу молодому фахівцеві одразу стати затребуваним.
— Нині відбуваються технологічні прориви в багатьох галузях знань. Тому випускникові вишу впродовж трудового життя доводиться змінювати не лише місце роботи, а й професію, — каже ректор Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» член-кореспондент НАНУ Євген Сокіл. — Тож у нас розроблено гнучку систему підготовки «Фахівець ХХI століття». Вона ґрунтується на поглибленому вивченні математичних, гуманітарних, інформаційних дисциплін, іноземної мови, вміння працювати з людьми. У підсумку випускник отримує базу, яка дає йому переваги в умовах ринку, що змінюється.
Триває така підготовка і на кафедрі програмної інженерії та інформаційних технологій управління, де готують фахівців у галузі інформаційних технологій. Її викладачі контактують з десятком фірм і з огляду на їхні зауваження вчасно вносять корективи в навчальні плани, навіть якщо їх складено за прикладом провідних аналогічних вишів США і Європи. Так з’явилися дисципліни: формування і розвиток команд IT-проекту, методи і моделі управління сучасними бізнес-системами, основи проектування інтелектуальних систем та інші.
На старших курсах частину занять проводять на підприємствах викладачі НТУ «ХПІ» і практики. Це підвищує рівень кваліфікації викладачів. Але головне — скорочує час адаптації випускників на місці роботи. Вони тут свої. Багато вміють, тож значна їх частина надалі добре заробляє. Але спочатку відбувається жорсткий добір студентів, їх тестування. Найздібніші, а таких зазвичай 25%, починають співпрацювати з фірмами вже на другому курсі, на третьому їхня кількість збільшується до 35%, на четвертому — до 75. Знаходять роботу й інші студенти, хіба, можливо, не таку грошовиту і творчу.
Ще й додатковий стаж
— Для студентів, окрім прискорення адаптації в практичній діяльності, така співпраця — ще й додатковий стаж, який сприяє подальшому професійному зростанню, — розповідає завідувач кафедри програмної інженерії та інформаційних технологій управління професор Михайло Годлевський. — Це спонукає молодь серйозніше ставитися до навчання. Вона знає, що не залишиться на вулиці, а вимоги до роботи високі. Тож три чверті студентів закінчують навчання в магістратурі тільки на 5 і 4. Така сама кількість випускників упродовж перших двох років роботи виростає на посадах, і в них збільшується зарплата.
Вони затребувані і в іноземних фірмах. Але у світі триває глобалізація економіки, створення транснаціональних компаній, у які входитимуть і українські структури. У добу інформаційних технологій не обов’язково працювати тільки на вітчизняного виробника. Можна жити в Україні, а працювати, скажімо, з аргентинським підприємством. Так отримуємо зайнятість наших фахівців. А їхня успішна робота у престижних фірмах створює позитивний імідж нашій державі. Тішить і те, що з’явився запит на інженерів, здавалося б, непрестижних спеціальностей: зварювальників, фахівців штампувального виробництва. Старі кадри йдуть на пенсію, їм потрібна заміна. Кадровики охоче візьмуть випускника з новими знаннями, якщо він сумлінно навчався.
Чи доцільно культивувати вузькі фахи?
Сучасний студент прекрасно володіє комп’ютером, що дає змогу знаходити в інтернеті відповідні розробки, а не винаходити велосипеди, ухвалювати оптимізаційні рішення. Інформаційному пошуку сприяє і знання випускниками іноземних мов.
— Студенти повинні брати до уваги, що крім практичного досвіду, працедавці звертають увагу і на оцінки в дипломі, рівень культурного розвитку і навіть наявність водійських прав, — зауважує завідувач кафедри економіки підприємств і інвестицій Львівської політехніки професор Василь Козик. — Такі дані ми отримали на основі аналізу працевлаштування випускників європейських університетів. Враховують і престижність вишів.
Міністерству освіти і науки слід ретельніше підходити до встановлення плану прийому за окремими спеціальностями. Скажімо, збільшується кількість бюджетних місць на менеджерські спеціальності. А на такі дуже потрібні фахи широкого профілю, як економіка підприємства, маркетинг тощо — скорочується.
У США, наприклад, використовують інший підхід до підготовки менеджерів. Їх підбирають із конструкторів, технологів, що пропрацювали 5—7 років, добре показали себе в основній роботі й продемонстрували управлінські здібності. Вони здобувають другу менеджерську освіту. Саме з таких виростають справжні організатори виробництва.
Виш — ґрунтовна школа, але існують структури, які можуть доповнити знання, здобуті там. Наприклад, в українському представництві компанії ІВМ у Києві є комплекс ліцензійних програм для навчання і студентів старших курсів, і випускників вишів з урахуванням досягнень четвертої технологічної революції — нової когнітивної, розумної ери мислення. Слухачі можуть навчатися рік або півроку і після тестування отримують відповідні сертифікати. Найуспішніших запрошують на роботу в представництво.
— Можемо узяти на роботу щороку 15—20 осіб, — розповідає керівник центру Олександр Данько. — Приблизно таку кількість слухачів за нашою рекомендацією беруть на роботу в інших організаціях. Поки що на інформацію центру переважно відгукуються кияни. Але дорога відкрита і для молодих представників усіх міст і населених пунктів країни.
Не всім структурам, що надають підтримку молодим, вдається допомогти їм з роботою. Понад 20% безробіття молоді в Україні та Європі пояснюється ще й тим, що працедавці не хочуть брати на роботу осіб без навичок. Тож у Харкові за сприяння облдержадміністрації з ініціативи бізнес-центру й кафедри економіки і менеджменту Національного університету ім. В.Н. Каразіна створили структуру, яка сприяє набуттю студентами відповідних навичок. Її працівники досліджують потреби фірм, напрями, які їх цікавлять. Серед студентів проводять конкурси на виконання затребуваних робіт. Найкращі преміюють і рекомендують до впровадження. Та не в усіх суб’єктів підприємництва є вакансії. Але переможці конкурсів отримують документ про вміння розв’язувати непрості практичні завдання. Це також допомагає у працевлаштуванні.
— Підсумки запропонованого заходу перевершили наші очікування, — резюмує співробітник бізнес-центру Харківського університету Євген Уралов. — Зі 105 учасників, що представили торік свої роботи, 80% зацікавили підприємців. Більшість запросили на роботу. Тож розширюємо коло учасників, зокрема запрошуємо до участі студентів з інших міст України.
Центр кар’єри консультує студентів
В НТУ «ХПІ» створено систему цього напряму. Працює центр кар’єри, куди майбутні випускники надсилають резюме, які розміщують на сайті працевлаштування Харківської держадміністрації. Працедавці надсилають у «Кар’єру» пропозиції.
— Студенти звертаються до нас по консультації, як написати резюме, і з інших питань, — розповідає співробітник центру Алла Вус. — Ми розповідаємо, як поводитися на співбесіді із працедавцями. Проводимо індивідуальний підбір вакансій шляхом контактів із представниками замовників.
Щорічно у виші централізовано і на випускаючих кафедрах проводять ярмарки фахівців.
— Цього року більш як 60 представників працедавців прийшли до нас на ярмарок, — розповідає Євген Сокіл.
Ці та інші заходи дали змогу Харківській політехніці працевлаштувати значну кількість випускників. Таку ініціативу підтримало й Міністерство освіти і науки.
Але й самі працедавці повинні підвищувати активність, сприяти практичному освоєнню молоддю обраної професії. У цьому плані заслуговує на увагу досвід одного з харківських підприємств, де випускникам вишів пропонують спочатку попрацювати майстрами. Такий підхід має важливе значення в пізнанні виробництва і в тому сенсі, що майбутній керівник дізнається про життя колективу, прагнення людей, їхні інтереси. Такий шлях пройшли, наприклад, двоє випускників НТУ «ХПІ». Нині вони стали начальниками цехів.
Насамкінець. Зрозуміло, молоді хочеться отримати все й одразу. На жаль, так буває далеко не завжди. Тому варто погоджуватися спочатку на не завжди престижну посаду і відповідну оплату, якщо є перспектива зростання. Нині набувають поширення тимчасові роботи. Від них теж не варто відмовлятися, бо з позитивними рекомендаціями легше влаштуватися на постійну роботу.
До мене звертаються представники фірм, заводів з проханнями: «Нам потрібні двоє фахівців. Порекомендуйте на переддипломну практику чотирьох студентів. За цей час придивимося, підберемо найкращих». Ринок — це конкуренція, вибір, про що слід пам’ятати. У суспільстві набуває ваги тенденція підвищення відповідальності особи за свою долю. Для молодих головне на цьому шляху — здобути високоякісну освіту. Саме це один із найважливіших конкурентних чинників сучасного світу.
Розглянуті напрями не гарантують місця роботи всім випускникам вишів. Але вони збільшують частку тих, хто знайде себе в Україні. З передбачуваним, нехай невеликим зростанням економіки, їхня кількість має збільшитися. На це сподіваємося.
Анатолій ЯКОВЛЄВ,
завідувач кафедри Національного технічного університету
«Харківський політехнічний інститут», професор,
для «Урядового кур’єра»