У мене акції, які проводять у наших великих мережевих супермаркетах, здавна викликають підозри. Тому я на них давно «не ведусь». Проте новий супермаркет, який відкрився в одному з торгових центрів у самому серці столиці, перевершив себе: там примудрилися «наколоти» навіть бувалого та уважного в плані захисту своїх прав споживача.
А розпочалася історія звичайно. Колега прийшла з нового супермаркету і похвалилася, що купила дві банки кави за ціною однієї. Звісно, пропозиція дуже спокуслива, але пам’ятаючи, що безкоштовний сир буває лише у мишоловці, йду до супермаркету і намагаюся з’ясувати, в чому підступ. Ну, не працюватимуть бізнесмени собі у збиток!
У супермаркеті банки з кавою крутила так і сяк: і термін придатності нормальний, і ціна справді низька, і кава відомої торгової марки, і пошкоджень на пакуванні немає. Тож купила акційну каву. В офісі ще раз уважно роздивилася покупку і не знайшла в ній недоліків. Тому почала вірити в дивовижні акції.
А коли супермаркет анонсував нові акційні пропозиції, пішла на шопінг одразу з двома колегами. В магазині кожна обрала свій акційний продукт і дружно пішли розраховуватися на касу. І ось тут розпочалося найцікавіше.
Першою розраховувалася колега, яка взяла акційне вино й маслини. Якщо вино пробили зі знижкою, то маслини — ні. Касир одразу спитала, чи будете купувати маслини, адже ціна на них замість анонсованих 7,99 гривні становить 15 гривень з копійками. На запитання, що це таке, касир відповісти не змогла — мовляв, я лише пробиваю і розраховую. Наступною в черзі була я з акційним чаєм. Мені теж замість анонсованих 12,49 гривні пробили 15 гривень із копійками. Третьою розраховуватись мала колега, яка спокусилася на оселедець по 15,49 гривні, але в чекові з’явилася вдвічі більша цифра!
Розуміючи, що хтось один із нас міг помилитися, але ж не всі одразу і не з різними продуктами, ще раз перевіряємо. Справді, біля стелажа з акційним чаєм є відповідна жовтенька етикетка, де вказана нижча ціна, з оселедцями та маслинами — аналогічно. Озброївшись чеками й листівкою, в якій рекламують акційні товари, йдемо до адміністрації супермаркету. І тут з’ясовується найцікавіше: акція є, однак товари ми обрали не зовсім ті. Тобто маслини акційні були, але нині акційний цінник стоїть біля тих, які продають за звичайною ціною: в акційній банці 300 грамів маслин, а в тій, що стоїть на прилавку, — 400. А те, що банки ідентичні, і єдине що їх відрізняє, — вага, вказана дуже дрібним шрифтом, читати треба уважніше.
З чаєм та оселедцем те саме. На запитання, чому акційні етикетки не замінили на звичайні, почули риторичну відповідь: не встигли. Проте не встигли це зробити не на одному продукті, а на кількох і дуже різних. І навіть після того, як ми з колегами вказали на «помилкові» цінники, їх ніхто не побіг міняти. Щоправда, мені як бувалому споживачу здається, що адміністрація має не таку вже й погану пам’ять, тому нічого вони не забули. Це просто акція у них така: зроби з покупця лоха.
І хоч з юридичної точки зору до супермаркету претензій не можна висунути, і скаржитися в уповноважені органи начебто немає на що, але дурять тут майстерно. Адже не всі покупці уважно вивчають чеки біля кас магазину і багато хто купує «акційні» товари за неакційними знижками. Саме на це і розраховують.
…Після відвідин цього супермаркету стала зрозумілою суть акції: виклич довіру в покупця і надури його наступного разу.