Тим із нас, хто по-справжньому піклується про здоров’я, хоче довго жити й не хворіти, фахівці в галузі харчування наполегливо радять якомога більше споживати свіжої продукції садівництва. Тому що звичайні яблука, якщо їх їсти щодня, не тільки збагатять організм корисними вітамінами, пектинами, амінокислотами, легкозасвоюваними вуглеводнями, а й захистять від грипу та застуди, зміцнять імунітет. У яблуках знайшли молодильну речовину біотин.

Розробили вже навіть річну норму споживання яблук на душу населення — 45 кілограмів. Стільки людина має з’їдати і ягід.

Відновлюють втрачене

Споживачі із країн ЄС щорічно купують понад 75 мільйонів тонн різноманітних фруктів, зокрема близько 23 мільйонів тонн імпортованих — екзотичних і традиційних. У США обсяги споживання продукції садівництва населенням не менші а, можливо, й більші.

А ось в Україні внаслідок швидкої трансформації розподільчо-планової системи до ринкової та недосконалого механізму приватизації багаторічних насаджень у промисловому садівництві склалися негативні тенденції: донедавна щороку істотно зменшувалися обсяги виробництва плодів і ягід, різко скоротилися площі насаджень, до критичного рівня знизилися темпи їх відтворення. Тільки за період із 1991-го по 2007 рік площа плодоягідних насаджень на сільськогосподарських підприємствах скоротилася на 73,3%. Її скорочення тривало й у наступні роки.

Унаслідок українці споживають у середньому близько 30 кілограмів садовини на особу за рік, тобто удвічі менше, ніж європейці. Хоч Україна має значні переваги перед європейськими державами за природно-економічним потенціалом для промислового садівництва. У нас можна успішно вирощувати всі плодові та ягідні культури помірного клімату.

Передовсім це стосується лісостепової Полтавщини, природно-економічні умови якої досить сприятливі для успішного розвитку садівництва. В області достатньо водних ресурсів, порівняно з іншими регіонами не такі високі літні та помірні зимові температури. Тамтешні землі мало забруднені шкідливими речовинами, а радіаційний фон у межах природного. Край майже не забруднено пестицидами. Такий екологічний стан ґрунтового покриву області дає змогу вирощувати екологічно чисту продукцію садівництва.

Нині на Полтавщині садівництво відроджують. Початок цьому поклала галузева програма розвитку садівництва України на період до 2025 року. Значною мірою цьому посприяла й регіональна програма розвитку та підтримки аграрного комплексу Полтавщини за пріоритетними напрямами, яка була чинною з 2016-го по 2020 рік. Цей документ розробили для підтримки зайнятості сільського населення, створення додаткових можливостей розвитку індивідуальних домогосподарств, малого та середнього аграрного бізнесу, поліпшення розвитку села та підвищення якості життя в сільській місцевості.

Заступник директора департаменту агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації Олег Палій розповів «Урядовому кур’єру», що в межах цього проєкту на Полтавщині додатково посадили 65 гектарів плодово-ягідних насаджень, 15 гектарів ягідників сертифікували на виробництво органічної продукції, яку постачають у країну Європейського Союзу.

2020 року цією програмою скористалися вісім господарств, які посадили 10,5 гектара ягідників та отримали з обласного бюджету понад 381 тисячу гривень.

Аналогічну програму в області розробили й на 2021—2027 роки.

Державною програмою підтримки розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства 2020 року на Полтавщині скористалися дев’ять господарств, які заклали 35 гектарів плодово-ягідних насаджень та отримали з державної скарбниці 3,3 мільйона гривень.

Від соків рум’яні щоки

Усього на Полтавщині під плодово-ягідними культурами плодоносного віку зайнято приблизно 5,5 тисячі гектарів. На сільськогосподарських підприємствах — 970 гектарів, із них 780 гектарів, або 80,4% площ, — за інтенсивними технологіями з використанням краплинного зрошення. Щороку в області виробляють 120—130 тисяч тонн плодово-ягідної продукції.

Проте у краї ще є 5 тисяч гектарів старих непродуктивних садів, які підлягають розкорчовуванню, з них майже 4 тисячі посаджено ще у 1950—1970 роках, вони вже не здатні плодоносити. Щороку господарствам, які їх розкорчовують, в обласному бюджеті передбачають кошти на компенсацію витрат.

Обласна комплексна програма підтримки виробників сільгосппродукції передбачає й інші види допомог на розвиток садівничої галузі у краї. Тому що більшість представників малого бізнесу, які хочуть займатися садівництвом, не мають власного фінансового ресурсу на закладення садів, придбання високопродуктивних районованих сортів і впровадження новітніх технологій. А одні з найкращих перспектив розвитку фермерських та одноосібних господарств вбачають саме в розвитку садівництва та ягідництва.

Департамент агропромислового розвитку спільно з обласною дорадчою службою та асоціацією інтенсивного розвитку садівництва Полтавщини для забезпечення сталого розвитку інтенсивного садівництва щороку проводять на базі найуспішніших господарств області виїзні семінари за участю науковців і спеціалістів для обміну досвідом у питаннях підбору сортів, вирощування та догляду за насадженнями.

Таких господарств, які займаються садівництвом і ягідництвом на професійному рівні із застосуванням інтенсивних технологій і краплинного зрошення, в області 22. ТОВ «Сади Карлівщини» — одне з найпотужніших. До того ж активно розвивається. На 2021 рік плани у нього — розширити площу яблуневого саду до 115 гектарів. Нині його площа становить 80 гектарів. Тут більш ніж удвічі збільшать насадження полуниці — з 1,5 до 3,5 гектара. Придбання додаткових площ під садовину та ягоди залежатиме від того, якою буде ситуація на ринку землі восени цього року.

За словами директора «Садів Карлівщини» Анатолія Нареті, господарство збільшуватиме площі під садовиною поступово: спочатку на 15 гектарів, а якщо обставини ринку будуть сприятливими, — ще на 20 гектарів. На додаткових площах вирощуватимуть яблука популярних червоних сортів, адже в них більше каротину й їх успішніше реалізують.

Чотири останні роки на цьому підприємстві майже всі прибутки вкладали в будівництво цеху з переробки фруктів та овочів і сховища-холодильника. Тож тепер мають від цього вигоду. Потужності цеху дають змогу виробляти широку лінійку високоякісних соків і джемів, які з цього року постачатимуть у місцеві школи та дошкільні установи.