Уряд налаштований скасовувати всі бар’єри, які стають на заваді розвитку бізнесу в Україні. Такими словами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман укотре наголосив, що економічного зростання країни можна досягти після проведення дерегуляції, залучення в реальний сектор економіки інвестицій. Та спершу слід створити всі необхідні для цього передумови. Висновок у Володимира Гройсмана доволі простий: «Я хочу, щоб представники влади й контролюючих структур бачили очі підприємців. Я хочу відучити державний апарат кошмарити бізнес. Треба зрозуміти, хто і заради кого працює, у кого які функції. Треба створювати умови, за яких ніхто не буде штучно перешкоджати бізнесу розвиватися». 

У цьому сенсі йшлося про дію нормативно-правових актів, які, за великим рахунком, нашій державі вже не потрібні і які подеколи завдають більше шкоди, аніж користі. «Ні в кого не повинно бути сумнівів, що в нашого уряду є рішучість їх скасувати за один раз», — акцентував Прем’єр.

Власне, ця рішучість проявилася за кілька хвилин. Урядовці одностайно відмовилися від 367 регуляторних актів у різних сферах ведення бізнесу. Для цього достатньо було ухвалити відповідну постанову.

Тепер міністр юстиції Павло Петренко повинен сформувати міжвідомчу робочу групу й проаналізувати можливість скасування додаткового пакета регуляторних актів, ухвалених раніше на рівні міністерств і відомств. Часу на все про все відведено місяць.

За рік увійдемо до ТОП-30

А доповідав із трибуни главі уряду цієї середи лише перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов. Він розповів про підготовку відомством законопроекту з дерегулювання бізнесу. За два тижні проект документа має надійти до Верховної Ради. Залишок часу надано експертному співтовариству та громадським організаціям на оцінювання. А підтримка норм Мінекономрозвитку допоможе Україні поліпшити свої позиції в рейтингу Світового банку Doing Business, щонайменше, на 40 позицій. За оптимістичним сценарієм уряду, в 2018 році наша держава буде в ТОП-30 держав-учасників цього рейтингу.

За словами Максима Нефьодова, у законопроекті прописано довгострокові напрями роботи (потребують часу на втілення в життя) і термінові. Здебільшого рішення стосуються ключових сфер ведення бізнесу, охоплюючи як будівництво, так і нововведення у сфері IT. Там є й відповіді на запитання щодо запровадження в Україні Інституту довірчої власності, поліпшення у сфері дотримання прав міноритарних акціонерів, кредиторів.

Він також повідомив, що найближчим часом документ одержить оцінку експертного співтовариства та громадських організацій. «І вже за кілька тижнів ми винесемо цей законопроект на засідання уряду для затвердження, а потім передамо в парламент», — сказав Нефьодов.

З його слів стало зрозуміло, що цілком доречно скасувати обов’язкове використання печаток бізнесом, спростити реєстрацію новоствореної юридичної особи як платника податку на додану вартість, дерегулювати отримання дозволів на будівництво.

«Внаслідок цього відсоток вартості бюрократичних процедур у вартості будівництва, за нашими оцінками, знизиться втричі — з 15% до 5,2% вартості будівництва», — додав посадовець.

А ще проект закону містить норми про спрощення процедури банкрутства, яка нині займає не менше трьох років; про спрощення реєстрації власності та отримання кредитів, поліпшення захисту прав міноритарних акціонерів і виконання контрактів.

Документи для життя країни

Перш ніж КМУ зменшив вартість оренди державного майна в Чорнобильській зоні для стимулювання розвитку на її території альтернативної енергетики, інформаційну довідку надав міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак. За його даними, щороку на підтримку ізольованості та збереження державного майна у зоні відчуження держава витрачала понад 2 мільярди гривень. З них на заходи щодо забезпечення бар’єрної функції щороку спрямовували близько 200 мільйонів гривень.

Опісля уряд припинив дію угоди з РФ про ліквідацію авіаційної техніки на ремонтних підприємствах міністерств оборони обох країн; угоду з урядом Республіки Кіпр про співробітництво в галузі охорони здоров’я та медичних наук.

Цього дня окремо затверджували основні принципи виробництва, реалізації та маркування органічної продукції, розроблені Міністерством аграрної політики і продовольства з метою поліпшення якості цієї продукції; затверджували порядок звільнення від сплати податку на додану вартість постачальників послуг у межах реалізації проекту комплексної реконструкції споруд з очищення стічних вод і будівництва технологічної лінії з обробки та утилізації осадів на Бортницькій станції аерації в Києві. А ще КМУ збільшив на 20 мільйонів гривень суму, передбачену на виплату компенсацій за програмою «теплих» кредитів на придбання котлів для споживачів, які не використовують як паливо природний газ.

Одностайно ухвалено й розпорядження «Про схвалення проекту угоди між Кабінетом Міністрів України та Швейцарською Федеральною Радою про спрощення оформлення віз». Окрім цього, КМУ погодив проект розпорядження Президента про внесення змін до Угоди між Україною і Європейським інвестиційним банком про надання кредиту на будівництво метро в Дніпрі та запропонував продовжити її дію до 2020 року.

А завершився захід вимогою Прем’єр-міністра під час будівництва та реконструкції об’єктів враховувати особливі потреби людей з обмеженими можливостями у державних будівельних нормах. 

КОМПЕТЕНТНО

Голова Держтелерадіо Олег Наливайко:
«Чиновники не впливатимуть на редакційну політику»

Вчора урядовою постановою затверджено Перелік державних і комунальних друкованих засобів масової інформації та редакцій, реформування яких здійснюється на першому етапі. До нього увійшло 244 редакції з усіх областей. Найактивніше підтримують реформування редакції Житомирської області — 17, Вінницької — 16, Запорізької — 15, Рівненської — 14. Менш активні в Закарпатті, де до першого етапу долучилась тільки одна редакція, в Донецькій — 2, в Київській та Чернівецькій областях по 5 видань.

Стартувала друга інфраструктурна реформа медіа-сфери країни. Уряд спільно з громадськістю, нашими західними партнерами створює суспільне телерадіомовлення та роздержавлює державну та комунальну пресу.

Законом «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» встановлено, що реформування редакцій буде проведено у два етапи. На першому етапі реформуватимуть ті ЗМІ, які подали відповідні клопотання. На другому етапі протягом двох наступних років будуть реформовані всі інші друковані ЗМІ.

Згідно з Законом органи влади і місцевого самоврядування виходять зі складу засновників чи співзасновників друкованих ЗМІ. Тож чиновники будуть позбавлені можливості впливати на редакційну політику, користуватись, так званим телефонним правом. Це ще один крок до незалежності ЗМІ і зміцнення свободи слова.

Більшість редакцій позитивно сприймає ідею самоврядування і відповідальності за свої газети, вони зважують свої сили й економічно готові до майбутнього самостійного життя. Успішність першого етапу є справою честі органів влади, редакцій, громадськості.

Так влада вкотре демонструє прихильність до європейських цінностей, виконує свої зобов’язання перед Радою Європи, медіа-спільнотою, громадськістю, взятих на себе після перемоги Революції Гідності.