КОНКУРС

Ахіллесовоюп’ятоюбагатьохздібнихмолодихслужбовцівзалишаєтьсявільневолодіння, окрімдержавної,  щейоднієюзєвропейськихмов

СвогочасугетьманУкраїниІванМазепа, якогозналежноюпошаноюприймаливисокі  царедворці, досконаловолодівпольською, шведською, французькою. Високоосвіченими людьми, поліглотами було чимало діячів Української Народної Республіки та ЗУНР. А вже більшість вітчизняних управлінців радянської доби та й першого десятиріччя незалежності зазвичай торували  дорогу в світ зі словником чи тлумачем. Натомість, зароблені, а не куплені п’ятірки з англійської, німецької чи французької в дипломах сучасних молодих людей відкривають їм двері до найпрестижніших посад і високих кабінетів.

Саме тому з-поміж  вимог конкурсу на  зарахування до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації», передбачених відповідним положенням, поряд  з такими складовими, як володіння загальними та спеціальними знаннями, визначенням морально-психологічних та ділових якостей, умінням переконувати і вести за собою, тестування з іноземної мови посідає важливе місце.

У цьому переконався і кореспондент нашої газети, побувавши 6 липня в Центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при Київській облдержадміністрації, де  було обладнано інтерв’ю-центр для оцінювання учасників конкурсу з Київщини.

Пароль і умовне ім’я

Як розповів голова експертної комісії Олександр Якубенко, заступник начальника управління державної служби Нац?агентства з питань державної служби в Києві та Київській області, на конкурс кандидатів до Президентського кадрового резерву з Київщини цього року допущено  32 особи віком до 40 років, з вищою освітою, відповідним стажем роботи, зокрема і на державній службі.

Цікава, на нашу думку, власне технологія проведення цього амбітного суперництва, яка свідчить про його прозорість і рівність умов для конкурсантів. Згадана вище комісія (як, до речі,  і решта 25 комісій, створених в усіх областях, АР Крим та Києві й Севастополі) діяла відповідно до Методичних рекомендацій, розроблених  ученими Національної академії державного управління при Президентові України.  Кожний учасник конкурсу отримував індивідуальний тест, сформований автоматично з бази тестових завдань, розміщених на сервері.

Зовнішній доступ інтерв’ю-центрів до бази тестових завдань  здійснювався з відповідних технологічних ресурсів інтерв’ю-центрів через Міжнародну інформаційно-освітню мережу висококваліфікованими фахівцями управління інноваційних освітніх технологій НАДУ.

Для тестування застосовувалася комп’ютерна програма, що  використовується під час вступних іспитів, яка дає змогу у віддаленому режимі протестувати конкурсанта під умовним ім’ям, без передачі мережею особистих даних учасників. На сервері були створені неперсоніфіковані профілі користування (логіни) з відповідними іменами. А паролі доступу надсилалися електронною поштою безпосередньо в день проведення тестування.

Усі претенденти до Президенського кадрового резерву на «ти» з комп'ютером. Фото Андрія ПРОКОПОВИЧА 

Характер — нордичний

Пригадуєте, як утаємничений агент Штірліц з популярного телесеріалу старанно вивчав морально-психологічні характеристики на своїх ідейних супротивників з рейху? Такі складні тести тепер  проходять  майбутні співробітники багатьох підприємств та організацій. Кадрові служби великих фірм обов’язково щороку або раз на два роки тестують своїх працівників, вишукуючи лідерські нахили, аналізуючи процес саморозвитку особи. Певна річ, на керівних посадах державної служби (а саме задля цього створюється Президентський резерв «Нова еліта нації») також важливо мати відповідні морально-психологічні якості.

Тож під час  анкетування  оцінювалися окремі психологічні  характеристики учасників, зокрема комунікативні здібності, здатність до креативного мислення, прийняття ефективних рішень у нестандартних ситуаціях тощо. 

Робилося це за психодіагностичними методиками, які є стандартизованими і валідними. До речі,  рівність умов та неупередженість психологічного оцінювання, на думку фахівців, забезпечується шляхом особистого заповнення  бланків-відповідей на опитувальники анкет.

А ось згадуване вище оцінювання рівня володіння однією з трьох іноземних мов  також здійснювалося  через комп’ютерне тестування і під час інтерв’ю:  конкурсантам пропонувалося підготувати тези до нього державною українською та однією з мов Європейського Союзу.

Наступним етапом конкурсу було інтерв’ю, в ході якого учасники мали можливість набрати 40 зі 100 загальних балів. Під час бесіди з’ясовувалося, як претендент на зарахування до «Нової еліти нації» розуміє пріоритетність своєї роботи, яким є його власний досвід і подальше бачення перспектив діяльності, наскільки зрозуміло він може презентувати ідеї та цілі своєї кар’єри.

Саме під час інтерв’ю член експертної комісії Олена Титаренко, професор кафедри англійської філології Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, час від часу «підкидала» конкурсантам  нескладні запитання англійською, а у відповідь, окрім трьох-чотирьох учасників, які вільно розмовляли англійською, чула тривіальне: «Можна, я відповідатиму українською?»

Отож  стає зрозумілим, чому допоки  кадрів для системних реформ у нас ще не вистачає. Точніше, вони є, але через «англійську із словником» здібні молоді державні службовці подекуди нагадують  кіношного Василя Івановича Чапаєва, який  міг командувати армією, та очолити всесвітню революцію йому було не під силу з такої банальної причини, як незнання іноземних мов.

Міністри, начувайтеся!

 Із 32 осіб, які під час першого конкурсу з добору до Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» на Київщині зважилися показати свої лідерські здібності, перевірити знання та навички, вмотивовано пояснити мету досягнення кар’єрного зростання, ми побачили  кількох голів райдержадміністрацій та їхніх заступників, міських голів, керівників підрозділів обласної та районних держадміністрацій, директора підприємства, депутата облради тощо.

 За словами Юлії Лихач, першого заступника директора — начальника експертно-аналітичного відділу Центру адаптації державної служби до стандартів ЄС, яка також була членом експертної комісії, рівень підготовки конкурсантів з Київської області достатньо високий, а мотивація  бажання досягти більшого заслуговує на повагу. Амбітні  пропозиції й стратегії більшості грунтуються на відповідних знаннях, умінні, досвіді.

Ми попросили кількох учасників поділитися такими планами з нашими читачами. Один з них, молодий юрист, не приховував свого бажання піднятися кадровою драбиною до посади міністра внутрішніх справ, пообіцявши  відразу  докладно вивчити біографії й послужний список працівників та забезпечити належну матеріальну винагороду за конкретну роботу кожному, а лише затим ставити перед ними нові цілі й завдання.

Другий теж не проти в майбутньому працювати в уряді, зокрема обіймати там посаду  очільника МЗС. На запитання «Що збирається змінити?», відверто сказав: «Роль міністра  зовнішніх зносин, оскільки ця ключова посада в державі у нас допоки недооцінюється».

Свою подальшу кар’єру  молода гонорова жінка, яка очолює відповідний підрозділ в одній із райдержадміністрацій, бачить в управлінні гуманітарною сферою держави. Досвіду, вміння, наполегливості їй, схоже, не позичати.  Під час інтерв’ю вона сміливо й аргументовано висловлювала власну думку про гострі проблеми нашого буття.

А ще один їхній колега-економіст вже має чітку програму повернення для сільськогосподарського використання родючих земель, бездумно розданих під  приватну  забудову в одному з районів. Нині, каже, це  лише об’єкти  для спекуляційного перепродажу, а доцільніше обробляти їх і збирати добірні врожаї. Звучить, погодьтеся, переконливо.   

Отже,  без сумніву, ідея  Президентського кадрового резерву «Нова еліта нації» заслуговує поцінування. Головне, щоб цьогорічні переможці  в недалекому майбутньому могли реалізувати свої наміри та амбіції. Сьогодні більшості з них ще не виповнилося 40, та їхнє кар’єрне зростання  не повинно реалізуватися лише в передпенсійному віці.

Як повідомили в Національному агентстві з питань державної служби, впродовж двох днів 5—6 липня опитування кандидатів до Президентського кадрового резерву  пройшло по всій країні. Та лише одного з десяти учасників конкурсу (а заявки подало понад тисячу) буде зараховано до «Нової еліти нації».  Імена переможців, за словами голови Нацагентства В’ячеслава Толкованова, оприлюднять до 1 вересня цього року.

ДОВІДКА «УК»

Президентський кадровий резерв «Нова еліта нації» започатковано з метою формування нової державницької управлінської еліти, здатної усвідомлювати національні інтереси і брати на себе відповідальність за їх реалізацію, готової не лише приймати вольові рішення, а й ефективно надавати управлінські послуги.

Гранична чисельність Президентського кадрового резерву становить 500 осіб. Формування його здійснюється поетапно, шляхом зарахування протягом п’яти років до 100 осіб щороку.

Строк перебування особи у Президентському кадровому резерві становить п’ять років (за винятком дострокового припинення перебування). Особа може перебувати в резерві лише один строк.

Зарахування кандидата залежить від успішного проходження конкурсного добору.

2012 року добір кандидатів до Президентського кадрового резерву здійснюється за сферами державного управління, що мають пріоритетне значення для досягнення цілей соціально-економічного розвитку: фінансово-економічною, соціально-гуманітарною, інвестицій та інновацій, паливно-енергетичного комплексу, сільського господарства, житлово-комунального господарства.

А ЯК У НИХ

З-поміж найефективніших процедур набору на державну службу є конкурс, який повинен забезпечувати вибір гідних кандидатів.

Призначення на основі конкурсу є провідним способом заміщення вакантних посад. Приміром,  у ст. 10 болгарського закону «Про державного службовця» передбачено, що особа, яка вступає на державну службу у відповідній адміністрації, обов’язково проходить конкурс. Конкурсна процедура полягає в тому, що на кожну посаду претендує кілька кандидатів, і це робить можливим вибір найкращого з огляду на їхні професійні, ділові та морально-психологічні якості.

При прийнятті на посаду публічної державної інституції Литви та Естонії також необхідно проводити конкурс.

У Польщі з метою уникнення політизації процесу добору персоналу докладно сформульовані жорсткі вимоги до кандидатів на посади в державному секторі. Кандидати, перш ніж отримати статус держслужбовця, мають пройти кваліфікаційні процедури протягом кількох років. Обов’язковою умовою прийняття на державну службу є володіння щонайменше однією іноземною мовою.