Пригадую, коли шукав матеріали для ремонту квартири, продавець будівельного супермаркету запропонував використати плити OSB. Їх, пояснив, вважають одним з найбільш перспективних пресованих універсальних матеріалів деревообробки третього тисячоліття. Вони вологостійкі, міцні, не мають внутрішніх порожнин та тріщин, із яких випадають сучки. «А найзручніше, — сказав фахівець, — що плити OSB можна використовувати і для внутрішніх, і для зовнішніх робіт». Я скористався тоді порадою продавця і нині задоволений ремонтом.
За новітніми технологіями
Згадав же про матеріал деревообробки третього тисячоліття у Калуші Івано-Франківської області, де побував на сучасному високотехнологічному підприємстві «КарпатСмоли». Тут за європейською технологією виготовляють карбамідоформальдегідні та меламінові смоли, які «в’яжуть» плити типу OSB, деревостружкові, деревоволокнисті плити й фанеру різної щільності. Ця продукція характеризується підвищеною механічною міцністю та вологовідштовхувальними властивостями класу Е1, Е0,5, Е0.
— У просочених методом гарячого пресування нашими смолами плит, — запевнила директор ТзОВ «КарпатСмоли» Галина Перегіняк, — значно зростає міцність, вологостійкість, термін експлуатації, поліпшуються екологічні характеристики. Усього цього досягаємо завдяки високій якості в’язкого продукту — карбамідоформальдегідного концентрату (КФК), який випускаємо на власній заводській установці, і використанню новітньої технології виробництва відомої європейської фірми. Так ми гарантуємо споживачам ще й високу якість продукції, яку вони склеюють нашими смолами. Це можуть підтвердити наші стабільні партнери: європейські та українські групи Krono, EGGER, Swedspan, які впродовж останніх років користуються карбамідоформальдегідною смолою марок А, Б, МДФ, меламінокарбамідоформальдегідною смолою, карбамідомеламіноформальдегідною марок А, Б. І географія ринків збуту нашої продукції за прийнятними цінами розширюється.
Перспективний завод
До речі, ТзОВ «КарпатСмоли» помітно виокремлюється серед інших підприємств міста Калуша — промислового центру Західної України, де виробляють майже третину всієї промислової продукції Прикарпаття. Адже за майже сім років роботи завод, побудований з нульового циклу, потрапив до 20 підприємств Прикарпаття з найвищою зарплатою. Тому працювати на ньому нині не лише вигідно, а й престижно.
— Із самого початку роботи наші інвестори обрали перспективний вид діяльності заводу, — веде далі Галина Володимирівна. — На той час (2007 рік) український ринок виробників деревообробних плит почав інтенсивно розвиватися. Зросла й потреба у смолі для склеювання плит. На ринку ж пропонували тільки високотоксичну смолу одного виду з надзвичайно високим вмістом формальдегіду, який (згідно зі світовими стандартами якості та безпеки) майже не використовували провідні європейські виробники деревоплит. За новими технологіями вміст токсичних речовин, таких, як формальдегід, повинен бути мінімальним, а іноді — не більше вмісту формальдегіду в натуральному дереві, тобто наближатися до нуля. Чинні ж на той час українські стандарти не відповідали європейським нормам екологічної безпеки. Ось ми і вирішили заповнити цю нішу.
І сприяла цьому власна установка з виробництва напівфабрикату — карбамідоформальдегідного концентрату, а також придбання та впровадження у виробництво вже згаданої технології однієї з провідних європейських інноваційних фірм. Це дало змогу одержувати на першій стадії виробництва карбамідоформальдегідний концентрат високої якості, а на другій — самі смоли. Підприємство перестало бути залежним від купованого карбамідоформальдегідного концентрату і досягло найвищої якості продукції. В технологічному процесі зменшилися втрати вибухонебезпечного метанолу (за старою технологію частина його потрапляла у стічні води, завдаючи великої шкоди довкіллю). Подібних підприємств в Україні немає.
— Сировину для виготовлення смол — метанол, карбамід, меламін — беремо здебільшого за кордоном, — директор називає постачальників. — Привезений матеріал відповідає європейським вимогам і дає змогу в смоляному цеху методом змішування отримувати різну продукцію. Якщо 2007 року завод починав із двох її видів, то тепер випускаємо понад десять. Також працюємо (є навіть інвестиційні проекти) над виробництвом нової продукції — парафінової емульсії, добавок до смол, які сприяють зменшенню токсичності виробів фактично до нуля. Окрім того, продаємо невеликими партіями формалін медичним установам, тепличним господарствам. Пробуємо зі своїми смолами вийти на закордонні ринки. Нині ними зацікавилася фірма IKEA, широко відома в Європейському Союзі своєю безпечною продукцією.
Уся продукція на підприємстві зберігаються на складах — у чистих закритих ємностях, захищених від сонячних променів та атмосферних опадів. Перевозять смоли автомобільним або залізничним транспортом.
У структурі заводу є сучасна лабораторія з контролю виробництва, оснащена новітніми приладами для проведення всіх видів контролю (вхідного, поточного, вихідного). Завдяки наявності тут дослідної установки одержання смол, процес моделювання продукції за параметрами, оптимальними для споживача, досить мобільний і дає змогу підприємству швидко реагувати на побажання замовника.
До речі, життєвий цикл калуських смол не завершується після їхнього відвантаження споживачам та вивезення з території заводу. Між лабораторіями технічного контролю ТзОВ «КарпатСмоли» та замовниками постійно підтримується зв’язок щодо відповідності показників продукції інформації, заявленій у сертифікаті якості. А ця інформація повинна збігатися і під час зберігання смол на складі, і в процесі виробництва замовником власної продукції. Тому технологи ТзОВ «КарпатСмоли» ведуть свого заводського в'язкого агента фактично до кінцевого пункту призначення — виготовлення деревообробними підприємствами пресованих плит.
Продукцію товариства відзначено Дипломом переможця регіонального етапу Всеукраїнського конкурсу «100 кращих товарів України», Дипломом фіналіста Всеукраїнського конкурсу якості продукції у номінації «Продукція виробничо-технічного призначення» та багатьма іншими нагородами.
Стримувальні квоти
Здавалося б, за такого ставлення до роботи, відповідальності за якість своєї продукції калуських майстрів у нашій державі повинні на руках носити. Але є проблеми, які не дають змоги підприємству повноцінно працювати та розвиватися. Наприкінці 2012 року, наприклад, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України ввело квоти на використання метанолу в Україні. Для ТзОВ «КарпатСмоли» вони становлять нині 12 тисяч тонн на рік. Це майже на 6 тисяч тонн менше від норми споживання заводу. Щоб утриматися в межах наданих квот, підприємство змушене скорочувати випуск смол, працюючи на 65—70% виробничої потужності.
— Якби споживчий ринок України не потребував нашої продукції, — в голосі Галини Володимирівни звучить стурбованість, — ми могли б змиритися з цією незрозумілою й ніким не поясненою квотою. 2013 рік товариство витратило на листування з Міністерством економічного розвитку і торгівлі України — результатів жодних. 2014-го спостерігалася та сама ситуація. Це завдало збитків заводу — єдиному вітчизняному виробнику карбамідоформальдегідного концентрату та формаліну. Наші ж споживачі змушені були шукати смолу деінде. Невже державним мужам до цього байдуже? Ніби й декларують усі з різних трибун, що потрібно подбати про власного виробника, а на ділі все залишається як за попереднього уряду. 16 січня 2015 року ми знову надіслали черговий лист міністрові економічного розвитку і торгівлі України Айварасу Абромавичусу, просячи розібратися у цій ситуації, але відповіді ще не отримали.
І керівник заводу показує цей лист. Пана Абромавичуса, на мою думку, повинен стривожити абзац, у якому йдеться про бюджетні втрати: «У зв'язку із заниженням обсягів виробництва та через брак реагування на наші звернення про збільшення квоти бюджети всіх рівнів недоотримали близько 10 мільйонів гривень (2014 року. — Авт.) прямих надходжень. Ці кошти можна використати на розвиток соціальної інфраструктури, а також на інші потреби нашої держави в такий складний час. У разі отримання квот для можливості 100% завантаження підприємства чи зняття обмеження щодо ввезення метанолу на територію України ТзОВ «КарпатСмоли» готове й надалі продовжити інвестування в розвиток хімічної галузі країни. Інвестиції буде спрямовано як на виробництво нових високотехнологічних видів смол, так і на збільшення обсягів виробництва».
До речі, торік 80 працівників ТзОВ «КарпатСмоли» сплатили 35 мільйонів гривень усіх податків, або по 412 тисяч гривень на кожного робітника. В Калуші таких надходжень, як запевнила Галина Перегіняк, ніхто не забезпечив. Якщо квоту на використання метанолу для заводу збільшать, то 2015-го підприємство зможе додатково заплатити податків обсягом майже місячного бюджету Калуша.
Ми в Google+