До Міжнародного реєстру збитків, який учора розпочав роботу в Гаазі, зможуть звернутися із заявою всі українці, які постраждали від російської агресії. Про це повідомив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду 2 квітня.

«Насамперед запускаємо фіксацію пошкодженого чи зруйнованого житла. Заяви подаватимуть через «Дію», все максимально цифровізовано та зручно. Прогнозуємо, що лише в сегменті житла до реєстру надійде від 300 до 600 тисяч заяв від постраждалих», — зазначив Денис Шмигаль.

Загалом, за його словами, очікують до 8 мільйонів заяв від усіх, кого так чи інакше зачепила війна.

«Послідовно та цілеспрямовано реалізуємо принцип «росія заплатить» і створюємо прецедент матеріальної відповідальності агресора за спричинені ним втрати», — наголосив Прем’єр-міністр.

Відкриваючи вчора чергове урядове засідання, Прем’єр нагадав, що саме 2 квітня два роки тому Сили оборони України визволили Київщину від російських окупантів. «Це був один з переломних моментів у війні за нашу свободу. Ми зірвали плани ворога на бліцкриг», — наголосив Денис Шмигаль. Він подякував оборонцям і закликав вшанувати пам’ять полеглих.

«Після себе російські варвари залишили зруйновані міста і села. Сотні вбитих та закатованих мирних людей. Пограбовані домівки українців. За кожен злочин настане невідворотна відповідальність. Перед судом постануть усі — від виконавців до тих, хто віддавав злочинні накази у кремлі», — переконаний Прем’єр. Він висловив упевненість, що кошти на відбудову буде стягнуто з агресора — передусім за рахунок заморожених російських активів.

Надійні рубежі й укриття

На зведення надійних фортифікацій цього року уряд уже спрямував 20 мільярдів гривень. Учора на засіданні Кабінету Міністрів передбачили додаткові 5,6 мільярда гривень. 

«З них 1,1 мільярда — для зведення фортифікацій в Донецькій області, понад мільярд — для Запорізької області, 1,5 мільярда гривень — для Сумщини та 300 і 400 мільйонів — для Миколаївщини та Херсонщини відповідно», — повідомив Денис Шмигаль.

Ще один  пріоритет для уряду — безпека людей, а особливо дітей у тилу. Ідеться передовсім про побудову надійних укриттів у закладах освіти. За словами Прем’єра, у школах уже облаштовано 235 таких укриттів за кошти, спрямовані громадам в межах державної субвенції.

«Цьогоріч надаємо ще 2,5 мільярда гривень. Так плануємо створити безпечні умови для офлайн-навчання орієнтовно 300 тисяч учнів, — поінформував Денис Шмигаль і додав, що ще 1 мільярд  гривень уряд передбачив на облаштування укриттів у лікарнях. — Наша мета — гарантувати доступність, безпечність та ефективність медичних послуг для усіх українців».

Глава уряду відзначив допомогу міжнародних партнерів у цій важливій справі. Зокрема, від Японії через Світовий банк Україна отримала 70 мільйонів доларів у межах проєкту HEAL Ukraine. Це кошти на відшкодування видатків за програмою медичних гарантій.

Особливий акцент уряд робить на медичних потребах ветеранів. Ідеться зокрема про комплексну реабілітацію. Прем’єр нагадав, що днями було введено в експлуатацію центр соціально-психологічної реабілітації в Бородянці на Київщині. Він надаватиме послуги із психологічної, соціальної підтримки, допомагатиме відновитися та повернутися до звичайного життя.

«На виконання завдання Президента України плануємо поширити цей досвід на всю Україну», — поділився планами Прем’єр-міністр.

Він повідомив, що нині тривають перевірки військово-лікарських комісій, які здійснює профільне міністерство. Уже перевірено понад 53 тисячі медико-експертних справ. Зафіксовано порушення, надано рекомендації, на кожен факт буде реагування. Чергову хвилю перевірок заплановано у квітні.

Посилення економіки

Щоденна робота в цьому напрямі містить розширення логістики, експортного потенціалу, програми підтримки бізнесу.

Прем’єр-міністр повідомив, що уряд на засіданні ухвалив рішення, яке дасть змогу відкрити  новий українсько-румунський пункт пропуску Біла Церква — Сігету Мармацієй.

«Україна та Румунія будують надзвичайно вигідне партнерство, і ми маємо на меті його постійно поглиблювати. Загалом на західному напрямку плануємо створити дев’ять нових прикордонних пунктів пропуску та модернізувати ще 13», — поділився планами очільник уряду. За його словами, це розширить можливості для українського експорту та пришвидшить нашу секторальну інтеграцію з Євросоюзом.

Питання логістики  надзвичайно важливе ще й тому, що в Україні активно триває посівна кампанія. Уже засіяно майже 477 тисяч гектарів зернових та зернобобових культур. Лідери — Одещина, Миколаївщина, Тернопільщина, Полтавщина, Хмельниччина, Вінниччина. Загалом цього року заплановано засіяти 5,6 мільйона  гектарів земель.

«І Україна обов’язково зберігатиме статус провідного експортера продовольства та гаранта глобальної продовольчої безпеки», — наголосив Прем’єр.

Одним з важливих рішень учорашнього урядового засідання стало внесення до реєстру нового індустріального парку «Червоноград» на території Червоноградської територіальної громади Червоноградського району Львівської області, повідомило Мінекономіки.

Цей індустріальний парк створено в межах реалізації проєкту справедливої трансформації вугільних регіонів, який підтримують наші німецькі партнери в межах проєкту GIZ «Справедлива трансформація вугільних регіонів та зелене відновлення енергетичного сектору України». Нині за підтримки уряду Німеччини та місцевих бюджетів розробляють комплексну проєктно-кошторисну документацію для розбудови інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку.

Відповідно до концепції, на площі понад 63 гектари буде створено приблизно 3250 робочих місць у переробній промисловості. Зокрема передбачено, що інвестори започаткують виробництво харчових продуктів, меблів, паперу та паперових виробів, неметалевої мінеральної продукції, готових металевих виробів, машин і устаткування, автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів та інших транспортних засобів. Також передбачено створення підприємств з деревообробки та виготовлення виробів з деревини і корка. На території парку проводитимуть науково-технічні дослідження, працюватимуть лабораторії, зокрема з незалежного підтвердження якості сировини та готової продукції.

Загальні інвестиції, передбачені для розвитку індустріального парку «Червоноград», на найближчі три роки мають становити понад 1,5 мільярда гривень.

Джерело: Департамент комунікацій секретаріату КМУ