Пленарне засідання парламенту у четвер стало, в своєму сенсі, знаковим для країни. Одначе ранішнє рішення включити до порядку денного проекти законів «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні» і «Про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2014 рік» народні обранці приймали через силу. Дві відмови у формі недостатньої кількості відображених системою «Рада» голосів ледь не вивели Голову Верховної Ради, в.о. Президента Олександра Турчинова зі стану холодного спокою: «Депутати не зрозуміли відповідальності, яка на кожному з нас лежить, чи що? Ідеться про життя наших громадян. Про існування країни врешті-решт. Сядьте й голосуйте! Це відверте блокування питань вважаю свідомою провокацією проти України!»
Лишень з третьої спроби опісля пояснень, що решту важливих законопроектів парламент прийматиме згодом, адже без економічної стабілізації ситуації в країні всі ці документи просто-на-просто не працюватимуть належним чином, рішення таки підтримали 239 депутатських «за». Наступними 233-ма голосами народні обранці дійшли згоди працювати у стінах парламенту, допоки не приймуть рішення за цими двома документами.
«Золоті батони» не вкрадуть майбутнє
Секундна пауза у сесійній залі стала причиною увімкнення на вулиці Грушевського, 5 звуку для перехожих. В такий спосіб Олександр Турчинов передав слово Прем’єр-міністру Аренію Яценюку та дав можливість громадянам почути «з перших вуст» правдиву інформацію про нинішній стан справ у країні.
Главі уряду знадобилося дещо менше години, щоб мовою цифр розповісти, до чого довела країну попередня влада, та означити невідкладний курс дій, аби врятувати державу від економічного та фінансового банкрутства.
Розпочав Арсеній Яценюк із загального обсягу фіскального розриву: «Країні не вистачає на виживання у 2014 році 289 млрд грн. Показник складається, по-перше, із загального дефіциту Держ?бюджету 2014 року — 71,6 млрд грн, по-друге, з його «надутих» доходів, запропонованих урядом Миколи Азарова на загальну суму 34 млрд грн. За умови неадекватних макроекономічних показників їх неможливо було виконати».
Третьою причиною економічного колапсу стали втрати соціальних фондів через неправильно пораховану макроекономічну базу — 2,9 млрд грн, четвертою — 79,8 млрд грн, які не отримали територіальні громади. П’ятий пункт — проблеми з адмініструванням податків. Це переплачені податки і збори, а саме податок на прибуток. «Українські компанії на 2 роки наперед заплатили податок на прибуток у сумі 37,3 млрд грн. Окрім цього, у них відібрали оборотні кошти і не відшкодували податку на додану вартість на 21,6 млрд грн. А в судах перебувають справи на додаткові стягнення з держ?бюджету — ще близько 30 млрд грн ПДВ», — зазначив глава уряду.
Додалися ще й проблеми з НАК «Нафтогаз України». З 1 квітня ціна на природний газ РФ для нас становитиме 480 дол. за тисячу кубометрів. Враховуючи це, загальний обсяг поточного дефіциту компанії сягне 33,4 млрд грн.
За словами Арсенія Яценюка, 9,2 млрд грн залишилися від незбалансованості місцевих бюджетів. З них 2,3 млрд не пішли на обслуговування державного боргу, а 1,7 — на компенсацію тарифів на тепло.
«289 млрд грн тотожні сумі Державного бюджету практично на поточний рік. Якщо таке відбувається з юридичною особою, вона оголошує про банкрутство. Уряд не допустить банкрутства країни, саме тому пропонує ВР пакет непопулярних реформ, які треба було запроваджувати протягом останніх 20 років, а не вчора. Ці кроки Україна зобов’язана зробити в поточному році, аби у 2015–2016-му відновилося поступове економічне зростання», — означив позицію Прем’єр.
Реальна сума бюджетної «дірки»
Макроекономічні показники на поточний рік уряд складав, зважаючи на падіння ВВП на 3%. Якщо внесений законопроект ВР не прийме, Арсеній Яценюк прогнозує дефолт і показник у мінус 10% ВВП. А рівень інфляції у 2014-му коливатиметься від 12 до 14% (усе залежатиме від стабілізації валютного курсу).
Йшлося й про основні макроекономічні ризики при прогнозуванні. Перший з них — енергетичний. У цьому розрізі для економіки країни матиме складні наслідки удвічі збільшена ціна на російський газ. По-друге, наш північний сусід, ймовірно, зменшуватиме обсяги двосторонньої торгівлі. Це коштуватиме країні, за орієнтовним прогнозом, мінус 1% росту ВВП.
А ще нині в неплатоспроможному стані перебувають три «ключові державні монополії». Відтак, загальний борг «Нафтогазу» (окрім понад 33 млрд грн) перед кредиторами налічує 7,7 млрд дол. — це майже 85 млрд грн. Укравтодор залучив і не повернув загалом 37 млрд грн, а Укрзалізниця — 24 млрд грн. «Квазіфіскальний дефіцит цих компаній-монополістів загалом становить 140 млрд грн», — додав експресії Прем’єр.
Із 34,6 млрд дол. золотовалютних резервів України у 2011 році в 2014-му залишилося 15. Провину в зникненні майже 20 млрд дол. Прем’єр поклав на плечі попереднього уряду та НБУ. За його словами, протягом двох останніх років соціальні виплати здійснювалися шляхом залучення іноземних кредитів. Тож загальний обсяг нинішнього державного боргу перевищує 800 млрд грн і наближається впритул до критичного рівня — 53% (згідно з вимогами ЄС — це 60% державного боргу по відношенню до ВВП).
Що робити?
Арсеній Яценюк не розраховує у нинішньому році на аплодисменти. Лишень попередив народних обранців, якщо вони не голосуватимуть за антикризовий документ, країна буде вимушена оголосити дефолт.
Вийти зі скрутного стану він пропонує завдяки скороченню фіскального розриву на 48,5 млрд грн. Цю суму уряд розділив на дві частини: скорочення доходів на 27,4 млрд грн та скорочення соціальних програм на 23,8 млрд грн.
Не обійтися уряду без збільшення оподаткування великого бізнесу. Підвищена удвічі рента за користування надрами не має вплинути на конкурентну спроможність вітчизняного гірничо-видобувного комплексу. Зросте й плата за нафту та газовий конденсат, а ще піднімуться акцизи на тютюнові вироби та алкогольні напої.
У цьому році уряд вирішив не переводити на загальну систему оподаткування ПДВ весь агропромисловий сектор. Проте враховуючи звернення Європейської Бізнес Асоціації та низки асоціацій підприємців, ми вирішили встановити оподаткування ПДВ-операцій з експорту зерна. «Це ті 20%, які ані компанія, ані експортер не сплачували до бюджету», — сказав Арсеній Яценюк.
За необхідне він вважає ввести податок на багатство. Пояснив це тим, що в країнах-членах ЄС майже всі пасивні доходи оподатковуються. В Україні в цьому році не працюватиме система оподаткування доходів від депозитів. Натомість буде введено «прогресивну шкалу на доходи з громадян». «Той, хто заробляє понад 300 тисяч гривень, сплачуватиме 20% податку, якщо зарплатня понад 500 тисяч гривень — 25%, — сказав Прем’єр. — Йдеться про 300 тисяч громадян України. Вони володіють фінансовим ресурсом, який становить 60% загальних активів країни. 1,7% багатих українців повинні заплатити податки для того, щоб 98% українців відчули, що в країні настав час соціальної справедливості».
Про непопулярне
У 2014 році Арсеній Яценюк пообіцяв не вдаватися до грецької чи італійської моделі виходу із економічної кризи. А отже, не змінювати показник прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.
Окрім цього, уряд винайшов кошти для індексації на рівень інфляції пенсій для українців. Водночас планується скоротити капітальні видатки, а всю чисельність органів державної виконавчої влади — на 10%. Зменшуватимуться й витрати на органи державної влади. А в рамках конституційної реформи припинять існування обласні державні адміністрації. «Нам треба невідкладно провести конституційну реформу і передати владу та повноваження на місця», — наголосив глава уряду.
Іще він оголосив про продаж 50% всього автомобільного парку, який належить органам державної влади, та про приватизацію всіх об’єктів органів державної власності. В 2014-му, мовляв, назавжди завершується фінансування «резервацій» на кшталт Конча-Заспа і Пуща-Водиця: «Ми знімаємо всі кошти і звертаємося до тих, хто там проживає: будь ласка, за власні гроші утримуйте охорону, за власні гроші платіть за житлово-комунальні послуги і за власні гроші викупіть земельні ділянки під цими об’єктами за ринковою ціною».
Додатково пропонується оподаткувати пенсії, які перевищують 60 тис. грн, та привести у відповідність систему нарахування пенсій для прокурорів, суддів та працівників правоохоронної системи (понизити з 80 до 70% базу загального нарахування).
Розповів Прем’єр і про долю шахтарів: «З 13 млрд грн підтримки вугільної галузі ми залишимо 12 млрд грн як резерв. У Донецьку я зустрінуся з шахтарями, потім прийду у парламент і скажу, скільки з цих коштів ми віддамо безпосередньо шахтарям, а скільки знімемо і відправимо в бюджет на розвиток депресивних регіонів і на створення робочих місць».
Окремо ж дав зрозуміти, що зростання тарифів на енергоносії допоможе убезпечити державу від банкрутства та відновити енергобаланс. У зв’язку з таким рішенням з’явиться програма підтримки малозабезпечених верств населення. Зокрема, кожна малозабезпечена родина отримуватиме на покриття витрат — сплату за ЖКГ — до 500 грн. Відповідне рішення уряд вже прийняв.
Вимоги часу, а не МВФ
Сума заборгованості з ПДВ становить 21,7 мільярда гривень. Тож уряд пояснює кредиторам, що в Україні високопосадовці націлені на реальні реформи. «Це не вимоги МВФ, а вимоги часу! — заявив Арсеній Яценюк. — Ми пропонуємо кожній компанії, яка має невідшкодований ПДВ, видати гарантовані державою облігації внутрішньої державної позики, під яку суб’єкти підприємницької діяльності в банках отримають дешеві і довгострокові кредити. Таким чином, ми повернемо в економіку близько 20 млрд грн».
Прийняття таких непопулярних рішень дасть змогу залучити в економіку потужні ресурси. Це вже підтверджені позики Світового банку (1 млрд дол.), 2 млрд від ЄС та 1 млрд від Конгресу США на макрофінансову допомогу. 200 млн дол. — це кредитний ресурс від уряду Канади, 100 млн — від уряду Японії і стільки само з боку польського уряду. 200 млн дол. додатково надасть Світовий банк, ще 200 млн — ЄБРР, 170 млн — Європейський інвестиційний банк, а 400 млн — Міжнародна фінансова корпорація. «Загальний сектор підтримки економіки становитиме 13,6 млрд дол.», — сказав Прем’єр.
Головним чином ці кошти підуть на модернізацію магістральних газопроводів, будівництво метрополітену у Харкові та завершення відповідних робіт у Дніпропетровську, розширення Каховської ГЕС, розвиток мережі електропередач на півдні України, Муніципальну програму та проект ЛЕП «Луцьк—Тернопіль».
«У нас залишається кредитний ресурс, який може видаватися під державні гарантії центрального уряду, це 25 млрд грн, — зауважив Арсеній Яценюк, закликавши НБУ розпочати найширшу програму рефінансування комерційних банків під ставку 14%.
На момент підписання номера народні обранці не могли визначитися з підтримкою законопроекту «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні». Одначе були налаштовані його узгодити та прийняти.