Голова Острожецької територіальної громади на Рівненщині Тарас Гордійчук ще в березні уклав угоду на постачання торфобрикету для закладів соціальної сфери зі «Смига-торфом» у Дубенському районі загалом на 300 тисяч гривень.

«Щойно росія пішла на Україну повномасштабною війною, зрозуміли, що маємо думати про майбутній опалювальний сезон. Тому не відкладаючи на безрік вирішили зробити все, щоб не залишитися без запасів палива. Відтоді кожен мій день розпочинався переговорами з керівництвом «Смига-торфу» й ними ж закінчувався. Остаточно вдалося підписати угоду лише в червні. Однак уже за мінусом 16 тонн брикету, бо гроші на них просто з’їла інфляція. Нині тонна місцевого брикету коштує 2,5 тисячі гривень з доставкою. Дорого, але все одно дешевше, ніж купувати в підприємців, які правлять 3,5—4 тисячі», — розповідає Тарас Гордійчук.

Решту потреби соціальної сфери закриють пелетами, щепою та дровами, хоч усі ці альтернативні газу види палива теж невпинно дорожчають. До того ж, із 29 червня повернулися тендерні закупівлі через «Прозоро».

«Тепер, щоб купити дрова на 300 тисяч, ми виходимо на аукціони. Але вони відбуваються не завжди: не поспішають постачальники ходового нині товару із пропозиціями.

Якщо аукціон не відбувається двічі, тоді укладаємо прямі угоди з лісівниками, тобто втрачаємо дорогоцінний час і відповідно гроші. До прикладу, вчора ціна дров для соціальної сфери була 1200 гривень за кубометр, сьогодні вже 1400. Скільки доведеться платити завтра, сказати важко», — веде далі Тарас Гордійчук.

Готуються і громади…

Тому, каже, цілком логічно спростити ці критичні для життєдіяльності громад закупівлі. Щоб їхні голови потім не бігали за спритними підприємцями-перекупниками, для яких чомусь завжди знаходилося місце поза чергою. Щоправда, начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль категорично застеріг: жодних посередників ні для соціальної сфери, ні для населення не може бути.

Тим часом  у майже 7-тисячній Острожецькій громаді з ранку і до смеркання кипить робота. Днями замінили газовий котел на твердопаливний у дитсадку, в інших закладах це зробили раніше. А ще люди активно розчищають придорожні смуги, акумулюючи на зиму кожну зайву гілку. Нині вирізають разом із працівниками РЕМу величезні старі дерева: вони вже створювали загрозу і трансформаторним лініям, і самим жителям.

Початок навчального року в громаді бачать так: дві школи, одна філія й дитсадок відчинять двері для вихованців. У них є надійні сховища. Ще одна школа, дві філії та два дитсадки сховищ не мають, тому працюватимуть дистанційно. Ось такий змішаний формат, відповідно до нинішніх можливостей.

Підготовка до зими — пріоритет номер один для громади. До речі, місцеві підприємці, розуміючи нагальні потреби її життєдіяльності, не користувалися послабленнями, які дав уряд зі сплати податків на початку війни, платили їх у повному обсязі. Тобто соціальна відповідальність для них — зовсім не порожній звук.

Чимало голів територіальних громад Рівненщини ставлять питання, чому б не забезпечувати заклади соціальної сфери безплатним паливом з лісів,  адже вони займають 40% території області. Лісівники відповідають, що для цього їм потрібен дозвіл центральних органів влади. Тоді вони знайдуть необхідний ресурс дров, не завдаючи шкоди лісовому фонду. До речі, для населення кожне лісогосподарське підприємство продає дрова за фіксованими цінами, оприлюднивши їх на своїх сайтах. Нині це від 570 (м’яколистяні породи) до 800 (твердолистяні) гривень за кубометр. А ось про доставку люди мають потурбуватися самостійно.

 …та бізнес і влада

Малий та середній бізнес теж не сидить склавши руки. Днями на одному з автотранспортних підприємств у Рівному побачила, як працює така собі невеличка дробарка. Це ноу-хау тутешніх умільців. Мотор від однієї зі старих машин тепер за лічені хвилини дрібнить гілки. Ця біомаса незабаром піде як паливо у твердопаливний котел. Раніше ж, зізнаються, дрібне гілля змушені були спалювати… вночі (законодавство забороняє це робити).               

Це лише малесенький приклад ощадливості та, якщо хочете, зміни філософії мислення людей. І ці зміни почалися не сьогодні й не тоді, коли в уряді сказали прямо: зима буде однією з найскладніших за роки нашої незалежності. Бо в рейтингу Кабінету Міністрів Рівненщина вже добрий десяток років у трійці лідерів в Україні саме за напрямом енергоефективності та відновлювальної енергетики. Економія стала невід’ємним супутником нашого щоденного життя навіть у кращі часи. Що вже казати про нинішні. 

«На минулому тижні разом з головами найбільших міських громад області — Рівненської, Дубенської, Острозької, Здолбунівської — взяв участь у нараді під керівництвом міністра розвитку громад та територій Олексія Чернишова. Основна тема — підготовка до опалювального сезону. Нині технічна готовність котелень Рівненщини становить 63%, сформовано резерви необхідного обладнання та матеріалів: електрогенератори для автономного живлення, автономні зварювальні апарати, трубопроводи, автомобілі, спецтехніка, інструменти та обладнання для виконання аварійно-відновлювальних робіт. Тобто навіть трохи випереджаємо плани. До того ж, максимально залучаємо альтернативні види палива. Зокрема, маємо такі запаси: майже 10 тисяч тонн вугілля, понад 11 тисяч тонн торфобрикету, більш як 35 тисяч кубометрів дров, 3 тисячі кубометрів інших видів палива. І щодня їхню кількість збільшуємо. Розуміємо, що воєнна зима спитає сповна, а ретельна підготовка до неї — невід’ємна складова оборони держави», — прокоментував начальник обласної військової адміністрації Віталій Коваль.