Завідуючий кафедрою
фізіотерапії Кримського
державного медуніверситету
ім. С.І. Георгієвського
професор
Володимир ЄЖОВ
Так склалось, що майже 80% українців місцем своєї відпустки обирають Крим. Адже саме тут гармонійно поєдналися море, ліс, гори, степ. Це дає змогу наситити змучений організм здоров’ям. Але, як зауважують кримські курортологи, результату можна досягти лише тоді, коли відпочивальник уміє дозовано користуватися дарами природи та лікувальними можливостями півострова. «УК» разом із завідуючим кафедрою фізіотерапії Кримського державного медуніверситету ім. С. І. Георгієвського професором Володимиром ЄЖОВИМ спробує дати корисні поради, щоб кожний відпочивальник справді відновив тут сили.
— Володимире Володимировичу, із чого повинен розпочинатися відпочинок у Криму?
— Його треба починати з походу до лікарні за місцем проживання, де на прийомі у сімейного чи дільничного лікаря ви зможете отримати певні рекомендації з урахуванням вашого стану здоров’я.
— Лікарі в регіонах готові до таких консультацій?
— В ідеалі кожний лікар, що направляє людину до Криму, мусить мати спеціальний довідник, де чітко прописано, з якою хворобою куди і коли краще їхати. Але вся проблема в тому, що востаннє такі книжки видавали у 80-х роках минулого століття. Щоправда, кілька років тому за участі Міністерства охорони здоров’я та різних установ, зокрема медичних університетів, було створено комплексний проект із назвою «Курорти і санаторії України». Також у рамках цього проекту запрацював сайт sankurort.ua, інформація на якому перевірена і правдива, але, на жаль, він недопрацьований. Проте на нього, поза сумнівом, можна опиратися, обираючи місце для відпочинку.
До речі, деякі кримські санаторії й готелі створили власні інформаційні центри, зателефонувавши до яких, можна отримати кваліфіковані поради щодо відпочинку в Криму.
— Хотілося б спростити пошук місця та періоду відпочинку, тому порадьте: кому варто їхати до Криму влітку?
— Кримський курорт працює за трьома напрямами. Перший — це лікування хронічних захворювань як санаторно, так і амбулаторно. Другий — реабілітація — відновлювальне лікування за певним профілем для людей, у яких є проблеми зі здоров’ям. І третій — рекреація для здорових людей, які потребують відновлення сил. Тому пляжний літній відпочинок рекомендується саме для цієї категорії. Тим, хто має легеневі, серцево-судинні, опорно-рухові та інші хвороби, у пік високого сезону здоров’я в Криму не набратися, бо через літню спеку клімат стає жорстким.
— У який регіон півострова варто їхати з певними хворобами?
— У Криму вже давно існує клінічне районування, яке було зроблено після вивчення ресурсів кожної місцевості. Уже традиційно склалося чотири кліматичних сезони. Холодний — з кінця листопада до середини березня, перший теплий період — з початку квітня до середини червня, спекотний — з кінця червня до кінця серпня, другий теплий — з вересня до середини листопада.
Для хворих на гіпертонічні недуги, які мають схильність до кризових станів, найкращий перший і другий теплі періоди: пізня весна і рання осінь. Людям, які мають проблеми з диханням (астма, обструктивні бронхіти), весну з цього списку слід викреслити, адже це період активного цвітіння. Для них найкраща перша половина червня, а також осінні місяці.
Зауважу: якщо людина перебуває тут під наглядом кваліфікованого лікаря і користується санаторними процедурами, то і в інші періоди вияви хвороби можна контролювати і корегувати. Адже в санаторному лікуванні ми використовуємо не лише фізіотерапевтичні методи.
На жаль, сучасна людина нині в такому стані, що самого повітря, води і правильного харчування їй для здоров’я недостатньо, тим більше, якщо хвороба вже сформована. Кліматичний вплив допомагає зміцнювати організм, зменшити дозування препаратів, але не відмовлятися від них.
— Чи радите по здоров’я їхати до оздоровниць?
— Нині на наші санаторії багато нарікань, але, повірте, чимало з них розвиваються: впроваджують сучасні методики і не забувають про перевірені десятиліттями. У цих установах проводять діагностику до і після лікування, тут функціонують біохімічні лабораторії. А головне — є кваліфіковані фахівці, які санаторному лікуванню присвятили все життя. На жаль, є і ті, які імітують, що вони щось розуміють, але їх дуже мало.
— То як же визначити: до професіонала ти потрапив чи ні?
— Якщо вам лікар пропонує піти і подихати лікувальним повітрям і не розповідає, як це правильно робити, щоб отримати найбільшу користь, то слід замислитися щодо його компетентності. Зокрема тим, хто страждає на хронічні бронхіти, варто прогулюватися там, де ростуть кримська сосна, кипариси. Якщо у вас гіпертонія, то від цих дерев треба бути якнайдалі, бо аромат хвої сприяє підвищенню артеріального тиску, а ось аромат дуба, навпаки, знижує його і поліпшує сон. Надзвичайно корисно дихати морським повітрям під час шторму, бо саме тоді воно максимально насичується киснем та озоном.
Загалом прогулянки вздовж берега вранці, увечері та у штормові дні сприяють посиленню захисної реакції організму, прискорюють обмін речовин, збільшують кількість гемоглобіну та еритроцитів у крові. І, як наслідок, зміцнюються м’язова та нервова системи, а в дітей та підлітків, крім цього, міцнішими стають кістки, прискорюється ріст.
— А що робити тим, кому дешевше зупинитися у приватному секторі?
— У нас у санаторіях зберігається можливість отримати амбулаторне лікування. Ніхто не відмовить, якщо людина, що відпочиває у приватному секторі, захоче придбати в найближчій оздоровниці пакет послуг: процедури, контроль лікаря, діагностику.
Ранок на морі слід починати з прогулянок. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ
— Якими методами можна поліпшити своє здоров’я за межами оздоровниць?
— Знімайте взуття і ходіть босоніж, адже від природного масажу стоп (стоунтерапії) здоров’я теж залежить. До речі, цей метод обов’язковий в усіх санаторіях Німеччини, а ми, на жаль, його втрачаємо. Тому поки такі умови не створено в наших оздоровницях, користуйтеся пляжами з галькою. Рекомендую ходити по нагрітих сонцем камінцях спочатку по кілька хвилин, згодом їх можна довести до півгодинної прогулянки. За допомогою такого методу ви вилікуєте у своєї дитини чи в себе плоскостопість. Надзвичайно корисні такі процедури і для хворих на бронхіальну астму та епілепсію.
— Неодноразово бачила, коли відпочивальники в Саках без обмежень використовують лікувальні грязі. Чи корисно це?
— Недозоване використання лікувальної грязі називають єгипетським методом. Так лікувалися в давнину єгиптяни, бо, крім цих ліків, інших не існувало.
Можу запевнити: якщо людина здорова, то використовуючи так грязі, вона піддає себе небезпеці. Є ймовірність, що її серцево-судинна система відреагує абсолютно несподівано. Якщо ж ви маєте хронічні захворювання, такі процедури можуть призвести до їхнього загострення. А з огляду на те, що в нас є теоретично здорові люди, але не практично — то робіть висновки. Тим більше, що однією лише гряззю собі здоров’я не додаси, а ось коли цей природний матеріал використовувати в комплексному лікуванні, як це роблять в санаторіях, тоді й результат буде прекрасним. Але тут теж хочу застерегти: не намагайтеся комплексне лікування, розраховане на 12 днів, втиснути у 5 днів, на які ви приїхали. Грязелікування має десятиліттями напрацьовану і перевірену методику: один день грязі — два дні перерва або два дні грязі — день перерва.
— А щодо купання в лиманах. Кому воно корисне, а кому ні?
— Купання корисне всім, кому призначають грязелікування: людям із хворобами опорно-рухового апарату — кісток, суглобів та м’язів. Також тим, хто має проблеми з периферійною нервовою системою, лімфовузлами, шкірою та органами черевної порожнини. Два-три нешкідливі купання може собі сама призначити будь-яка здорова людина, але не більше. Категорично не раджу користуватися цим дарунком природи людям з розладом центральної нервової системи, хворими нирками, серцем та судинами.
— У розпал літнього сезону на кримських пляжах з’являються намети, де можна за окрему платню зробити масаж.
— Будь ласка, робіть, але масаж, по-перше, повинен рекомендувати лікар, а, по-друге, споживачам таких послуг варто пам’ятати, що його треба робити за годину до їди або через півтори години після неї.
— Часто спостерігаю картину: у спеку біля моря вовтузяться дітки, які ледь навчилися ходити, потім батьки затягують їх у воду, а те дитя влаштовує справжню істерику. Чи варто так оздоровлювати дитину?
— Батьки мають запам’ятати: від такого купання дитина, крім шоку, нічого не отримує. Малюки повинні звикати до води лише у спеціалізованих санаторіях під наглядом фахівців, де вони отримують дозовані водні процедури, або ж у річці чи озері. Загалом за класичними нормами курортології, які колись існували, у санаторії Криму до 5 років дітей не брали. І це правильно.
Маленьких дітей не раджу везти влітку до Криму, тим більше брати їх на загальні пляжі, бо тут занадто багато людей, які навіть приводять із собою чотирилапих друзів, не контрольоване куріння тощо.
Людмила ЩЕКУН,
«Урядовий кур’єр»
ДОСЬЄ «УК»
Володимир ЄЖОВ. Народився у місті Сімферополі 1954 року. Вищу освіту здобув у Кримському медуніверситеті. Після закінчення інтернатури залишився працювати у рідному виші на кафедрі фізіотерапії, яку згодом і очолив. Член Всеукраїнської асоціації фізіотерапевтів і курортологів. Проводить просвітницьку роботу з аргументованої пропаганди здорового способу життя, немедикаментозних методів профілактики.