Голова Державної
служби України  з контролю
за наркотиками
Володимир ТИМОШЕНКО

За світовою статистикою, щороку пагубна пристрасть до наркотиків вбиває майже 200 тисяч людей на планеті, тож профілактика, лікування, реабілітація та реінтеграція наркозалежних, боротьба з наркозлочинністю мають стати ключовими елементами глобальної стратегії скорочення впливу наркотиків на суспільство. Як із цим злом ведуть боротьбу в Україні — наша розмова з головою Державної служби України з контролю за наркотиками Володимиром ТИМОШЕНКОМ.

  — Володимире Андрійовичу, яке місце посідає наша країна в сумнозвісному рейтингу наркозалежності?

— Я не прибічник таких рейтингів, адже ця проблема існує не лише в Україні, а й в усьому світі. Це засвідчують численні рішення ООН щодо протидії Інтернет-торгівлі наркотиками, поширенню в мережі рецептів, синтезу хімічних наркотиків тощо. Наркобізнес нині глобалізується. Є світові центри виробництва: героїну — Афганістан, кокаїну — Латинська Америка (Колумбія, Перу, Еквадор), гашишу — Північна Африка (Марокко), синтетичних наркотиків — Західна Європа. І в нас, в Україні, є виробники — лабораторії синтезу стимуляторiв амфетамінного ряду (усіляке «екстазі» тощо). У США  кілька штатів своїм законодавством легалізували марихуану. В Голландії марихуана вирощується у парниках для легального застосування. Тож варто оцінювати не рейтинги, а адекватність реакції держави і всіх структур суспільства на наркозагрозу.

—  Як казав відомий кіногерой Гліб Жеглов, правопорядок в країні визначається не кількістю злочинців, а вмінням правоохоронців їх знешкоджувати…

— Абсолютно правильно! Якраз адекватність відповіді на загрозу є головним чинником боротьби з наркоманією. У Мексиці, наприклад, нині йде навіть не боротьба, а війна з наркобізнесом. Держава відсторонила поліцію, тому що вона корумпована. Наркобізнесу протистоять військові. За останні п’ять років було вбито 25 тисяч громадян Мексики ( з обох  боків). В Україні, дякувати Богові, наркоситуація не вимагає такого рівня протистояння.

—  Які повноваження має очолювана вами служба?

—До створення нашої Служби проблемами наркотиків займалися інші органи. Але наш справді координуючий орган створено лише недавно, бо зволікати  ніколи. Адже дедалі активніше наркотики, які виготовляли в домашніх умовах з макової соломки,  почали заміщувати або суто лікарськими засобами, скажімо, трамадолом, або вилучали з них певний компонент і простими маніпуляціями синтезували психоактивну речовину. Це значно дешевше і простіше, тому так звана аптечна наркоманія пішла різко вгору. Цьому сприяв брак належного контролю за виробництвом, ввезенням та реалізацією цих препаратів. Нині наша служба ще не є правоохоронним органом, вона займається проблемами законного обігу наркотиків (зберігання, перевезення, знищення наркотичних психотропних препаратів). Ми проводимо видачу ліцензій на вивезення, транзит таких речовин, встановлюємо квоти. Одне з головних завдань такого контролю, щоб вивезли чи виробили не більше, ніж встановлено міжнародною квотою. Ми даємо відповідні дозволи і слідкуємо, щоб не було надлишку, який потім з’являється у незаконних споживачів наркотиків.

 

Жодна операція не обійдеться без психотропних ліків. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

—  Загальновідомо, що слідчому легше посадити за ∂рати наркомана, аніж шукати докази проти наркоділка.

— Статистика боротьби з наркоманією здебільшого грунтується саме на споживачах наркотиків. Звичайно, наркодилера захопити важче, тож частіше покарання відбувають наркоспоживачі, а не дилери. Із наркодилерами правоохоронці повинні нещадно і дієво боротися. Таке можливо лише тоді, коли правоохоронці не зростаються з наркобізнесом і не розглядають його як джерело збагачення. Але ця проблема існує не лише в Україні. Наркозлочинці в усьому світі намагаються «підгодовувати» правоохоронців. Але на Заході знайшли рецепт: боротьба з наркобізнесом не повинна бути монополією одного правоохоронного органу, бо це однозначно призведе до корупційних наслідків. Тому там із наркобаронами воюють кілька правоохоронних структур. І тоді наркодилер не може знайти собі прикриття в усіх структурах. Він не знає: хто, де і коли на нього вийде. В Україні, на жаль, фактично лише МВС є монопольним борцем із незаконним обігом наркотиків у державі.

—  Чи існує нині вихід з цієї ситуації?

— Так. Ми розробили багатовекторну Стратегію державної політики щодо наркотиків на період до 2020 року. До боротьби з наркоманією повинні долучитися міністерства і відомства — Мінсоцполітики, Міносвіти, МОЗ, громадські організації.  Єдина наркополітика держави має виключити хаотичні, нецентралізовані дії різних відомств. Стратегія передбачає заходи профілактики, реабілітації, розробку нових методик лікування, чітке розмежування ліків і наркотиків.

Варто пам’ятати, що поряд із незаконним обігом наркотиків має місце і законний. Жодна операційна не обійдеться без психотропних препаратів. Тож наші заходи контролю не повинні обмежувати право хворих на знеболення.

—  Жорсткі вимоги щодо наркотичних знеболювальних засобів прирікали хвору людину на нестерпні муки. Чи змінилося останнім часом законодавство у цій сфері?

— Насправді тут, як-то кажуть, передали куті меду. Свого часу законодавство щодо боротьби з наркобізнесом писалось, не зважаючи на те, що психотропні речовини — це ліки, без яких не можлива паліативна медицина. У всьому світі вони використовуються як ефективні знеболювальні засоби. А в Україні був дозволений лише ін’єкційний морфін. Уявіть ситуацію: онкохворому потрібно через кожні 4 години робити укол, а медсестра не має такого дозволу. Люди не мали права зберігати вдома такі ліки, адже це вважалося злочином. Такими вимогами ми загнали і лікарів, і пацієнтів у глухий кут. У перший день моєї роботи на цій посаді мені зателефонував чоловік і в розпачі розповів: його мати хворіє на онкологію і  щоб придбати знеболювальне, він повинен кожні два дні вирушати із села до районної лікарні. А скільки таких людей в країні? Ми зрозуміли, що потрібно негайно міняти правила гри. Минулого місяця вийшла постанова Кабінету Міністрів, завдяки якій значно спростилися правила призначення і зберігання наркотичних знеболювальних. Нині лікар може виписати рецепт на 15 днів. Крім того, відтепер в Україні дозволено використовувати таблетований морфін. Його виробляють в Одесі.

—  На спеціалізованій конференції у Глухові йшлося про відродження традиційного для України коноплярства. Тепер частіше бачитимемо коноплі на полях?

—Проблему знято, бо ми ледь коноплярство не загубили. Коноплi — дуже корисна культура, з неї виготовляють 25 тис. видів продукції. Біокомпозит iз конопель міцніший за сталь. Корпус «Боїнга-787», виготовлений з вуглецевих композитів, на 87% на базі конопель! Нащадок роду відомих меценатів Мішель Терещенко залишив Францію і оселився в Україні, щоб відроджувати льонарство і коноплярство, демонстрував нам французькі гальмівні колодки, які не деформуються і значно міцніші, — теж iз конопель! Так само у будівництві: бетон iз домішками конопель міцніший за той, що з металевою арматурою. Для утеплення будинку в північних країнах уже використовують не скловату, а блоки з конопель. А ще у парфумерії використовують конопляну олію. Посіви однодомних конопель можуть сприяти відродженню чорнобильських земель (бо коноплi здатнi виводити важкі метали з плодоносного шару грунту), стати запорукою впровадження екологічно чистих технологій, появи на фармацевтичному ринку принципово нових лікарських засобів тощо. Але згідно з конвенцією ООН, коноплі можуть вирощуватися для промислового виробництва лише під контролем держави. Технічні коноплі — це ті, які не містять тетрагідроканабінолу (ТГК), або містять незначну його кількість. В деяких країнах у підпільних лабораторіях вивели сорт коноплі, який має 30—40% цієї речовини. А українські вчені-селекціонери, навпаки, вивели технічні коноплі з низьким відсотком ТГК, які не становлять жодного інтересу для наркоманів. У країнах ЄС низьким вважається вміст ТГК близько 0,2%. У нас завжди було жорсткіше — 0,15%. Але наші вчені з Глухова вивели сорти конопель із вмістом ТГК менше 0,08%! Здавалося б, вирощуй коноплi для промисловості, але ж ні, донедавна законодавство зобов’язувало аграріїв наймати для охорони таких конопель міліцію, яка заробляла на цьому чималі гроші. Торік посів конопель узагалі став невигідним, бо міліція підняла ціни за охорону ледь не вчетверо! Тому ми спільно з іншими фахівцями змінили нормативну базу в цій частині: тепер якщо вміст ТГК не перевищує 0,08%, міліція на полі не потрібна. Тож у цьому році аграрії України вперше будуть вирощувати технічні коноплі без охорони. Звичайно, ми контролюватимемо вміст у них наркотичної речовини.

Наталія ДОЛИНА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир ТИМОШЕНКО. Народився 1952 року на Вінниччині. Закінчив Вінницький державний педінститут ім. М. Островського. Фахівець у галузі кримінології та національної безпеки, автор понад 80 наукових праць з проблем боротьби з наркобізнесом, корупцією, відмиванням грошей, тероризмом, транснаціональною організованою злочинністю, у тому числі автор монографій і підручників. Докторська дисертація — «Формування системи національної та міжнародної протидії сучасному наркобізнесу». З червня 2011 року — голова Державної служби України з контролю за наркотиками.