Заступник генерального директора
із стандартизації та наукової діяльності
ДП «Укрметртестстандарт»
Володимир Місячний
Говорячи про якість продукції, насамперед маємо на увазі, що її виготовлено з урахуванням відповідних норм і стандартів. Напередодні святкування Дня працівників стандартизації та метрології і Всесвітнього дня стандартів про розвиток національної системи стандартизації розповідає заступник генерального директора із стандартизації та наукової діяльності ДП «Укрметртестстандарт» Володимир МІСЯЧНИЙ.
— Володимире Петровичу, на якому етапі перебуває реформування національної системи технічного регулювання?
— Вступ України до СОТ та її наміри щодо інтеграції в ЄС зобов’язують країну адаптувати національну систему технічного регулювання до міжнародних та європейських стандартів. Україна зробила важливі кроки на цьому шляху, проте процес і досі не завершено. Триває гармонізація національних стандартів з європейськими та поетапне розроблення технічних регламентів. Актуальним залишається скорочення переліку товарів, що підлягають обов’язковій сертифікації.
Дуже важливо завершити впровадження нормативно-правової бази, особливо у сферах метрології та стандартизації. Вирішення потребують також такі питання, як створення національного органу зі стандартизації та налагодження системи ринкового нагляду.
Важливим кроком на сьогодні є розроблення проекту закону України «Про стандартизацію». Ухвалення цього документа забезпечить створення нової національної системи стандартизації, яка відповідатиме європейській моделі, зробить прозорішими процедури і правила у сфері стандартизації, що допоможе суб’єктам господарювання у їхній діяльності.
— Які основні нововведення передбачає законопроект?
— Документом передбачено утворення національного органу із стандартизації, функції якого виконуватиме юридична особа публічного права; скасування обов’язковості застосування стандартів та інших нормативних документів у сфері стандартизації; припинення обов’язкової реєстрації технічних умов; зняття необхідності відомчих погоджень проектів національних стандартів та усунення нормативно-правового регулювання відносин, пов’язаних із розробленням стандартів підприємств, установ та організацій.
— Постає питання: чи потрібні українському виробникові технічні умови (ТУ)?
— Технічні умови — це зареєстроване зобов’язання виробника виготовляти та вводити в обіг на споживчому ринку продукцію, яка відповідає задекларованим вимогам, що дає змогу державі здійснювати контроль за відповідністю продукції до них. Нині ТУ на продукцію (послуги) розробляються за умови, коли немає або технічного регламенту або національного стандарту, тобто продукція нова і щодо неї відсутні будь-які вимоги.
ТУ розробляє переважно сам виробник, орієнтуючись на особливості свого виробництва. Важливо, що вимоги, які висувають до продукції в ТУ, повинні бути не нижчими, ніж ті, що передбачені чинним законодавством або національними стандартами. Неприпустимо вводити в ТУ положення, що призводять до зниження безпечності та якості продукції або ускладнюють її ідентифікацію.
Нині щодня на ринку з’являються нові види продукції, процес розробки та постановки яких на виробництво потребує значних витрат коштів і часу. Так, процедура розроблення, погодження та прийняття стандарту може тривати кілька років. А розробити та погодити ТУ можна протягом 1—2 місяців, що і є перевагою для виробників.
На мою думку, доцільно зберегти застосування ТУ до набуття чинності відповідних технічних регламентів. Оскільки вилучення ТУ означатиме теоретичну неможливість розробки та випуску нової продукції, а також ускладнить процес контролю за відповідністю продукції вимогам безпечності та якості, отже споживач стане потенційно незахищеним.
Тому на даному етапі ТУ потрібні й виробникові, й споживачеві, й державі загалом для синхронної роботи в умовах постійних змін для унеможливлення будь-якого відступу від вимог безпечності та якості.
— На вашу думку, чи потрібне на цьому етапі реформування системи технічного регулювання скасування обов’язкової реєстрації ТУ?
— Оскільки ТУ — майнова власність підприємства-виробника, що розробив цей документ, державна реєстрація, яка здійснюється для забезпечення державного обліку і зберігання оригіналів, дає змогу державі в особі контролюючих органів ідентифікувати продукцію та контролювати її відповідність вимогам безпечності. На відміну від країн ЄС та Митного союзу, де технічні регламенти та директиви охоплюють майже всі види продукції, в Україні, наприклад, немає жодного технічного регламенту на харчові продукти. Тому воднораз скасовувати державну реєстрацію ТУ, наприклад на харчові продукти, недоцільно доти, доки не набудуть чинності відповідні технічні регламенти або національні стандарти, які чітко визначатимуть вимоги безпечності.
У результаті скасування обов’язкової реєстрації держава не матиме змоги контролювати відповідність продукції вимогам безпеки та якості, від чого постраждає передусім споживач.
Окрім того, попереднім етапом перед державною реєстрацією є обов’язкова перевірка проекту ТУ на відповідність чинному законодавству, національним стандартам, іншим нормативним документам, що гарантує безпечність продукції, яка виробляється за цими ТУ. На мою думку, Україні в цьому потрібен поетапний перехідний період, оскільки основна кінцева мета — це захист прав та інтересів споживача.
— Чи не завчасно пропонується у законопроекті скасувати положення щодо поступового переходу від обов’язкового застосування стандартів до добровільного?
— Норму закону щодо поступового переходу від обов’язкового застосування стандартів до добровільного було встановлено для надання можливості промисловості України підготуватися до виконання європейських вимог. Адже, щоб гармонізовані європейські нормативи можна було застосувати, потрібні значні кошти та час, зокрема для переобладнання виробництва, завдяки чому виробник міг би випускати свою продукцію згідно з європейськими вимогами, що достатньо жорсткі і їх непросто виконати технологічно, запровадити новітні технології, підготувати теоретично та практично персонал тощо. Поспіх та копіювання зовнішніх атрибутів стандартизації й сертифікації розвинених країн за умови нестачі ефективного ринкового конкурентного середовища може створити загрозу для національної економіки.
Тому оскільки впровадження нової нормативно-правової бази ще триває, існує потреба у певному перехідному періоді, коли застосовуватимуться обов’язкові вимоги стандартів щодо безпечності продукції до набуття чинності відповідних технічних регламентів.
— На що спрямовує нині свою діяльність ДП «Укрметртестстандарт» у сфері стандартизації?
— Наше підприємство спрямовує свою діяльність на здійснення переходу від обов’язкового застосування стандартів до добровільного, концентруючи основну увагу на вдосконаленні чинного законодавства, впровадженні європейських директив Нового підходу, гармонізації національних стандартів із міжнародними та європейськими.
Вагомий внесок у розроблення нових національних стандартів здійснюють технічні комітети із стандартизації. Із 1992 року технічні комітети стандартизації, секретаріат яких веде ДП «Укрметртестстандарт», гармонізували з міжнародними та європейськими 566 нормативних документів.
Нині наше підприємство веде секретаріати 7 технічних комітетів стандартизації, з переліком яких можна ознайомитись на офіційному сайті www.ukrcsm.kiev.ua, і як асоційований член бере участь ще в 15. Наші фахівці розробили 7 технічних регламентів, гармонізованих із європейськими директивами.
На замовлення Міністерства економічного розвитку та торгівлі України ДП «Укрметртестстандарт» видає щоквартальний Інформаційний бюлетень з міжнародної стандартизації, що формується на основі публікацій із зарубіжних джерел, серед яких інформаційні повідомлення і офіційні документи Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), Міжнародної електротехнічної комісії (IEC), європейських організацій зі стандартизації (CEN, CENELEC), а також Європейської Комісії ООН, СОТ тощо.
ДП «Укрметртестстандарт» веде унікальний автоматизований Фонд чинних технічних умов «ТУ України», який містить близько 47 000 найменувань. Також наше підприємство утримує Фонд нормативної документації, перший за кількістю документів після головного фонду нормативних документів, який налічує майже 27 000 найменувань.
— Які напрями діяльності визначає для себе ДП «Укрметртестстандарт» пріоритетними?
— Пріоритетними напрямами діяльності нашого підприємства залишаються робота в технічних комітетах із стандартизації, розроблення технічних регламентів та стандартів, а також надання допомоги підприємцям під час запровадження технічних регламентів з обов’язковими вимогами до продукції й послуг.
Цього року наше підприємство запропонувало нову послугу для захисту прав та інтересів споживачів, а саме: проведення компетентної незалежної споживчої експертизи товарів (послуг) щодо їх відповідності нормам чинного законодавства, чинних нормативно-правових актів, вимогам нормативної та технічної документації, а також встановлення причин невідповідності об’єкта експертизи чинним вимогам. Результат експертизи — експертний висновок, який має статус офіційного документа, що його може використати суб’єкт господарювання для пред’явлення до постачальників (виробників) майнових претензій за неналежне виконання ними умов контрактів (договорів), а також для захисту своїх інтересів у судовому порядку.
Докладніше з інформацією щодо споживчої експертизи можна ознайомитися на сайтах ДП «Укрметртестстандарт» www.ukrcsm.kiev.ua та www.csm.kiev.ua
Користуючись нагодою, щиро вітаю всіх фахівців із професійним святом, бажаю добра і злагоди, щастя та міцного здоров’я, творчої наснаги і нових здобутків.
Інна МИКОЛАЄНКО
для «Урядового кур’єра»
ДОВІДКА «УК»
Державне підприємство «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») входить до сфери управління Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, у 2012 році відзначило свій 110-річний ювілей. На сучасному етапі це провідне вітчизняне підприємство у галузі стандартизації, метрології і сертифікації, визнане у країнах СНД, Європейському Союзі та світовою спільнотою.