Сумський національний аграрний університет — один із провідних українських вишів. За понад  40-річну історію тут напрацьовано велетенський досвід підготовки кадрів для АПК, створено потужну матеріально-технічну та наукову бази.   Про ці та інші аспекти роботи «Урядовому кур’єрові»  розповів ректор СНАУ Володимир ЛАДИКА.

— Володимире Івановичу, слова вашого улюбленого девізу, винесеного у заголовок, належать Джорджу Вашингтону. Чому саме вони стали своєрідним кредо?

— Відповідь закладена вже у самій думці, висловленій свого часу видатним світовим політиком.  А якщо деталізувати, то саме агропромисловий комплекс був і залишатиметься альфою й омегою життєдіяльності будь-якої країни, її обороноздатності й безпеки. А наш виш якраз і готує спеціалістів, які на практиці втілюють відповідні завдання.

— Означте пріоритети діяльності університету.

— Ключовий — забезпечення якості освіти, що досягається за рахунок інтеграції освітнього процесу та ґрунтовної практичної підготовки на підприємствах аграрного бізнесу. Протягом останніх п’яти років спільно з провідними компаніями та підприємствами запроваджуємо дуальне навчання. Нині співпрацюємо із 40 роботодавцями, зокрема індустріально-молочною компанією, ТОВ «Глобино», компанією «Кернел», ПАТ «Миронівський хлібопродукт», ТОВ «Урожайна країна», компанією «Укрлендфармінг», ТОВ «Вітчизна».

Особливість дуальної форми в АПК —  навчання на виробництві з елементами дистанційної організації навчального процесу, коли викладач зі студентом спілкуються за допомогою європейської програми Moodle, яку використовують у Сумському НАУ.

На базі кількох компаній — ТОВ «Вітчизна», ТОВ «Глобино» та інших функціонують навчально-практичні центри, де створено всі умови для  освітнього процесу, харчування та проживання студентів під час виробничого стажування.

Істотна деталь. Із четвертого курсу наші вихованці мають змогу офіційно  починати трудову діяльність з оформленням трудової книжки. Погодьтеся, це надзвичайно цінна і перспективна перевага.

Зусиллями бізнесу, обласної влади та університету на базі Центру точного землеробства, який недавно створили, маємо платформу для навчання учнів закладів ПТО, що дасть змогу добирати талановиту мотивовану молодь для цільової підготовки. Торік у листопаді підвищили кваліфікацію із систем точного землеробства майстри виробничого навчання базових ДПТНЗ Сумської області. Спільний проект дає змогу готувати фахівців з повним набором знань і вмінь сучасної техніки і технології, які повністю відповідають вимогам виробництва.

— У СНАУ запроваджено вертикально інтегровану систему навчання. Що вона означає?

— Насамперед — випускникам коледжів здобувати освіту в університеті за скороченим терміном та забезпечувати високу якість навчального процесу.

До складу університетського комплексу як відокремлені структурні підрозділи входять шість коледжів та агротехнічний інститут, де навчаються 3,5 тисячі студентів. Частка випускників коледжів, які продовжують навчання в університеті, становить більш як дві третини. Випускники коледжів мають ґрунтовну практичну підготовку, тому провідні компанії добирають їх для дуального навчання, про яке йшлося.

Успіх вертикально інтегрованої системи в тому, що студенти коледжів та університету можуть здобути робітничі спеціальності тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва категорій «А1», «А2», «В», «Е1», водіїв автотранспортних засобів категорій «В» і «С», електромонтерів з ремонту та обслуговування електроустаткування, операторів комп’ютерного набору тощо. Щорічно робітничі спеціальності здобувають майже 1000 студентів.

— Наскільки тісно співпрацюєте з органами місцевого самоврядування?

— Позаторік у травні підписали Меморандум про узгодження дій між Сумською ОДА, Сумською обласною радою і СНАУ, який визначає основні напрями співпраці з питань соціального розвитку та наукової діяльності на території Сумської області задля економічного розвитку регіону та підвищення його інвестиційної привабливості, розвитку партнерства «бізнес — влада — наука».

Один із пунктів, який уже успішно реалізовано, — запровадження на базі університету магістерської освітньої програми «Регіональний менеджмент» для новостворених об’єднаних територіальних громад відповідно до завдань Програми розвитку агропромислового комплексу та сільських територій Сумської області на період до 2020 року. Навчальна програма підготовки фахівців передбачає вивчення дисциплін міжнародного магістерського курсу з бізнес-адміністрування, акредитованого в Європейському Союзі. Цільову підготовку магістрів з регіонального менеджменту здійснюємо з урахуванням останніх тенденцій в управлінні, змін у сучасному середовищі, досвіду ЄС. Один із пунктів програми — підготовка кваліфікованих фахівців для об’єднаних територіальних громад. Позаторік підготували 12, торік — 23, тепер навчаються 28 фахівців з регіонального менеджменту.

На   факультеті економіки та менеджменту створено Регіональний центр сталого розвитку сільських територій, де для спеціалістів та посадових осіб місцевого самоврядування ОТГ  Сумщини організовуємо семінари, круглі столи, вебінари, деліберативні майстерні.

Важливий пункт меморандуму — сприяння влади у створенні та модернізації опорних шкіл у сільській місцевості, запровадження дуальної вертикально інтегрованої освіти: державні ПТНЗ аграрного профілю — коледжі СНАУ — СНАУ.

— Як правило, виші традиційно асоціюються з розвитком науки.

— В Україні склалася ситуація, що наука розвивається паралельно в закладах вищої освіти, які належать до системи Міністерства освіти і науки, і  наукових установах, підпорядкованих Національній академії наук та галузевим академіям. Тривають дискусії, який шлях обирати в подальшому. Проте ми чітко визначилися з пріоритетами і втілюємо їх у життя. Першочергове завдання — розвиток наукової інфраструктури та оновлення лабораторно-матеріальної бази. Торік за підтримки МОН створили центр колективного користування науковим обладнанням «Лабораторія екологічного землеробства та природокористування». Завдяки участі в одному з проектів «Еразмус+ КА2» маємо сучасну лабораторію ПЛР-аналізу, що дає змогу вести дослідження на генному рівні, і створили лабораторію мас-спектрометрії.

Важливе значення має фінансування підвищення доходів самих науковців. Нині  реалізуємо вісім грантових проектів, які фінансує МОН, два — розвитку потенціалу вищої освіти за кошти ЄС у межах програми «Еразмус», три проекти Європейського банку реконструкції та розвитку і Світової продовольчої організації. Це далеко не повний перелік грантів і тематик, які нині має університет і в розробленні яких беруть участь наші науковці.

 — Яким бачиться найближче майбутнє СНАУ?

 — Перспективи чітко окреслено у Програмі розвитку вишу, де визначено пріоритети до 2023 року. В освітній діяльності це модернізація  навчальних лабораторій обладнанням, приладами для прикладних досліджень; запровадження інноваційних технологій на основі інформаційних навчальних платформ з широким використанням комп’ютерної техніки та сучасних технологій; активізація освіти для дорослих через запровадження нових магістерських освітніх програм для навчання всіх вікових груп громадян за принципом Life Long Learning; розширення участі в освітніх грантових проектах «Еразмус+ КА1» «Міжнародна кредитна мобільність» та «КА2» «Розбудова потенціалу вищої освіти»; міжнародна акредитація освітніх програм.

А ще — створення у країнах Азії та Африки філій СНАУ із правом видачі подвійних дипломів.

Щодо наукової галузі, то це створення наукової інфраструктури  через організацію центрів колективного користування та інноваційних лабораторій із сучасним обладнанням; активна участь у міжнародних наукових проектах; акредитація лабораторій технолого-екологічного спрямування з можливістю проводити референс-аналіз із отриманням відповідних сертифікатів; забезпечення широкого доступу до наукових метричних баз даних та інші напрями.  Одне слово, як писав поет-класик, планів громаддя. Головне для нас — втілити їх у реальність.

Олександр ВЕРТІЛЬ,
«Урядовий кур’єр»

Чи знаєте ви, що  СНАУ першим в Україні...

…пройшов міжнародну акредитацію магістерської освітньої програми МВА «Адміністративний менеджмент» європейською агенцією АКВІН  до 2021 року, яка підтверджує повну відповідність змісту та якості навчального процесу у виші європейським освітнім стандартам;

…запровадив трирічну аграрну інтернатуру з підготовки фахівців відповідно до профілів посад аграрних компаній та підприємств з урахуванням закордонного досвіду провідних європейських освітніх закладів;

…створив центр точного землеробства для підготовки агрономів, інженерів-механіків, економістів із запровадження сучасних високоефективних технологій виробництва сільськогосподарської продукції на основі широкого використання інформаційних систем, а також центр колективного користування (4 ЗВО) науковим обладнанням екологічного спрямування. До його складу ввійшли сучасні лабораторії електронної мікроскопії та мас-спектрометрії, обладнані унікальними приладами, за допомогою яких аналізують хімічний та елементний склад будь-яких газоподібних і твердих речовин;

…повністю відмовився від дорогого імпортного газу для опалення навчальних приміщень — а це 50 тисяч квадратних метрів — та перейшов на альтернативні джерела забезпечення теплом, що дало змогу економити на вартості гігакалорії 50% коштів.

ДОСЬЄ «УК» 

Володимир ЛАДИКА. Народився 1962 року в с. Підлипне Конотопського району на Сумщині. Закінчив Сумську філію Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва за спеціальністю «Зоотехнія» та аспірантуру Московської сільськогосподарської академії ім. К.А. Тимірязєва.

Трудову діяльність розпочав головним зоотехніком у колгоспі. Очолював Сумський державний селекційний центр, працював заступником міністра аграрної політики та продовольства України, віце-президентом Національної академії аграрних наук України.

З 2011 року — ректор СНАУ.

Кавалер ордена «За заслуги» ІІІ ступеня, трудової відзнаки «Знак пошани».  Заслужений працівник освіти України. Доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААНУ.