Директор Китайсько-українського 
інституту зварювання ім. Є.О.Патона
Володимир КОРЖИК

«Достатньо успішними і такими, що відповідають не лише інтересам провінції Гуандун і Національної академії наук України, а й Китаю та України в цілому» назвав президент НАНУ академік Борис Патон перші досягнення створеного в 2011 році Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є.О.Патона  на вересневій зустрічі в Києві з губернатором Чжоу Сяоданем, керівником делегації з найбагатолюднішої в Китаї провінції Гуандун, яка на першому місці в країні і за обсягом промислового виробництва.

Про завдання і перспективи цього китайсько-українського закладу «УК» розповідає  його співдиректор, доктор технічних наук Володимир КОРЖИК.

«Наша перша установка в Харбіні діє вже півстоліття»

—  Володимире Миколайовичу, з якими країнами поєднує Інститут електрозварювання імені Є. О. Патона міжнародна науково-технічна співпраця?

— Її географія досить широка, і маємо в цьому значний багаторічний досвід. З-поміж партнерів — різні наукові установи і  науково-виробничі компанії США, європейських країн, і зокрема ФРН, а також Південної Кореї, Китаю. У спільному з провідною американською компанією PRATT & WHITNEY Українсько-американському дослідницькому центрі «СП  RATT & WHITNEY – ПАТОН», який діє в авіаційно-космічній промисловості вже  19 років,  розробляються проекти: створення нових типів теплозахисних покриттів на лопатки авіаційних газотурбінних двигунів та обладнання для реалізації електронно-променевої технології нанесення таких покриттів, а також ремонт відповідальних деталей авіаційних двигунів із застосуванням передових електронно-променевих та інших передових технологій зварювання та нанесення покриттів.

Це лише один приклад, а крім того, в Інституті ім. Є. О. Патона накопичено досвід успішної співпраці в розробці передових технологій з іншими великими компаніями, такими як   General Electric, Boeing, General Motors Corporation,  Airbus. 

—  Чому саме з Китаєм вийшли на рівень спільного закладу?

— Із 2000 року центр нашої міжнародної співпраці зміщується від західних країн до південно-східної Азії. З різних причин. Маємо вже історію взаємовідносин з Китаєм. У Харбіні, де перша патонівська установка для електрошлакового зварювання діє майже півстоліття, засновано Хейлунцянський центр науково-технічного співробітництва України й Китаю. Довготривале партнерство з Харбінським інститутом зварювання. Спільне підприємство, Міжнародний інженерний центр імені Патона створені у місті Гуілінь. Триває наша робота з Сандунським інститутом океанографічних приладів.

Найактивніші взаємовідносини Інституту Патона з Китаєм в останнє десятиліття: за цей час у Піднебесній зосереджено дуже багато нашого передового устаткування для зварювання — електронно-променевого, під водою, у спеціальній електрометалургії, пов’язаного з напиленням та з іншим  нанесенням покриттів. Якраз у Китаї застосовуються технології Інституту Патона, за якими він лідер не тільки в Україні й Китаї, а й в усьому світі. Це й привело до створення Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є. О. Патона.

Ось так відбувається контактне стикове зварювання плавленням.
Фото з архiву Інституту зварювання ім. Є.О.Патона

Китай — лідер  у світі з випуску сталі

—  Хто був ініціатором його створення?

— Китайська сторона. Чим це спричинено? Насамперед розвитком економіки цієї країни. Китай нині на одному з перших місць у світі з випуску сталі, досить потужний у машинобудуванні, зокрема транспортному, суднобудуванні, у видобутку й транспортуванні нафти, газу. Все це вимагає великих витрат металу і технологій з його обробки, де зварювальні — базові.

Проте великий авторитет Інституту Патона в Китаї не означає, що ми прийшли до них на зовсім не підготовлений грунт. Там уже налагоджено виробництво і власного обладнання досить високого рівня, наприклад, для різних типів дугового зварювання і різання металів тощо. Китайські підприємства активно працюють з присутніми в країні представництвами всіх провідних організацій і компаній, які займаються зварювальним устаткуванням за найпередовішими технологіями. Від них китайцям надходить дуже багато пропозицій щодо розв’язання різних технічних питань, але значна кількість наших з-поміж них  конкурентоспроможні, на них великий попит, бо за низкою технологій ми попереду на ринку.

Ініціативу протилежної сторони щодо Китайсько-українського інституту зварювання імені Патона ми обговорювали кілька років, щоб вибрати оптимальну форму співробітництва, вигідну для Інституту Патона і для України.

—   У чому ця вигода?

— По-перше, це одне із джерел життєдіяльності нашого закладу, бо фінансування науки в Україні не в найкращому стані. По-друге, у Китай передаємо обладнання, розробки і технології, які вже апробовані в нашій державі, Росії та інших країнах. І в будь-якому разі це вигідно, тому що ринок в Україні ними насичений. По-третє, завдяки програмам, спільним з китайцями, можемо створювати нові технічні рішення і технології, які залишаються в нас. Це поштовх до нашого наукового і технічного  розвитку, зміцнення матеріально-технічної бази для досліджень і нових розробок.

—  Чи обумовлено конкретні строки діяльності спільного інституту?

— Ні. Це залежатиме від його фінансування, а воно здійснюється тільки за рахунок китайської сторони. Наші партнери мають державну підтримку визначених програм, обов’язкова умова якої — на 50 відсотків участь у проектах також промислових підприємств. Це один напрям роботи китайсько-українського інституту. Другий —  спільне виробництво конкретного обладнання, продукції на паритетній основі. І третій: виконання замовлень підприємств  за окремими контрактами.

Загалом є кілька основних форм фінансування наших проектів, зокрема китайськими урядами: центральним, провінції і міста. Крім Міністерства науки і технологій КНР, у створенні китайсько-українського інституту дуже активну участь брали департамент науки і техніки уряду провінції Гуандун, а також департамент науки й інформації уряду міста Гуанчжоу, де розташована база нашого спільного закладу.

Немає з ким порівняти Інститут Патона

—  Розкажіть, будь ласка, про науково-дослідні проекти, над якими співпрацюють українські й китайські фахівці.

— Один із них пов’язаний з контактним стиковим зварюванням оплавленням. Це ще називається зварювання тиском, завдяки чому покращується якість  і збільшується продуктивність багатьох деталей. Нині створюємо лабораторію в спільному інституті для просування цих технологій у Китаї. Ведемо попередні переговори про випуск обладнання або його вузлів із зацікавленими китайськими підприємствами.

Наступний проект — дослідно-промислова дільниця з випуску порошкових дротів для зварювання, наплавлення та напилювання, які в подальшому вироблятимемо і розповсюджуватимемо по підприємствах. Є перші замовлення від суднобудівельної та інших галузей.

—  Дуже незвично звучить для ненауковця: порошкові дроти...

— Такий дріт складається зі сталевої оболонки і порошкового наповнювача всередині. Регулюючи склад цього сердечника, можемо керувати властивостями зварювальних швів, наплавлених шарів та покриттів.

У спільному інституті нині створюємо лабораторію для високопродуктивного процесу надзвукового плазмового напилювання покриттів, в тому числі із металокерамічних матеріалів із нанокристалічною структурою. Ще разом розробляємо устаткування для отримання порошків із тугоплавких і активних матеріалів, обладнання для дугового зварювання із використанням нових типів активованих флюсів, нові комп’ютерні програми для математичного моделювання і розрахунків розмірів, напружено-деформованого стану і механічних властивостей зварювальних з’єднань.

Щодо зварювання живих тканин і впровадження цієї технології у медицину, то вже відправили чотири апарати, аби продемонструвати їхні можливості для хірургічних операцій. А в подальшому планується сертифікувати їх у Китаї і виробляти. Причому компоненти випускатимуться і в Україні, і в Китаї. Враховуючи кількість населення і клінік у Китаї, цей ринок найперспективніший.

—  Ви сказали, що Інститут Патона — лідер у світі. А хто ще поряд з ним на найвищому щаблі?

— Складне запитання. Річ у тому, що цей український заклад унікальний — не лише власне інститут, а цілий науково-технічний комплекс, де поєднані наука, експериментальне і дослідно-промислове виробництво, інженерні центри, спеціальне конструкторське бюро. Все це задля того, щоб максимально прискорити шлях від ідеї до лабораторної установки і, оперативно, — до промислової, яка вже реально видає конкретну продукцію.

А в більшості країн науково-технічні розробки створюються не так, як у нас. Там наука існує в університетах, а конкретним обладнанням займаються різні фірми.

—  З вузьким спрямуванням?

— Так. Але воно не означає, що поширена в них форма організації наукової діяльності менш ефективна. Просто такого комплексного підходу, який в Інституті Патона до цих пір ще збережений, там немає. І це також одна з причин, чому для співпраці звертаються саме до нас.

Людмила ЯНОВСЬКА,
«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Володимир КОРЖИК. Народився 1958 року на Тернопільщині. Закінчив Львівський політехнічний інститут. Доктор технічних наук. Дійсний член (академік) Нью-Йоркської академії наук.  В Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона — з 1983 року, нині — керівник департаменту електротермічних процесів обробки матеріалів.  Директор Китайсько-українського інституту зварювання ім. Є. О. Патона.