Цього року Україна вшановує 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років, і справою честі має стати проведення всіх запланованих тематичних заходів на найвищому організаційному рівні. На цьому зробив акцент Прем’єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання організаційного комітету з підготовки і проведення заходів у зв’язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932—1933 років в Україні — геноциду українського народу. Співголовував на заході Глава Адміністрації Президента Ігор Райнін. Думки щодо цього висловлювали провідні історики, представники громадських об’єднань, організацій закордонних українців та уповноважені представники Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури, Українського інституту національної пам’яті.
Глава уряду назвав питання національної пам’яті вкрай важливим. «Це не банальні слова, це те, що має бути в серці. А дати вшанування пам’яті — не просто дати, а час, коли ми вшановуємо пам’ять загиблих і робимо історичні висновки», — цитує департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ.
За словами Прем’єра, ще слід виконати чимало завдань. Зокрема активізувати роботу з міжнародною спільнотою щодо визнання Голодомору 1932—1933 років геноцидом українського народу, провести масштабні тематичні виставки. Наприклад, на листопад 2018-го заплановано міжнародний форум, приурочений до 85-х роковин Голодомору. Групу підготовки заходу очолив віце-прем’єр-міністр В’ячеслав Кириленко.
Під час засідання Прем’єр підтримав ідею створити тематичну кінострічку. Окремо він говорив про потребу вшанувати пам’ять дослідників Голодомору, передусім американського науковця Джеймса Мейса. «Цього року потрібно відновити системну дослідницьку роботу щодо увічнення пам’яті мільйонів. На жаль, з 2010-го дослідження фактично припинилися. За три-п’ять років уже нічого не відновимо. Ніхто не має права забути і применшити кількість людей, а особливо дітей, які були знищені. Тож закликаю всіх до системної роботи», — продовжив Володимир Гройсман.
А справою честі він назвав добудову другої черги Національного музею — Меморіалу пам’яті жертв голодоморів. Згідно із задумом архітекторів, друга черга меморіального комплексу буде захована у дніпровський схил, який укріплюють. Це не змінить ландшафту і збереже ідею музею як свічки пам’яті. Проект погоджено ЮНЕСКО. На будівельні роботи в держбюджеті-2018 закладено 320 мільйонів гривень. Додаткові кошти планують залучити з міжнародних джерел.
«Історія і правда мають об’єднати людей. У лютому розпочинаємо роботи. За 24 місяці маємо здати об’єкт. Супроводжувати проект добудови доручаю віце-прем’єр-міністрові Володимирові Кістіону. Наразі завдання — визначитися з ефективним використанням коштів», — додав Прем’єр.
Ігор Райнін заявив, що Президент вважає за важливе вшанувати 85-ті роковини Голодомору 1932—1933 років на високому державному рівні. Вимога глави держави — безумовно виконувати його указ і постанови КМУ щодо належного вшанування цієї пам’ятної для кожного українця дати.
Як повідомляє департамент прес-служби АП, учасники засідання докладно обговорили питання, пов’язані з відновленням робіт щодо створення Національної книги пам’яті жертв Голодомору, проведенням наукових, історичних досліджень організованого штучного голоду в Україні та виданням історичних книжок на цю тему.