Удруге за останні три місяці перебування на посаді Прем’єр-міністра Володимир Гройсман поїхав до Брюсселя. Нинішній бельгійський візит глави уряду був робочим і більше нагадував звичайні буденні переговори. Керівництво Європейської комісії, високі представники від ЄС, які опікуються важливими для геополітики напрямами, потискали руку українському Прем’єрові, однак уже нічого не обіцяли. Їхні фрази були лаконічними. Складалося враження, що це своєрідне підбиття підсумків стану справ у країні, яка щонайменше на місяць упала в літню сплячку.
На кону транш — 600 мільйонів євро
Наприклад, високий представник ЄС із закордонних справ та безпекової політики Федеріка Могеріні резюмувала, що такі питання, як безвізовий режим для українців, ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС, отримання макрофінансової допомоги, будуть урегульовані найближчим часом. Про конкретні дати не йшлося. Натомість високопосадовця цікавили чіткі відповіді на запитання щодо врегулювання ситуації на сході та імплементації мінських домовленостей.
Федеріка Могеріні почула з вуст Володимира Гройсмана, що повне виконання Москвою безпекових положень — це ключова передумова для загального прогресу у врегулюванні конфлікту, а погіршення ситуації в окупованому Криму потребує посилення санаційного тиску на Росію та залучення ЄС до вироблення стратегії демілітаризації і деокупації півострова.
Співрозмовники домовилися актуалізувати взаємодію в межах Адміністративної угоди між Україною та Європейським оборонним агентством (підписана в грудні 2015 року), провести під кінець року засідання Ради асоціації Україна — ЄС.
Із Комісаром ЄС з питань торгівлі Сесілією Мальмстрьом обговорювали реалізацію Угоди про асоціацію у частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі. Прем’єр наголосив, що Україні потрібна підтримка Брюсселя і що обидві сторони зацікавлені в позитивних економічних результатах. «Це буде політичною історією успіху в наших двосторонніх відносинах, — зробив відступ глава уряду, закликавши Сесілію Мальмстрьом якнайшвидше ухвалити рішення про запровадження ЄС додаткових торговельно-економічних преференцій для України. — ЄС має рішуче підтримати Україну в контексті російських транзитних і торговельних обмежень», — наголосив він.
Про додаткові торговельні преференції Євросоюз зможе повідомити Києву у вересні. Там вважають, що сфера дії автономних преференцій має складатися з критично важливих категорій товарів: м’яса птиці, агропродукції тваринного походження, борошна, фруктових соків, електротоварів, алюмінію і виробів з нього.
Як повідомляє департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ, Володимир Гройсман поінформував співрозмовника, що уряд намагається знищити подразники у торговельних відносинах між Україною та ЄС. Власне, врегулювання питання створить передумови для отримання другого траншу макрофінансової допомоги ЄС обсягом 600 мільйонів євро. А доля розвитку промислової політики залежатиме від успішного ведення діалогу високого рівня Україна — ЄС з питань промислової політики. Його ще потрібно започаткувати.
Віце-президент Європейської комісії з питань Енергетичного союзу Марош Шефчовіч погодився створити експертну групу, аби посилити використання можливостей України щодо транзиту газу. Тут головне слово — «невідкладно». На це Володимир Гройсман зреагував фразою: «Ми хочемо підвищити транзитну роль України і готові до спільних зусиль у цьому напрямі». Марош Шефчовіч відповів, що в Європі існує консенсус щодо використання і підтримки ГТС України.
Єврокомісія з питань Енергетичного союзу підтримає й розвиток сфери енергоефективності в Україні. На цю потребу працюватиме здебільшого нова концепція Фонду енергоефективності. Його, можливо, допоможе наповнити ЄС, надавши 100 мільйонів євро зі свого бюджету та із внесків країн-членів структури.
Важливий сигнал для нас — оцінка Єврокомісії з питань Енергетичного союзу розвитку гідроенергетики, протидія намірам РФ реалізувати проект «Північний потік-2». Не менш актуальна тема переговорів — використання незадіяних потужностей для транспортування каспійської нафти до Європи через південний сегмент нафтопроводу «Дружба».
Євросоюз готує «безвіз» для України у жовтні
Із президентом Європейської ради Дональдом Туском Володимир Гройсман обговорював першочергові питання порядку денного Україна — ЄС, закликаючи його долучитися до ухвалення рішень щодо найшвидшого запровадження безвізового режиму для громадян України, завершення ратифікації Угоди про асоціацію України з ЄС, підписання Угоди про спільний авіаційний простір.
«Україна виконала всі необхідні критерії для лібералізації візового режиму», — резюмував Прем’єр-міністр.
Уже під час спільного брифінгу з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером і Комісаром ЄС з питань європейської політики сусідства та переговорів з розширення Йоганнесом Ганом глава уряду вивів формулу успіху для України та ЄС: об’єднати зусилля для забезпечення виконання мінських домовленостей Росією.
Питання безпеки він назвав пріоритетним для країни. Саме тому переговори із Жан-Клодом Юнкером стосувалися виборів на Донбасі, реінтеграції території після виведення бойовиків, російських військ, введення поліцейської місії ОБСЄ. Прем’єр нагадав, що в Україні нині 1,7 мільйона внутрішньо переміщених осіб.
Наступний акцент — виконання Україною всіх заходів, передбачених меморандумом про співпрацю з МВФ. Технічні деталі також на завершальній стадії врегулювання. Окрім цього, Володимир Гройсман пояснив представникам ЗМІ, що Верховна Рада не повинна ухвалювати якихось нових законів.
А Йоганнес Ган озвучив оптимістичніший прогноз, заявивши, що європейські інституції готові лібералізувати візовий режим для українців у жовтні цього року.
Ми в Google+