Часто їжджу у відрядження. І, купуючи квитки на поїзд до Дніпропетровська чи Харкова, ніколи не перевіряв їх вартість. Скільки казала касирка на Центральному вокзалі, стільки й просовував їй у віконце. Так було раніше. Але після брифінгу, який провів у вівторок начальник відділу протидії корупції на залізничному транспорті Олександр Красічков, перевірятиму вартість проїзних документів біля каси.
Виявляється, на Центральному вокзалі працює дуже багато нечистих на руку касирів. Принаймні Олександр Красічков заявив журналістам, що з 32 перевірених комісією квиткових касирів у 23 встановили грубі порушення трудової та фінансової дисципліни. Зокрема продавці проїзних документів умисно завищували їх вартість.
— Загальна вартість двох квитків до Харкова та одного у зворотному напрямку становила 590 гривень, — навів приклад головний борець із корупціонерами на залізничному транспорті. — Касир назвав суму 790 гривень, обрахувавши клієнта одразу на 200 гривень.
Хвацько, чи не так? За добу через Центральний вокзал проходять тисячі пасажирів. Скільки грошей з них нагріб собі у кишеню спритний касир? Цю задачку, сподіваємося, розв’яже слідство. Але вже не залізничне, а правоохоронне. Як з’ясує й те, чому начальника Центрального вокзалу Ірину Харіну, за словами Олександра Красічкова, впродовж 2014 року тричі затримували правоохоронні органи за отримання хабара, але вона продовжувала працювати на керівній посаді. Південно-Західна залізниця, якій належить вокзал-кубло, жодних заходів не вжила до нечистої на руку начальниці. Лише коли Ірину Харіну затримали 4 вересня 2014 року з незаконно отриманими 60 тисячами гривень, ПЗЗ видала заднім числом наказ про звільнення керівника вокзалу «за згодою сторін».
— Керівництво Укрзалізниці, — висловив надію Олександр Красічков, — сподівається, що Південно-Західна залізниця за найкоротші терміни усуне всі недоліки в роботі вокзалу та докладе максимум зусиль для викорінення поборів та корупції на залізниці.
Нічого собі недоліки! За словами того-таки головного борця із корупцією на залізничному транспорті, відеокамери вокзалу зафіксували системні випадки несанкціонованого вилучення в нічний час жетонів в автоматичних камерах зберігання речей. Ці жетони у подальшому продавали без проведення грошових коштів через бухоблік. Так неврахована виручка надходила керівництву вокзалу. А це від 40 тисяч гривень на місяць. Цими грошима, очевидно, касирки відкупалися за грубі порушення трудової та фінансової дисципліни. Інакше чим пояснити те, що, згідно з технологічним процесом, загальна кількість обов’язкових прослуховувань аудіоархіватора керівництвом у третьому кварталі 2014 року мала становити понад 130 разів, але фактично було проведено аж… 5 прослуховувань.
— Це свідоме ігнорування службових обов’язків відповідальною за контроль аудіоархіваторів технологом першої категорії Федорко О. В., — зазначив Олександр Красічков, — яка є дружиною першого заступника начальника Південно-Західної залізниці Федорка І. П. Також було встановлено, що на вокзалі працюють квиткові касири, які мають по кілька дисциплінарних стягнень. Наприклад, касир Сорока О. О. має 7 доган. Її рішенням оперативної наради Укрзалізниці наприкінці 2013 року було звільнено від займаної посади за грубе порушення фінансової дисципліни (разом із причетним до цього касиром Гоженко І. В.). Однак наказом начальника вокзалу Київ-Пасажирський цих працівників навесні 2014 року знову прийнято на роботу квитковими касирами.
Ось так. На Центральному вокзалі діється хтозна-що, а керівництво Південно-Західної залізниці, та й Укрзалізниці загалом, цього не помічає.
P.S. Коли верстався номер, у пресі з’явилося повідомлення про обшуки, які проводили 16 жовтня працівники СБУ в головному офісі Укрзалізниці на вулиці Тверській, 5 та адмінбудівлі державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту на Повітрофлотському проспекті, 15 у Києві (за останньою адресою розміщені також каси Укрзалізниці). Чим це викликано, поки що невідомо. Хоча працівники Укрзалізниці пов’язують дії спецслужби з усуненням від обов’язків генерального директора підприємства Бориса Остапюка.