СТИХІЯ
Журналісти «Урядового кур’єра» побували в місцях можливого паводка і впевнилися, що підтопленням поставлено надійний заслін
Одещина. Усі служби напоготові, обійдеться без евакуації
Рені — невеличке містечко на півдні Одещини з однойменним портом на Нижньому Дунаї. Що коїться у верхів’ях цієї великої річки, тутешній люд, як і весь світ, знає з телебачення, проте за долю свою особливо не потерпає. Жителька містечка Олена Іванівна пригадує, що 2005-го тут був паводок, проте її району він не зачепив. Проблеми з великою водою мав хіба тутешній порт, розташований безпосередньо на річці, — «для нас небезпеки особливої не було, адже береги тут високі». Власне, й ті підтоплення, що траплялися, не були пов’язані з розливом Дунаю. Щоб річка створила тут якісь проблеми, вода мала б піднятися аж на 5 метрів 35 сантиметрів.
За даними, які має
в. о. директора Дунайської гідрометеорологічної обсерваторії Валерій Ковальов, цього не станеться: «Максимум паводка ми очікуємо в середині третьої декади червня. По Рені рівень очікується в межах 4 м 20 см — це нижче від небезпечного рівня. Якщо нинішні синоптична й гідрологічна ситуації збережуться, небезпечних рівнів води ми не очікуємо. Лише у разі сильного зустрічного вітру можливе підтоплення низинних ділянок у місті Вилковому».
Неподалік Рені вже можна побачити намети і спецтехніку. Голова Держслужби України з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських запевняє, що служби готові до дій навіть за найнесприятливішого сценарію: «В нас є комплексний план евакуації, визначені місця евакуації, яких вода не дістанеться в жодному разі, напоготові транспортні засоби. Визначені три пункти збору, в кожному з яких 500 людей зможуть протягом трьох діб отримати харчі, меддопомогу та прихисток, перш ніж переїхати до місць евакуації».
Віце-прем’єр Олександр Вілкул, що завітав у ці краї для участі в нараді Міжвідомчого оперативного штабу, створеного для протидії паводка, підкреслив, що до таких дій справа не дійде: «Ймовірність задіяння такого серйозного механізму, як евакуація, мінімальна, я б сказав — мізерна». Основний акцент робиться на превентивних заходах. Над Дунаєм екскаватор нагортає нові шари ∂рунту, працівники застеляють і закріплюють на ньому сітку та розкладають вздовж неї мішечки з насінням багаторічних трав. «Це така нова технологія, — пояснює директор інституту «Укрпівденьгіпроводгосп» Микола Решетніков, — роль протиерозійного екрана виконує сітка з поліамідних ниток 7,5 метра завширшки. Посіяні ж тут багаторічні трави мають скріпити дамбу своєю кореневою системою».
Все це — реконструкція вже існуючих захисних споруд. Нині вони не мають ані потрібної висоти, ані ширини. Як показали попередні паводки, вони фільтрують воду, що може призвести до їхнього руйнування. Микола Решетніков запевняє, що споруджена за новою технологією дамба гарантовано захистить прилеглі території від підтоплень і простоїть без капремонтів щонайменше 50 років.
Утім, до цьогорічного максимуму дамбу, звісно ж, не буде споруджено. На українській частині Дунаю з наявних тут 225 км дамби ремонту та відновлення потребують 200 км. Вартість реконструкції одного її кілометра, за даними Миколи Решетнікова, близько 3 мільйонів гривень. Вартість всієї реконструкції, таким чином, разів у шість перевищує суму, яку уряд виділив за попередні три роки на всю гідротехніку Дунаю.
Ті роботи, які можна побачити зараз, — це оновлення відповідальної ділянки Прорва—Пам’ятник завдовжки 1,8 кілометра. Її реконструкція підвищить рівень захисту восьми з дванадцяти населених пунктів, де існує загроза підтоплень. Олександр Вілкул визнає, що спорудження дамби ніяк не може бути виконане в межах антикризових дій у контексті нинішнього паводка — «довгострокова програма, що передбачає реконструкцію дамби по всьому руслу Дунаю, розрахована на кілька років, і ми повинні її виконати».
Втішає те, що, за прогнозами фахівців, дамба й інші гідротехнічні споруди зможуть впоратися з очікуваним максимумом паводка й у своєму теперішньому стані.
.jpg)
Береги Дунаю укріплюють за новою технологією — з використанням мішків з насінням багаторічних трав. Фото Івана ШЕВЧУКА
ПРЯМА МОВА
Віце-прем’єр-міністр України
Олександр ВІЛКУЛ:
— За оцінками експертів, ситуація на Дунаї не несе масштабної загрози. Ми очікуємо, що велику воду зріже румунська ділянка. Проте нам слід готуватися до будь-яких ситуацій. Тому ми дали команду передислокувати в місця можливих підтоплень 1200 чоловік особового складу, 400 одиниць техніки із сусідніх областей України. Всі гідротехнічні споруди української ділянки Дунаю приведено у підвищений ступінь готовності. Цього року уряд виділив 123 мільйони гривень на 89 гідротехнічних споруд в країні. Всього за останні 3 роки близько 100 мільйонів гривень було вкладено в гідротехніку Дунаю. Спрогнозовано приток, скоординовані дії всіх служб. І ми впевнені, що ситуація повністю під контролем».
Львівщина. Зливи встигли наробити шкоди
Сильні зливи, що проходять на Львівщині впродовж останніх тижнів, на щастя, не спричинили масштабної повені у краї, хоча шкоди встигли наробити. Спраглі за спекотний травень річки Карпатського регіону та навколишніх територій Західного Бугу відновлюють водний баланс. Дощі зробили і добру справу: напувають життєдайною вологою поля та поповнюють дефіцит води у великих і малих річках та пересохлих криницях, через що потерпають мешканці гірських районів області, де проблем із водою не було.
— Найбільше опадів випало саме у гірській частині Сколівського та Жидачівського районів, де пройшли дві сильні зливи, — повідомив директор департаменту з питань цивільного захисту Львівської облдержадміністрації Олексій Титаренко. — Водночас на окремих річках зафіксовано підняття води, яке не загрожує підтопленню сіл, а на деяких — спад. Упродовж кількох тижнів спостерігається вихід води на заплаву ріки Солокія неподалік Червонограда, але шкоди населенню це не завдає, значного підняття не буде. Проте через дощі рівень води трохи підніметься з огляду на прогнозовані у західному регіоні та зокрема на Львівщині грози, місцями град, шквали (15—20 м/с) та можливі сильні дощі в Карпатах.
Грозові дощі не оминули інших районів області. Через сильні зливи та шквальні пориви вітру на Львівщині повністю знеструмлено 37 населених пунктів та 5 — частково у Сколівському, Мостиському, Городоцькому, Бродівському, Буському, Сокальському, Пустомитівському районах та селищі Рудному, пошкоджено обладнання ліній електропередач. Так, у Сколівському районі вийшла з ладу трансформаторна підстанція і 20 населених пунктів залишилися без електрики. Тривають відновлювальні роботи.
Дісталося від негоди і Львову та його передмістям — селищам Брюховичі й Винники. За словами очевидців, неподалік ринку «Галицьке перехрестя» град падав завбільшки з 10-копійчану монету. Негода «протестувала» і нещодавно відремонтовану вулицю Стуса: за півгодини злива змила частину дорожнього покриття. Тепер львів’яни мають змогу оцінити якість ремонту, який обійшовся міському бюджету недешево.
.jpg)
Вода утримується поки що в берегах
Закарпаття. Готовність №1 триває
Тиждень Закарпаття заливало дощами. У селищі Міжгір’я після сильної зливи вода заповнила через край вулицю Хустську, підтопила 6 домогосподарств і 2 підвальні приміщення. Рятувальники були на місці: вночі відкачували воду і звільнили підтоплені приміщення. Причиною затоплення стали нечищені стічні канави. На решті території області надзвичайних подій не відбувалося. Дощові води стекли течією річок.
— Нашій області пощастило, — коментує начальник відділу метеопрогнозів Закарпатського метеорологічного центру Андрій Золотарьов. — Коли величезні території в Центральній Європі заливало, циклони пройшли північніше та південніше нас. Попри те, що опадів і в нас було багато, рятувало, що вони були короткочасними.
Загроза остаточно не минула: дощі в області тривають, оголошено штормове попередження. Рятувальники, за їхніми словами, здатні будь-якої миті реагувати на ускладнення ситуації. В області розквартировані 3 зведені загони. У їхньому розпорядженні 20 моторних і веслових човнів, 58 мотопомп, два плавучі транспортери, 3 пожежно-насосні станції. Загальна чисельність рятувальників у краї — 420. Наприкінці минулого тижня начальник управління ДСНС у Закарпатській області Мирослав Щербей особисто інспектував їхню готовність і залишився задоволеним.
— Нинішній стан річок не загрозливий, — каже начальник Басейнового управління водних ресурсів річки Тиса Володимир Чіпак. — Та якщо рівень води сягне історичних максимумів, то через ті водозахисні споруди, які залишаються незавершеними через недофінансування, може відбуватися перелив води. Є чимала загроза для Виноградова. Там на 9 кілометрах рівень захисної дамби нижчий від запроектованого. Рятувальники, якщо піде перелив, місто навряд чи захистять.
Сторінку підготували Іван ШЕВЧУК, Василь БЕДЗІР, Оксана МЕЛЬНИК, «Урядовий кур’єр»