ВІДКРИТТЯ
Археологи Східноукраїнського університету визначили, що ставка була розташована поблизу села Шипилівка
До керівника Археологічного центру «Спадщина» Східноукраїнського університету Сергія Санжарова торік звернулися батьки одного з його студентів. Розповіли, що неподалік рідного міста Привілля є незвичайне поле, де здавна знаходять татарські монети.
— Ми виїхали подивитися. Познайомилися з двома місцевими краєзнавцями — Володимиром Молчаном із села Шипилівка та Володимиром Ковтуном із Лисичанська. Вони цікавляться давньою історією, досліджують, коли яке село виникло, і обидва збирають татарські монети. Тому й дізналися про незвичайне місце, — розповідає професор. — Місцеві жителі не тільки показували нам знайдені тут срібні татарські персні, бронзові підвіски та пригорщі різних монет, а й розповіли дивовижні історії.
Професор Сергій Санжаров, коли дивиться на сучасну карту місцевості, бачить зовсім інші рельєфи. Фото автора
Шолом для «джентльмена»
Монети на полі поблизу села Шипилівка почали знаходити з 60-х років ХХ століття, коли тут будували систему зрошення. А коли прокладали нову дорогу, один із шипилівців став щасливим володарем цілого скарбу. Інший селянин приніс до місцевої кузні уламок меча з рукояткою, прикрашеною золотою фольгою, та шолом, також покритий золотом. Просив чоловік віддерти йому це золото, переплавити, аби можна було продати. І потім кілька років валялися біля кузні уламки того меча й шолома.
— Ми навіть не проводили ще розкопок, просто поверхнево обстежили ∂рунт. І відразу знайшли кілька давніх монет, — ділиться враженнями завідувач кафедри історії держави і права Східноукраїнського університету Сергій Санжаров. — Нині їх у нас понад 500. За свої гроші я викупив ще кілька артефактів у місцевого населення.
Серед них — підвіска срібна зі сканню, срібна накладна пластина (чернь на сріблі) бойового шолома чи пояса. Є уламки срібних дзеркал, вудила, залізні стремена, бронзові підвіски. Але, головне, знайдено срібні злитки, з яких робили монети. Це однозначно вказує на те, що там був монетний двір. Також знайдено свинцеві гирьки тих часів, якими зважували монети.
— Що це може означати? — запитую в науковця.
— Тільки одне. Монети чеканили лише в ставці хана, — відповідає вчений.
Знайдені прикраси засвідчують високий рівень тогочасної ювелірної майстерності
Столиця імперії
Хани Орди в ті часи завжди мали дві столиці — зимову й літню. Як і князі Давньої Русі. Київ був зимовою резиденцією, Вишгород або Білгород — літніми.
— Ставку знайдено на заході Привольнянського виступу, біля села Шипилівка. З’ясувалося, що місце татари обрали не випадково: це на Ізюмському шляху, — розповідає вчений. — Місцина розташована в центрі торгових шляхів того часу. Зазвичай хан і його дружини, прислуга, придворні, воєначальники зимували десь у великих містах — на Волзі або в Азові. А навесні переїжджали до літньої столиці. І території цих літніх столиць дуже важко знайти.
— Чому?
— Бо не будували укріплень та житла. Літописці розповідають, що коли хан переїжджав у літню резиденцію, фактично переміщувалося місто. Везли тисячі юрт, охорону, гарем, прислугу, торговців, ремісників. Рухалися одночасно понад 10 тисяч людей, — пояснює вчений. — І фактично на півроку — все літо — ця резиденція ставала столицею держави.
Сюди прибували на уклін (і місяцями чекали своєї черги) князі Давньої Русі, привозили данину. Але письмово розташування літньої резиденції не зафіксовано. Тож археологам залишається тільки шукати їхні природні сліди. Й ніхто не очікував, що літню ставку ханів Золотої Орди знайдуть у Східній Україні. Нам просто пощастило.
— Про який період історії йдеться?
— Ця ставка датується XIV століттям. Зазначу, що весь цей період для України недостатньо вивчений, хоча й позначений грандіозними подіями.
Серед цих черепів поки ще немає останків татарських воїнів, але після розкопок-2013 колекція може поповнитися
Останній юний царевич із Аль-Джадиту
У 1361 році (луганські дослідники попередньо орієнтуються на цей період облаштування літньої ставки) територія Золотої Орди простягалася від Китаю до Дунаю і поділялася на дві частини. Західну частину своєї імперії (від нижньої Волги до Дунаю) татари називали Ак Орда (Біла Орда).
— Літописці, в тому числі Орди, ще якось відстежують історію до часів правління хана Узбека (він знаменитий тим, що поширив іслам як державну релігію й ухвалив рішення припинити посилати баскаків по данину, передав це право князям Стародавньої Русі). Потім інформаційні джерела починають суперечити одне одному, і фактично дуже важко визначити, які ж відбувалися події, — підкреслює професор Санжаров.
Один із найтемніших моментів тих часів — смерть останнього, одного з наймогутніших ханів Золотої Орди Бердібека. Він помер або був убитий приблизно 1357 року. Після його смерті починається період феодальної роздробленості Золотої Орди — так само, як у XII столітті в Київській державі. Окремі улуси боролися за владу. Спадкоємців Батия було багато, кожен висував свої претензії. Почалася Велика Замятня (Смута). Ініціативу державотворення виявив темник Мамай.
Він був великим воєначальником і другом дитинства хана Бердібека. До того ж, одружений на хановій доньці, тож його діти фактично мали право на престол. Але тільки почалася різанина, Мамай пішов у Крим. І там кілька років таївся, бо в Орді знищували цілі династії в боротьбі за ханський престол. Але 1361 року Мамай, який при ханові мав велику популярність та владу (він був бекляр-бек, чи по-нинішньому прем’єр-міністр), вирішив взяти відновлення цілісності держави у свої руки. За його підтримки 1361 року на престол посадили одного з онуків хана Узбека — хана Абдуллаха.
Абдуллах був ще молодий, але всі визнали, що він кровний нащадок Чингісхана. Не визнала нового хана тільки східна Орда, яка розміщувалася за Волгою.
А Мамай, посадивши на престол Абдуллаха, фактично тримав важелі державного управління у своїх руках. Тому й вказують багато вчених на те, що хан Абдуллах і згодом його син — це ніби ставленики темника Мамая.
— А що можуть розповісти речі, знайдені нині, й котрі знайдуть під час майбутніх розкопок літньої ставки, про людей тих часів?
— Визначать точні дати, рівень економічного розвитку, обсяг торгових операцій, ремісничої майстерності. Привізні речі посвідчать про напрямки торговельних зв’язків.
Серед монет, які є в нас, зустрічаються такі, де зображені звірі: пантера або барс. Барс був тотемом роду Абдуллаха. Пізніше, коли іслам став державною релігією, мусульмани заборонили зображати тварин. А тут ще зустрічаються такі зображення на монетах. Можна судити про рівень розвитку культури, вірування.
Мідна монета в татар називалася пул. 16 пулів дорівнювали одному срібному дирхему. На срібних монетах обов’язково арабською мовою чеканили ім’я хана та напис: «Хан Абдуллах, та триватиме його правління». Татари називали срібні монети данг від арабського «дирхем». Від цього слова російська «деньга». Тож в основі давньоруської системи (XV—XVII століття) лежать татарські данги та пули.
І, що цікаво, на багатьох монетах, знайдених нами, стоїть місце карбування: Аль-Джадит. У перекладі з арабської це означає «Нова Орда».
У 1370 році Абдуллах помер. Ніхто не знає ані причини смерті, ані куди поділися його останки. Може, Мамай його вбив через те, що хан захотів відділитися від владного темника? Останні монети Абдуллаха датуються 770 роком за літочисленням мусульман. Але несподівано починається карбування монет сина його Мухаммеда. Хановому синові на той час було лише 8 років. Історики кажуть, що Мамай посадив на престол хлопчика, аби керувати від його імені.
Коли Мухаммеду виповнилося 18, на Волзі, в Синій Орді, зосередив владу у своїх руках хан Тахтомиш. І став претендувати на підкорення Білої Орди. Мамай, замість того, щоб зібрати всі сили своєї території воєдино, з невеликим військом пішов на Русь. Він жадав, аби російські князівства сплатили данину — йому потрібні були гроші на боротьбу з Тахтомишем. Мамай гадав, що швидко покінчить із російськими князівствами. Але Дмитро Донський 1380 року розбив його на Куликовому полі. І в цьому бою загинув Мухаммед-Булак — останній хан Білої Орди.
Мамай позбувся юридичних об∂рунтувань свого правління, відступив до Приазов’я. Тахтомиш долає Волгу, наздоганяє його. У Криму Мамай загинув.
Хан Тахтомиш наказав поховати темника з почестями.
Здобувши повну владу, Тахтомиш підкорив та зруйнував Москву. Але минуло лише три-чотири роки — й уся Золота Орда розпалася на ханства: Кримське, Астраханське, Казанське. Тож це останні роки існування Золотої Орди.
Місце Сили
Виявивши місце літньої столиці ханів Золотої Орди, луганські вчені одразу звернулися з офіційним листом до обласного управління культури з проханням поставити на облік ту територію, аби вона набула статусу пам’ятки історико-культурного значення. На підставі такого рішення місцева влада отримала б право його охороняти від чорних копачів.
Але поки що вчені отримали негативну відповідь від держслужбовців. Мовляв, статус надати неможливо, оскільки ще не проведено офіційні розкопки.
— Весь 2013 рік плануємо присвятити вивченню цієї ставки, — розповідає Сергій Санжаров. — Поряд із зазначеною територією ми вже знайшли п’ять зруйнованих курганів. На південь від ставки — два святилища.